14 вересня 2015 року справа № 808/8892/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,
секретарі судового засідання: Портненко М.В.,
за участі представника позивача Пасько І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі № 808/8892/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Економ Плюс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
Позивач 09.12.2015 року звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.05.2014 року № 00013008262201 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 14221,74 грн. та № 00013108262201 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 64500,00 грн..
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області податкове повідомлення - рішення від 19.05.2014 року №00013008262201 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 14221,74 грн. та від 19.05.2014 року №00013108262201.
Відповідач не погодився з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до вимог частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Економ Плюс» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ (код 34268112), місцезнаходження юридичної особи: 69002, Запорізька обл., м.Запоріжжя, Жовтневий район, вул.Грязнова, буд.10-А (а.с.26-28).
Відповідач - Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 25.04.2014 року Головним управлінням Міндоходів у Харківській області проведено фактичну перевірку суб'єкта господарської одиниці - магазина за адресою: м.Харків, вул.Карла Маркса, 38, суб'єкта господарської діяльності - ТОВ «ТК«Економ Плюс»,щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої 28.04.2014 року складено акт №0169/20/40/22/34268112, зареєстрований в органі ДПС Жовтневого району м.Запоріжжя 05.05.2014 року за №0005/08/26122/34268112 ( а.с.50-55).
За результатами проведеної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ «ТК «Економ Плюс»
- п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що знайшло своє відображення у реалізації та зберіганні не облікованого в установленому законодавством порядку товару на суму 7110,87 грн.;
- п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі по тексту - Закон № 265), а саме: не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена у денному звіті РРО у розмірі 0,29 грн.;
- п.2.6 гл.2 Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні, а саме: позивачем не оприбутковано грошові кошти в повній сумі в день фактичних їх надходжень, сума несвоєчасно оприбуткованої готівки складає 12900,00 грн..
На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом 19.05.2014 року прийнято податкові повідомлення - рішення:
- №00013008262201, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення п.12 ст.3 Закону №265 в розмірі 14221,74 грн. та за порушення п.13 ст.3 Закону №265 - 1,00 грн., усього на суму 14222,74 грн. (а.с.14, 15);
- №00013108262201, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення п.2.6 гл.2 Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні в розмірі 64500,00 грн.(а.с.16, 17).
Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Запорізькій області та Державної фіскальної служби України.
Рішенням ГУ Міндоходів у Запорізькій області №3029/10/08-01-10-04-13 від 26.08.2014 року та рішенням ДФС України №6931/6/99-99-10-01-02-25 від 18.11.2014 року скарги ТОВ «ТК «Економ Плюс» залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення рішення - без змін.
Позивач, використавши можливість досудового оскарження рішень відповідача, звернувся з даним позовом до суду.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не оскаржується встановлене під час проведення перевірки порушення п.13 ст.3 Закону №265, а саме не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена у денному звіті РРО у розмірі 0,29 грн. та як наслідок застосування штрафних санкцій в розмірі 1,00 грн. (податкове повідомлення - рішення №00013008262201).
Щодо порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що знайшло своє відображення у реалізації та зберіганні не облікованого в установленому законодавством порядку товару на суму 7110,87 грн..
Суд першої інстанції, задовольняючи позов в цій частині, зазначив, що чинне законодавство не містить обов'язку зберігати первинну документацію податкового та бухгалтерського обліку безпосередньо на філії, яка здійснює продаж товару.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до п.12 ст.3 Закону України №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Таким чином, за загальними правилами суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють продаж товарів (послуг), зобов'язані вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Такий облік повинен відповідати встановленому законодавством порядку.
Як зазначалось вище, перевіркою встановлено реалізацію та зберігання в магазині за адресою: м.Харків, вул.Карла Маркса, 38, суб'єкта господарської діяльності - ТОВ «ТК«Економ Плюс», не облікованого в установленому законодавством порядку товару на суму 7110,87 грн..
Відповідно до ст.6 Закону України №265 облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Тобто, Законом України № 265 чітко встановлені випадки, коли облік товарних запасів не є обов'язковим. Проте, позивач по даній справі не відноситься до таких осіб.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що в магазині, який перевірявся податковим органом за адресою: м.Харків, вул.Карла Маркса, 38, були наявні копії накладних на товар, що реалізувався та знаходився на складі, а оригінали цих документів знаходились за адресою юридичної особи позивача: 69002, Запорізька обл., м.Запоріжжя, Жовтневий район, вул.Грязнова, буд.10-А.
