04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"10" вересня 2015 р. Справа№ 910/27307/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Зубець Л.П.
Гаврилюка О.М.
при секретарі Єременко К.Л.
за участю представників
від позивача: Рясков Д.О., дов. № 056/24-12 від12.01.2015р.
від відповідача: не з'явились
від третьої особи: не з'явились
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу
Комунального підприємства з утримання та експлуатації
житлового фонду спеціального призначення
„Спецжитлофонд"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 17.03.2015 р.
у справі № 910/27307/14 (головуючий суддя Ломака В.С., судді
Літвінова М.Є., Марченко О.В.)
за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації
житлового фонду спеціального призначення
„Спецжитлофонд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю
„Компанія Житлобудекспрес"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент фінансів Київської міської державної
адміністрації
про зобов'язання вчинити дії та стягнення 604 585, 00 грн.,
Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.03.2015 року у справі № 910/27307/14 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення „Спецжитлофонд" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва 17.03.2015 року у справі № 910/27307/14 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення „Спецжитлофонд" у справі № 910/27307/14 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015р. у справі № 910/27307/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. та розгляд справи призначено на 16.06.2015р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015р. у справі № 910/772/15-г було виправлено описку, а саме в даті призначення апеляційної скарги до розгляду.
Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 р. у справі № 910/27307/14 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Шипко В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015р. у справі № 910/27307/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Шипко В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015р. у справі № 910/27307/14 відкладено розгляд справи на 25.08.2015р.
Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 р. у справі № 910/27307/14 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Гаврилюк О.М., Зеленін В.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015р. у справі 910/27307/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Гаврилюк О.М., Зеленін В.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015р. у справі № 910/27307/14 відкладено розгляд справи на 10.09.2015р.
Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 р. у справі № 910/27307/14 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Гаврилюк О.М., Зубець Л.П.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2015р. у справі 910/27307/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії: головуючого судді Мартюк А.І., судді: Гаврилюк О.М., Зубець Л.П.
Представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення Господарського суду м. Києва від 17.03.2015 року у справі № 910/27307/14 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача та третьої особи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивач, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Рішенням Київської міської Ради від 01.03.2001 р. № 217/1194 "Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП "Київжитлоспецексплуатація" було створено Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд".
29.11.2010 р. між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Житлобудекспрес" (відповідачем) був укладений договір про закупівлю робіт за державні кошти № 26 від 29.11.2010р., відповідно до п. 1.1., 1.2. якого відповідач зобов'язався у 2010-2012 році виконати роботи щодо будівництва житлового будинку з паркінгом з урахуванням зовнішніх інженерних мереж на вул. Петропавлівській, 50, 50-Б у Подільському районі м. Києва.
Пунктом 1.1. вказаного договору було передбачено, що відповідач зобов'язався у 2010-2012 році виконати роботи позивачу, зазначені в документації конкурсних торгів, а позивач зобов'язався прийняти і оплатити роботи.
Відповідно до п. 3.1. Договору № 26 було визначено, що його ціна становить 14 241 412,21 грн. Договірна ціна у договорі визначається на основі кошторису як динамічна та відповідає ціні, зазначеній у пропозиції конкурсних торгів генпідрядника, визнаного переможцем торгів.
Згідно з п. 3.2. Договору № 26 ціна до цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою.
За приписами п. 3.3. Договору динамічна ціна підлягає зміні у випадках:
- замовник змінює в процесі будівництва проектні рішення, що викликає зміну обсягів робіт та вартісних показників;
- в процесі будівництва в проектній документації та інвесторських кошторисах виявлено безперечні помилки, які не було виявлено на стадії пропозиції конкурсних торгів та складання, договірної ціни, а генпідрядник не є виконавцем проектно-кошторисної документації;
- виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, що можуть бути передбачені сторонами під час укладення договору;
- уповільнення темпів або зупинення виконання робіт за рішенням замовника з його вини, якщо це викликало додаткові витрати генпідрядника;
- зміни законодавства з питань оподаткування, якщо це впливає на вартість робіт;
- істотного зменшення після укладення договору цін на ресурси, які забезпечує генпідрядник, а також послуг, що надаються йому третіми особами.
Уточнення цін здійснюється на підставі обґрунтованих розрахунків генпідрядника виходячи з мінімальної вартості матеріально-технічних ресурсів, яка склалася на момент уточнення. При цьому, вартість матеріальних ресурсів не повинна перевищувати зареєстрованих в Мінекономіки цін на ці ресурси.
Згідно з п. 4.1. Договору № 26 було визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення генпідрядником рахунка на оплату робіт або після підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-2) або попередньої оплати, яка здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" у термін до лютого 2011 року в розмірі 30 % від коштів бюджетного розвитку у сумі 2 495 610, 00 грн. та 30 % від інших коштів - 11 324 250,00 грн. Генпідрядник протягом трьох місяців з дня надходження коштів як попередньої оплати підтверджує їх використання згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-2В) про використання коштів за призначенням.
Відповідно до п. 4.3. Договору № 26 було визначено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються Генпідрядником та передаються замовнику до 18 числа поточного місяця. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх.
Згідно з п. 6.2.11. Договору № 26 замовник має право здійснювати на будь-якому етапі перевірки відповідності обсягів виконаних робіт уповноваженою виконавчим органом Київради (КМДА) організацією.
Пунктом 10.1. Договору № 26 його сторони передбачили, що він набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2012 р.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2011 р. сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору № 26, якою внесли зміни до п. 3.1. Договору та визначили, що його ціна становить 85 448 473,27 грн.
Додатковими угодами № 2 від 29.05.2011 р., № 3 від 03.06.2011 р., № 4 від 20.07.2011 р., № 5 від 19.12.2011 р., № 6 від 28.12.2011 р., № 7 від 15.03.2012 р., № 9 від 03.04.2012 р., № 11 від 23.07.2012 р. до Договору № 26 сторони вносили зміни до п. 3.1. Договору, визначаючи ціну на рівні 85 448 473,27 грн. та джерела фінансування робіт з відповідних фондів бюджету.
Додатковою угодою № 13 від 03.12.2012 р. до Договору № 26 сторони внесли зміни до п. 3.1. Договору та визначили, що його ціна становить 57 851 227, 46 грн.
Додатковими угодами № 14 від 25.12.2012 р., № 15 від 28.12.2012 р., № 16 від 04.03.2013 р., № 17 від 11.03.2013 р., № 19 від 13.05.2013 р., № 20 від 30.05.2013 р., № 21 від 20.09.2013 р., сторони вносили зміни до п. 3.1. Договору, визначаючи ціну на рівні 57 851 227,46 грн. та джерела фінансування робіт з відповідних фондів бюджету.
29.11.2012 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про закупівлю робіт за державні кошти від 29.11.2010 р. № 26-Д.
На підставі Договору № 26-Д відповідач зобов'язався у строк листопад-грудень 2012 р. виконати роботи із завершення будівництва житлового будинку з паркінгом з урахуванням зовнішніх інженерних мереж на вул. Петропавлівській, 50, 50-Б, а позивач взяв на себе зобов'язання такі роботи оплатити.
Відповідно до п. 3.1. Договору № 26-Д його ціна становить 14 539 121, 53 грн.
Порядок зміни договірної ціни за змістом Договору № 26-Д, а також загальні права сторін є аналогічними до Договору № 26.
Пунктом 10.1. Договору № 26-Д його сторони передбачили, що він набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2012 р.
Додатковими угодами № 1 від 25.12.2012 р., № 2 від 28.12.2012 р., № 4 від 13.05.2013 р., № 5 від 30.05.2013 р., № 6 від 20.09.2013 р., сторони вносили зміни до п. 3.1. Договору, визначаючи ціну на рівні 14 539 121,53 грн. та джерела фінансування робіт з відповідних фондів бюджету.
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що на виконання Плану роботи Управління внутрішнього контролю та аудиту Департаменту фінансів Київської міської державної адміністрації на 1-ше півріччя 2013 року, затвердженого Головою Київської міської державної адміністрації, а також згідно доручень Головного управління внутрішнього фінансового контролю та аудиту від 11.02.2012 р. № 054-8-12/657-663 та наказу по КП "Київекспертиза" від 13.02.2013 р. № 6-КО, з метою перевірки відповідності обсягів виконаних підрядних робіт затвердженій проектно-кошторисній документації, поданих до сплати обсягів робіт шляхом безпосередніх обмірів в натурі та документальної перевірки було проведено перевірку вартості виконаних обсягів робіт на об'єкті: "Будівництва житлового будинку з паркінгом з урахуванням зовнішніх інженерних мереж на вул. Петропавлівській, 50, 50-Б у Подільському районі м. Києва".
За результатами перевірки КП "Київекспертиза" було встановлено завищення вартості виконаних робіт по вказаному об'єкту на суму 604 585, 00 грн.
З урахуванням змісту п. 6.4.7. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, який встановлює, що незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявлені у кошторисах виконаних робіт (примірної форми КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати", які були оформлені та оплачені у попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок з урахуванням термінів позовної давності згідно з законодавством України, - позивач звернувся до відповідача з вимогою про надання уточнюючих актів виконаних робіт (КБ-2В та КБ-3) на суму 604 585, 00 грн.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своєю правовою природою вказані Договори, є договорами підряду.
Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, підписавши спірні договори та додаткові угоди до них, сторони погодили всі істотні умови договорів та самі визначили і погодили взаємні зобов'язання.
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення зайво сплачених бюджетних коштів, вказуючи на те, що за результатами перевірки КП "Київекспертиза" було встановлено завищення вартості виконаних робіт на суму 604 585, 00 грн.
Однак, зазначені кошти були перераховані на підставі спірних договорів підряду та за виконані роботи.
Доказів того, що такі роботи не були прийняті позивачем, або прийняті із зауваженнями суду не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 632 ЦК України визначено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 632 ЦК України передбачено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 845 ЦК України визначено, що якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22.01.2013 р. № 3-69гс13, відповідно до якої стверджується, що виявлені внутрішньою ревізією порушення не можуть впливати на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки сторони погодили вартість робіт в договорах, зміна умов яких в односторонньому порядку не допускається, роботи були виконані та оплачені, таким чином відповідачем не порушувалися умови укладених між сторонами договорів підряду, положення законодавства та права позивача, а перераховані кошти не являються безпідставно отриманими, у зв'язку з чим вимоги позивача є необґрунтованими.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача надати позивачу уточнюючі акти виконаних робіт на суму 604 585, 00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Звертаючись з позовом до суду позивач має довести, що його праву, на захист якого ним обрано певний спосіб захисту та заявлено відповідні позовні вимоги, - кореспондує обов'язок відповідача.
Обґрунтовуючи вказані позовні вимоги, позивач не наводить достатніх правових підстав, які б свідчили про наявність у відповідача обов'язку з надання відповідних уточнюючих актів, таким чином дані вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 17.03.2015р. у справі № 910/27307/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення „Спецжитлофонд" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 17.03.2015р. у справі № 910/27307/14 - без змін.
2. Матеріали справи № 910/27307/14 повернути до Господарського суду м. Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді Л.П. Зубець
О.М. Гаврилюк