79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"15" вересня 2015 р. Справа № 914/4393/14
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді М.І. Хабіб
суддів Л.С. Данко
Я.О. Юрченко
при секретарі судового засідання Н. Мазепа,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 б/н від 27.07.15 (вх. № 01-05/3550/15 від 11.08.15)
на рішення Господарського суду Львівської області від 15.07.15
у справі № 914/4393/14
за позовом: ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК-Львів", с. Розвадів Миколаївського району Львівської області
третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Таврійська будівельна компанія», м. Херсон
третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ
про: визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів учасників ТОВ "ТБК-Львів" від 12.02.14
За участю представників:
позивача:Текут'єв Є.Ю. ( довіреність в матеріалах справи);
відповідача: Сабат Р.Г( довіреність в матеріалах справи);
третьої особи-1: не з'явився;
третьої особи-2: Луців М.Б. (довіреність в матеріалах справи)
Апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: судді - доповідача Хабіб М.І., суддів Зварич О.В. та Юрченка Я.О.
У зв'язку з перебуванням судді Зварич О.В. у відпустці розпорядженням в.о. голови суду від 25.08.2015 до складу колегії суддів замість судді Зварич О.В. введено суддю Данко Л. С.
У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ «ТБК-Львів», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача- ПАТ «Таврійська будівельна компанія» (далі - ПАТ «ТБК»), про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ «ТБК-Львів», що оформлені протоколом загальних зборів учасників № 10 від 12.02.2014. При цьому у прохальній частині позовної заяви позивач помилково зазначив дату складання протоколу 10.02.2014.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він не приймав участі в загальних зборах ТОВ «ТБК-Львів» 12 лютого 2014 року, протоколу №10 від 12.02.2014 не підписував, про проведені збори та прийняті ними рішення дізнався випадково, оскільки на момент проведення загальних зборів позивач перебував у відрядженні у м. Черкаси на ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора», що підтверджується наказом від 10.02.14 за № 08/02 та відповідним посвідчення про відрядження.
Позивач також зазначає, що загальні збори ТОВ «ТБК-Львів» 12 лютого 2014 року не проводились у порядку, передбаченому ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» та п.п. «і» п. 11.5, 11.6 статуту відповідача.
Посилаючись на постанову пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008, позивач наголошує, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку із прямою вказівкою закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.07.15 у справі №914/4393/14 (головуючий - суддя Кітаєва С.Б., судді Ділай У.І. та Петрашко М.М.) в позові відмовлено повністю.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями ст. 167 Господарського кодексу України, ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. ст. 41,42, 43,45, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства», постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 28 жовтня 2008 року № 13.
При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про те, що він не брав участі у загальних зборах 12.02. 2014 та не підписував протоколу № 10 від 12.02.2014, спростовуються матеріалами справи, оскільки згідно з висновком Львівського НДІ судових експертиз № 927 від 19.05.15, яка була призначена судом в процесі розгляду даного спору, підписи на обох оригіналах протоколу № 10 загальних зборів учасників ТОВ «ТБК-Львів» від 12.02.2014 (один оригінал протоколу наданий суду самим позивачем, інший - наданий третьою особою - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») виконані самим ОСОБА_2.
При цьому суд відхилив висновок Дніпропетровського НДІ судових експертиз №4532-14 від 05.01.2015 як такий, що не має доказової сили, посилаючись на ст. 1 ЗУ «Про судову експертизу», ст. 41 ГПК України, постанову пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 22.03.2012 № 4, оскільки висновок було надано за заявою адвоката Мельника В.Ю., а не на виконання ухвали суду, він ґрунтувався на матеріалах, поданих цією особою, особу, яка його надала, не було попереджено про відповідальність, передбачену законом.
ОСОБА_2 (позивач) не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Крім того скаржник просить призначити повторну почеркознавчу експертизу у справі.
Скаржник стверджує, що він не брав участі у загальних зборах 12.02.2014, оскільки знаходився у відрядженні в м. Черкаси на ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора», що підтверджується наказом від 10 лютого 2014 року № 08/02 та посвідченням про відрядження. Вважає, що враховуючи розмір його частки у статутному капіталі ( 84,35 %), оскаржуване рішення було прийняте за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, що є безумовною підставою для визнання рішення недійсним.
Скаржник зазначає, що судом першої інстанції безпідставно йому відмовлено у задоволенні клопотання про призначення повторної почеркознавчої експертизи у справі, оскільки наявні два прямо протилежні висновки експертизи: висновок Дніпропетровського НДІ судових експертиз № 4532-14 від 05.01.2015 про те, що підпис на протоколі №10 виконаний не ОСОБА_2, та висновок Львівського НДІ судових експертиз №927 від 19.05.2015 про те, що підпис на протоколі №10 виконаний ОСОБА_2
Крім того, скаржник вважає висновок Львівського НДІ судових експертиз необгрунтованим, оскільки при проведенні почеркознавчої експертизи підпису судовим експертом не дотримано вимог Методики почеркознавчого дослідження підписів (реєстраційний код 1.1.12), зокрема, не було проведено дослідження можливості технічної підробки підписів, не було виявлено жодної розбіжності у спірних зразках та підписах, чого при дослідженні високовироблених почерків практично бути не може ; не враховано, що діагностичні ознаки штучного характеру (уповільненість темпу письма, порушення координації рухів у вигляді дрібної хвилястості штрихів, недиференційованість натиску) притаманні не тільки при навмисній зміні особою ознак свого підписного почерку, але й при виконанні досліджуваного підпису з наслідуванням справжнього підпису особи.
Третя особа -2 на стороні відповідача - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подала відзив на апеляційну скаргу (вих. № 140-7-0-401 від 18.08.2015), в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У відзиві банк зазначає, зокрема, що оскаржуваним рішенням зборів затверджено договір поруки, укладений банком та відповідачем в забезпечення виконання зобов'язань третьої особи -1 ПАТ « ТБК» за кредитним договором. Вважає, що цей позов поданий з метою уникнення відповідальності перед банком за невиконання зобов'язань за кредитним договором та зупинення провадження у справі №923/1622/14 про стягнення заборгованості, яка розглядається господарським судом Херсонської області.
В судовому засіданні 15.09.2015 представник скаржника підтримав доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав, його представник в судовому засіданні усно підтримав доводи скаржника та просив задоволити апеляційну скаргу.
Третя особа -1 відзиву на апеляційну скаргу не подала, явки свого представника в судове засідання не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Представник третьої особи -2 заперечив проти доводів скаржника з підстав, викладених у відзиві, а також зазначив, що клопотання про призначення повторної судової експертизи є необґрунтованим, спрямоване на затягування розгляду справи з метою зупинення справи №923/1622/14 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Згідно із статутом ТОВ «ТБК-Львів», затвердженим рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ТБК-Львів» від 13.09.2013 ( протокол № 8), зареєстрованим 26.09.2013, засновниками та учасниками товариства є :
- ОСОБА_2, зареєстрований за адресою: Україна, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, його частка у статутному капіталі - 19 400 000 грн, що становить 84,35 %;
- ПАТ «Таврійська будівельна компанія», місцезнаходження : Україна, м. Херсон, вул. Адмірала Макарова, буд.203, код ЄДРПОУ 32702078, його частка у статутному капіталі - 3 600 000 грн, що становить 15,65%.
Як вбачається із протоколу № 9 загальних зборів учасників ТОВ «ТБК-Львів» від 21.01. 2014 (т.1, а.с. 168), на яких присутні учасники ОСОБА_5 В, В. - 84,35% та ПАТ «Таврійська будівельна компанія» в особі генерального директора ОСОБА_7 - 15,65%, яким у сукупності належить 100% голосів, було прийнято одноголосно рішення по другому питанню порядку денного виступити фінансовим поручителем за зобов'язаннями ПАТ «ТБК» по кредитному договору на суму 5 544 800 грн, укладеному ПАТ «ТБК» та АТ «Райффайзен Банк Аваль» зі строком погашення кредиту до 30.04.2016, зі сплатою відсоткової ставки в розмірі 19 % річних та сплатою разової комісії в розмірі 0,8 % від суми кредиту. По третьому питанню порядку денного прийнято рішення надати директору ТОВ «ТБК-Львів» ОСОБА_8 право укладання/підписання з АТ «Райффайзен Банк Аваль» від імені ТОВ «ТБК-Львів» договору поруки за зобов'язаннями ПАТ «ТБК» , самостійно узгодивши всі інші умови цієї угоди без прийняття додаткових, окремих рішень ТОВ «ТБК-Львів» з цих питань.
Згідно із протоколом № 10 загальних зборів учасників ТОВ «ТБК - Львів» від 12.02.2014( т.1, а.с. 202, т.2, а.с. 11) на зборах присутні учасники товариства ОСОБА_2 -84,35% та ПАТ «Таврійська будівельна компанія» в особі генерального директора ОСОБА_7- 15,65%, що в сукупності володіють 100% голосів.
Також присутній запрошений директор ТОВ «ТБК-Львів» ОСОБА_8
До порядку денного зборів включено два питання:
1.Про обрання голови та секретаря зборів.
2.Про затвердження договору поруки.
По першому питанню порядку денного слухали ОСОБА_2, який запропонував обрати головою зборів ОСОБА_2, секретарем зборів ОСОБА_9Збори одноголосно вирішили обрати головою зборів ОСОБА_2, секретарем зборів ОСОБА_7
По другому питанню порядку денного слухали ОСОБА_2 про необхідність затвердити договір поруки №12/Р2-01-03-3-0/003 від 10.02.2014, укладений з АТ «Райффайзен Банк Аваль», щодо фінансової поруки за зобов'язаннями ПАТ «Таврійська будівельна компанія» по кредитному договору №010/Р2-01-03-3-0/003 від 10.02.2014.
Зборами одноголосно прийнято рішення про затвердження договору поруки №12/Р2-01-032-3-0/003 від 10 лютого 2014 року, укладеного з АТ «Райффайзен Банк Аваль», щодо фінансової поруки за зобов'язаннями ПАТ «Таврійська будівельна компанія» перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» по кредитному договору №010/Р2-01-03-3-0/003 від 10 лютого 2014 року на суму 5 544 800 грн, зі строком погашення кредиту до 30 квітня 2016 року, сплатою відсотків в розмірі 19% річних та 0,8% разової комісії від суми кредиту.
Протокол підписаний головою зборів ОСОБА_2 та секретарем зборів ОСОБА_7, підписи скріплені печаткою товариства.
Як вбачається з матеріалів справи, суду першої інстанції було подано 2 оригінали протоколу № 10 загальних зборів учасників ТОВ «ТБК - Львів» від 12.02.2014( т.1, а.с. 202, т.2, а.с. 11), один оригінал протоколу поданий самим позивачем (т.1, а.с. 202), інший - третьою особою -2 - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (т.2, а.с. 11).
Позивач ОСОБА_2.) стверджує, що участі у зборах не брав, протокол не підписував. На підтвердження своїх доводів позивач подав копію наказу директора ТОВ «Синтиз» (м.Синельникове Дніпропетровської області) від 10.02.14 № 08/02 про відрядження ОСОБА_2 до ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора», м.Черкаси для проведення переговорів з метою співпраці та посвідчення про відрядження, згідно з яким ОСОБА_2 11.02.2014 вибув з м. Синельникове Дніпропетровської області та прибув у м. Черкаси, а 12.02.2014 вибув з м. Черкаси та прибув до м. Синельникове Дніпропетровської області.
Також позивач подав суду висновок експертного почеркознавчого дослідження № 4532-14 від 05.01.2015, наданий Дніпропетровським НДІ судових експертиз на замовлення адвоката ОСОБА_10, відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Голова зборів» в протоколі загальних зборів ТОВ «ТБК-Львів» № 10 від 12.02.2014 - виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою, з наслідуванням його справжньому підпису (т. 1, а.с. 110-113).
З матеріалів справи вбачається та підтверджено представником позивача, що Дніпропетровським НДІ судових експертиз досліджувався протокол зборів №10 від 12.02.2014, який знаходився у позивача та в подальшому був наданий позивачем суду першої інстанції.
При розгляді спору суд першої інстанції ухвалою від 24.02.2015 (т.2, а.с.17-24) призначив судову почеркознавчу експертизу, виконання якої доручено Львівському НДІ судових експертиз (про що клопотав позивач в письмових поясненнях від 24.02.2015), оплату витрат на проведення експертизи ухвалою суду покладено на позивача.
На вирішення експерта суд поставив наступні питання :
а) чи виконаний підпис на протоколі загальних зборів учасників ТОВ «ТБК Львів», т.1, а.с. 202, в розділі протоколу «підписи», в графі «Голова зборів» ОСОБА_2, чи іншою особою?
б) чи виконаний підпис на протоколі загальних зборів учасників ТОВ «ТБК Львів», т.2, а.с. 11, в розділі протоколу «підписи», в графі «Голова зборів» ОСОБА_2, чи іншою особою?
Відповідно до висновку № 927 криміналістичної експертизи з дослідження почерку та підпису по матеріалах господарської справи № 914/4393/14 від 19.05.2015, наданого Львівським НДІ судових експертиз, підписи від імені ОСОБА_2, які розташовані на протоколі загальних зборів учасників ТОВ «ТБК-Львів» (т. 1 а.с. 202) в розділі протоколу «підписи», в графі «Голова зборів» та на протоколі загальних зборів учасників ТОВ «ТБК-Львів» (т.2, а.с. 11) в розділі протоколу «підписи», в графі «Голова зборів», виконані самим ОСОБА_2. Підпис, який розташований на протоколі № 10 загальних зборів учасників ТОВ «ТБК-Львів» (т.1, а.с. 202) виконаний із намаганням ОСОБА_2 змінити ознаки власного підпису (т.2, а.с. 32-33 на звороті). При оформленні повного тексту висновку судовим експертом була допущена описка, а саме замість «ОСОБА_2», було зазначено «ОСОБА_2».
Встановивши обставини справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази та доводи скаржника, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Статтею 116 ЦК України передбачено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.
Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом (ч. 2 ст. 116 ЦК України).
Відповідності до ч. ч. 1, 4 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді.
Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів ( ч.1 ст. 60 Закону).
Аналогічне положення міститься також у пункті п. 11.6 статуту ТОВ «ТБК-Львів» , зареєстрованого 26.09.2013.
Згідно з пунктом 11.5 статуту до компетенції загальних зборів учасників товариства належить, зокрема, затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує еквівалент 50 000 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач є учасником ТОВ «ТБК-Львів», якому належить частка у статутному капіталі товариства - 19 400 000 грн, що становить 84,35 %. Іншим учасником товариства є ПАТ «Таврійська будівельна компанія», його частка у статутному капіталі складає 3 600 000 грн, що становить 15,65%.
Загальними зборами учасників ТОВ «ТБК-Львів» 21.01.2014 було прийняте рішення виступити фінансовим поручителем за зобов'язаннями ПАТ «Таврійська будівельна компанія» (ПАТ«ТБК») по кредитному договору на суму 5 544 800 грн, укладеному ПАТ «ТБК» та АТ «Райффайзен Банк Аваль», зі строком погашення кредиту до 30.04.2016, та надано право директору ТОВ «ТБК-Львів» ОСОБА_8 укласти/підписати з АТ «Райффайзен Банк Аваль» від імені ТОВ «ТБК-Львів» договір поруки.
З матеріалів справи вбачається, що такий договір поруки №12/Р2-01-032-3-0/003 був укладений 10.02.2014, та згідно із протоколом загальних зборів № 10 від 12.02.2014 був затверджений загальними зборами учасників ТОВ «ТБК-Львів», на яких були присутні учасники товариства ОСОБА_2 та ПАТ «Таврійська будівельна компанія» в особі генерального директора ОСОБА_7, що в сукупності володіють 100% голосів.
Протокол підписаний головою зборів головою зборів ОСОБА_2 та секретарем зборів ОСОБА_7, їх підписи скріплені печаткою товариства.
Посилаючись на наказ директора ТОВ «Синтиз» від 10.02.14 № 08/02 про відрядження, посвідчення про відрядження та висновок експертного почеркознавчого дослідження № 4532-14 від 05.01.2015, наданий Дніпропетровським НДІ судових експертиз, позивач ( ОСОБА_2.) стверджує, що участі у зборах 12.02.2014 не приймав, протокол не підписував.
З огляду на ці обставини та наявність двох оригіналів протоколу зборів ТОВ «ТБК-Львів» №10 від 12.02. 2014, які були подані суду позивачем та третьою особою-2 (т. 1, а.с. 202, т.2, а.с.11), суд першої інстанції ухвалою від 24.02.2015 призначив судову почеркознавчу експертизу, виконання якої за клопотанням позивача доручено Львівському НДІ судових експертиз.
Відповідно до висновку № 927 криміналістичної експертизи з дослідження почерку та підпису по матеріалах господарської справи № 914/4393/14 від 19.05.2015, наданого Львівським НДІ судових експертиз, підписи від імені ОСОБА_2, які розташовані на протоколі загальних зборів учасників ТОВ «ТБК-Львів» (т. 1 а.с. 202) в розділі протоколу «підписи», в графі «Голова зборів» та на протоколі загальних зборів учасників ТОВ «ТБК-Львів» (т.2, а.с. 11) в розділі протоколу «підписи», в графі «Голова зборів», виконані самим ОСОБА_2. Підпис, який розташований на протоколі № 10 загальних зборів учасників ТОВ «ТБК-Львів» (т.1, а.с. 202) виконаний із намаганням ОСОБА_2 змінити ознаки власного підпису.
Отже, названим висновком № 927 спростовуються доводи позивача про те, що він не брав участі у зборах та не підписував протокол зборів.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано відхилив посилання позивача на висновок експертного почеркознавчого дослідження № 4532-14 від 05.01.2015, наданий Дніпропетровським НДІ судових експертиз на замовлення адвоката ОСОБА_10, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України « Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Згідно з частиною першою статті 41 ГПК для з'ясування питань, що виникають при вирішенні спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Як зазначено у п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 22.03.2012 № 4 про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК, зазначаються, зокрема, обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту; сторона, на яку покладено оплату витрат з проведення судової експертизи; про попередження судового експерта про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.
Частиною 5 ст. 42 ГПК встановлено, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
У названій постанові пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 22.03.2012 № 4 вказано, що не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву «висновок судового експерта» або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.
Особа набуває права та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили. Невиконання цих вимог робить неможливим використання висновку експерта як доказу у справі.
Висновок експертного почеркознавчого дослідження № 4532-14 від 05.01.2015, наданий Дніпропетровським НДІ судових експертиз, на який посилається позивач, наданий не на виконання ухвали суду, а на замовлення адвоката; експерт не був попереджений про відповідальність. Більш того, як вбачається з цього висновку, для дослідження не було надано умовно-вільних зразків підпису ОСОБА_2, як це передбачено Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 N 1950/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.01.2013 за N 1/22533. Експертом не досліджувався оригінал протоколу зборів №10 від 12.02.2014, який був у третьої особи -2 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а досліджувався лише протокол, який був у позивача. При чому, як пояснили представники позивача та відповідача апеляційному суду, позивач самостійно вилучив цей протокол у відповідача. В той час як третій особі -2 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» оригінал протоколу був наданий відповідачем разом з договором поруки.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок № 4532-14 від 05.01.2015 не є належним доказом у справі.
На думку колегії суддів, наказ про відрядження від 10.02.2014 та відповідне посвідчення про відрядження не підтверджують неможливості бути присутнім позивачу на загальних зборах учасників товариства 12.02.2014, оскільки згідно з протоколом зборів №10 від 12.02.2014 збори відбувалися у м. Дніпропетровську, а відповідно до посвідчення про відрядження ОСОБА_2 прибув 12.02.2014 до м. Синельникове Дніпропетровської області, яке за своїм географічним розташуванням знаходиться в центральній частині Дніпропетровської області на відстані 48 км на південний схід від м. Дніпропетровська. Ці обставини дають підстави для висновку, що позивач мав реальну можливість взяти участь 12.02.2014 у загальних зборах учасників товариства.
Відповідно до правової позиції, викладеної у пунктах 17, 18 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 № 13, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову (п. 19 постанови пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року № 13).
Положеннями п. 21 зазначеної постанови пленуму Верховного Суду України визначено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України «Про господарські товариства». Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Як правильно встановлено місцевим господарським судом, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження доводів позивача про те, що він не брав участі у загальних зборах учасників товариства 12 лютого 2014 року, рішення яких оформлені протоколом загальних зборів учасників товариства № 10 від 12.02.2014.
Поряд з цим доводи позивача про те, що протокол загальних зборів учасників товариства № 10 від 12.02.2014 ним не підписувався не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. Натомість, висновком судового експерта № 927 від 19.05.2015 підтверджено протилежне, а саме, що підписи від імені ОСОБА_2, які розташовані на протоколі загальних зборів учасників ТОВ «ТБК-Львів», наданому позивачем (т.1, а.с. 202), в розділі протоколу «підписи», в графі «Голова зборів» та на протоколі загальних зборів учасників ТОВ «ТБК-Львів», наданому банком (т.2, а.с. 11), в розділі протоколу «підписи», в графі «Голова зборів», виконані самим ОСОБА_2. При цьому, підпис, який розташований на протоколі № 10 загальних зборів учасників ТОВ «ТБК-Львів», який був наданий позивачем (т.1,а.с. 202), виконаний із намаганням ОСОБА_2 змінити ознаки власного підпису. При оформленні висновку судовим експертом була допущена описка, а саме замість «ОСОБА_2», було зазначено «ОСОБА_2», яка, як правильно зазначено судом першої інстанції, не може ставити під сумнів в цілому достовірність висновку судового експерта.
Апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи скаржника про недотримання експертом Львівського НДІ судових експертиз вимог Методики почеркознавчого дослідження підписів (реєстраційний код 1.1.12) та про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке полягало у відмові в задоволенні клопотання позивача про призначення повторної судової експертизи з огляду на наступне.
Посилаючись на недотримання експертом Львівського НДІ судових експертиз вимог Методики почеркознавчого дослідження підписів (реєстраційний код 1.1.12), скаржник в апеляційній скарзі не вказує коли і ким прийнята та затверджена ця Методика, не вказує дати та номера її реєстрації в Мін'юсті України. Разом з тим, повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Експертиза була призначена судом першої інстанції з дотриманням норм чинного законодавства. Висновок № 927 криміналістичної експертизи з дослідження почерку та підпису по матеріалах господарської справи № 914/4393/14 від 19.05.2015 надано Львівським НДІ судових експертиз у відповідності до чинних Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 N 1950/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.01.2013 за N 1/22533, він містить вичерпні відповіді на всі поставлені судом перед експертом питання, не викликає сумнів у його правильності та не суперечить матеріалам справи( крім висновку № 4532-14 від 05.01.2015, який не має доказової сили, про що вказано вище). Слід зазначити, що учасниками судового процесу відвід судовому експерту у передбаченому законом порядку не заявлявся.
З огляду на викладене апеляційний суд відхиляє клопотання скаржника про призначення повторної судової експертизи, яке заявлене в апеляційній скарзі.
Не можуть братися до уваги доводи ОСОБА_2 про те, що його не було належним чином повідомлено про скликання загальних зборів, оскільки ці доводи не спростовують факту підписання ним протоколу зборів №10 від 12.02.2014, відтак його участі у загальних зборах.
На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду та вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності правових підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ТБК-Львів», оформлених протоколом загальних зборів учасників № 10 від 12.02. 2014.
Інші доводи скаржника не беруться до уваги як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні.
Апеляційний суд критично оцінює усне підтримання представником відповідача апеляційної скарги позивача, оскільки відповідач, як поручитель за договором поруки в силу закону відповідає перед кредитором (банком) за неналежне виконання позичальником за кредитним договором своїх зобов'язань, отже, є зацікавленою особою.
Таким чином апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, що скаржником не доведено наявності підстав для його скасування та для задоволення апеляційної скарги.
Судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, покладається на скаржника.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 15.07.15 у справі № 914/4393/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3.Справу повернути до місцевого господарського суду.
Постанова підписана 21.09.2015
Головуючий - суддя М.І. Хабіб
Судді Л.С. Данко
Я.О.Юрченко