Колегія суддів критично оцінює такі пояснення та зазначає, що відповідно до акту перевірки магазину за адресою: м.Харків, вул.Карла Маркса, 38, накладні (будь-які документи, підтверджуючі оприбуткування товару) до перевірки не надані. Крім того, згідно пояснення директора вказаного магазину ОСОБА_2 накладні на товар, що реалізується в магазині, знаходяться в м.Запоріжжі (а.с.54).
Суд першої інстанції зробив висновок, що у разі находження частини первинних бухгалтерських документів у відділі бухгалтерії на головному офісі підприємства, вказане не може бути підставою для висновків податкового органу про їх відсутність та порушення платником податків законодавства щодо обліку товарів.
Колегія суддів зазначає, що податковий органом не робив висновків щодо відсутності взагалі у позивача первинних документів, як зазначив суд першої інстанції в своєму рішенні.
Фактичною перевіркою встановлено, що на момент перевірки має місце реалізація та зберігання не облікованого в установленому законодавством порядку товару на суму 7110,87 грн..
Факт вказаного порушення позивачем не спростовано, а навпаки підтверджено переліченими вище доказами (акт перевірки, заперечення на акт перевірки, пояснення директора магазина, пояснення представника позивача та т.і.).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог в частині відсутності порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону №265.
Щодо висновків податкового органу про порушення позивачем п.2.6 гл.2 Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов цій частині, зазначив, що наданими до матеріалів справи документами спростовано висновок податкового органу про не оприбуткування позивачем готівкових коштів та порушення п.2.6 Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.2.6 гл.2 Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні ґрунтується на тому, що позивачем не оприбутковано грошові кошти в повній сумі в день фактичних їх надходжень, сума несвоєчасно оприбуткованої готівки складає 12900,00 грн..
Відповідно до абз.3 гл.1 Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (далі по тексту - Положення) відокремлені підрозділи - філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України.
Згідно п.2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, зазначеним у відповідних касових) розрахункових документах.
Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Колегія суддів зазначає, магазин суб'єкта господарської діяльності- ТОВ «ТК«Економ Плюс» за адресою: м.Харків, вул.Карла Маркса,38, не є підприємством, якому у відповідності до зазначеної вище норми надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК.
Судом першої інстанції зазначено, що висновок податкового органу про не оприбуткування коштів спростовується наданими до матеріалів справи витягом з книги обліку розрахункових операцій за касовими апаратами, чеками інкасації КБ «ПриватБанк», копією договору про інкасацію коштів, прибутковими та видатковими касовими ордерами (а.с.73-105).
Проте, колегія суддів зазначає, що в рішенні суду першої інстанції ніяким чином не спростовано факту, що під час перевірки на 11 год.16 хв. 25.04.2014 року в сейфі магазину дійсно знаходилась готівка в сумі 12900 грн., виручка магазина за 24.04.2015 року.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що на час перевірки касова книга в магазині, що перевірявся, була відсутня, оскільки вона знаходиться за юридичною адресою позивача.
Крім того, згідно пояснення директора вказаного магазину ОСОБА_2 від 25.04.2014 року «в магазині знаходиться сейф, де зберігались на момент перевірки виторг за 24.04.2014 року в сумі 12900 грн. В магазині касова книга відсутня, приходні та расходні ордери не виписуються, дана документація знаходиться в центральному офісі в м.Запоріжжі» (а.с.54).
Вказані обставини в повній мірі підтверджують зазначені податковим органом в акті перевірки порушення та спростовують висновки суду першої інстанції про відсутність таких порушень.
Відповідно до ч. 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області доведено правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 19.05.2014 року № 00013008262201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 14222,74 грн. та № 00013108262201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 64500,00 грн..
Порядок розрахунку та розмір штрафних санкцій позивачем в позові не оспорювались, а тому судом апеляційної інстанції не досліджуються.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не вірно встановлені обставини справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим належить скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі № 808/8892/14 задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі № 808/8892/14 скасувати.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Економ Плюс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
В повному обсязі постанову складено 18 вересня 2015 року.
Головуючий суддя: І.В. Юрко
Суддя: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак