донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.12.2011 р. справа №16/17-2247-2011-1/5009/4797/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:ОСОБА_1,
суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_4 за довіреністю №16 від 24.01.2011р.
від відповідача:не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, с. Терпіння, Запорізька область
на рішення господарського суду Запорізької області
від27.09.2011р. (повний текст підписано 30.09.2011р.)
у справі№16/17-2247-2011-1/5009/4797/11 (суддя Немченко О.І.)
за позовомПриватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Стальканат-Сілур», м. Одеса
доФізичної особи -підприємця ОСОБА_5, с. Терпіння, Запорізька область
простягнення 24481,50грн.
Приватне акціонерне товариство «Виробниче об'єднання «Стальканат-Сілур», м. Одеса, позивач, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, с. Терпіння, Запорізька область та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будбілд», м. Одеса, про солідарне стягнення з відповідачів 16840,20грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.06.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №16/17-2247-2011.
Позовною заявою від 14.07.2011р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідачів 24481,50грн., у т.ч. 16840,20грн. основного боргу, 6129,83грн. інфляційних втрат, 1511,47грн. 3% річних. Судом збільшені позовні вимоги були прийняті до розгляду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.07.2011р. провадження у справі №16/17-2247-2011 в частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Стальканат-Сілур»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будбілд»про стягнення 24481,50грн. припинено на підставі п.6 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Справу №16/17-2247-2011 за позовом Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Стальканат-Сілур»до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 про стягнення 24481,50грн. направлено за встановленою підсудністю до господарського суду Запорізької області, згідно ч.ч.2, 3 ст.15, ч.1 ст.17 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.08.2011р. справу №16/17-2247-2011-1/5009/4797/11 у зазначеній частині позовних вимог прийнято до розгляду.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.09.2011р. (повний текст підписано 30.09.2011р.) у справі №16/17-2247-2011-1/5009/4797/11 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 на користь Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Стальканат-Сілур»16840,20грн. основного боргу, 1126,68грн. - 3% річних, 3799,71грн. інфляційних втрат, 217,89грн. державного мита та 210,04грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивоване тим, що ТОВ «Стальканат Маркет»у липні 2008 року поставило ФОП ОСОБА_5 канати СВ 19.50 2688-80 марки (В) на суму 16840,20грн., а відповідач, відповідно, прийняв цей товар; ТОВ «Стальканат Маркет»направлено на адресу відповідача претензію №59 від 30.03.2009р. про оплату заборгованості за отриманий товар; у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого товару, за ним утворилась заборгованість у сумі 16840,20грн., а також позивач нарахував 3% річних у сумі 1511,47грн. та інфляційні втрати у сумі 6129,83грн. за період з 05.07.2008р. по 01.07.2011р.; позовні вимоги про стягнення боргу у сумі 16840,20грн. є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, тому задоволені судом; позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, після перевірки судом їх розрахунку, задоволені в частині стягнення 3% річних у сумі 1126,68грн., інфляційних втрат у сумі 3799,71грн. за період з 09.04.2009р. по 01.07.2011р., в решті позовних вимог відмовлено за недоведеністю.
Відповідач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2011р. у справі №16/17-2247-2011-1/5009/4797/11 скасувати в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, 3% річних.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Так, скаржник зазначив, що відповідно до договору про уступку права вимоги від 19.11.2010р., укладеного між ТОВ «Стальканат-маркет»та ПрАТ «Стальканат-Сілур», позивач у справі отримав можливість пред'являти вимоги відносно виконання ФОП ОСОБА_5 грошового зобов'язання по сплаті за поставлену продукцію на загальну суму 16840,20грн. Отже, стосовно будь-яких додаткових сум (інфляційних витрат, неустойки тощо) сторони питання не вирішували, а отже, права вимоги у позивача інших платежів не виникло, окрім суми, вказаної в договорі цесії.
ОСОБА_6о. Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2011р. сформовано колегію суддів у наступному складі: ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2, ОСОБА_3
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2011р. відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження у справі №16/17-2247-2011-1/5009/4797/11.
Представник скаржника у судове засідання 14.12.2011р. не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить вихідний штамп канцелярії на ухвалі Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2011р.
Представник позивача у судовому засіданні 14.12.2011р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін.
Враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника скаржника за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст.129 Конституції України, статей 44, 811 ГПК України складено протокол судового засідання.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Стальканат Маркет»та ФОП ОСОБА_5 виникли фактичні взаємовідносини з поставки товару. Так, у липні 2008 року ТОВ «Стальканат Маркет»було поставлено, а ФОП ОСОБА_5 прийнято канати СВ 19.50 2688-80 марки (В) на суму 16840,20грн., що підтверджується видатковою накладною №3315/З від 04.07.2008р. (копія, арк.спр.25, т.1) з підписом в графі «Прийняв»ОСОБА_5, зразок якого наявний у довіреності ЯЗГ № 438424 від 04.07.2008р. (копія, арк.спр.27, т.2).
30 березня 2009 року ТОВ «Стальканат Маркет»надіслано на адресу відповідача претензію №59 про оплату наявної заборгованості у сумі 16840,20грн. за товар, поставлений за накладною №3315/З від 04.07.2008р. на суму 16840,20грн. Претензія отримана відповідачем 01.04.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням (копія, арк.спр.29-31, т.1).
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи А00 №265745 (копія, арк.спр.13, т.1) 29.12.2010р. проведено державну реєстрацію припинення ТОВ «Стальканат Маркет».
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи А01 №316948 (копія, арк.спр.14, т.1) підставою заміни свідоцтва визначено зміну найменування Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Стальканат-Сілур».
Відповідно до пункту 1.1. Статуту ПрАТ «Виробниче об'єднання «Стальканат-Сілур», позивач є повним правонаступником ТОВ «Стальканат Маркет»(копія, арк.спр.16-22, т.1).
Станом на 01.06.2011р. поставлений товар відповідачем оплачений не був ані ТОВ «Стальканат Маркет», ані його правонаступнику - ПрАТ «Виробниче об'єднання «Стальканат-Сілур», в зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду Одеської області за захистом своїх порушених прав.
Наведені обставини стали предметом спору у господарському суді.
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двохсторонніми.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 ЦК України.
Відповідно до статті 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно з частиною першої та частиною сьомої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріали справи свідчать про виконання ТОВ «Стальканат Маркет» своїх зобов'язань щодо поставки продукції, а також виставлення вимоги в порядку ч.2 ст.530 ЦК України. Разом з цим, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару, які виникли 02.04.2009р., належним чином не виконав, в результаті чого у відповідача перед ТОВ «Стальканат Маркет» виник борг у сумі 16840,20грн. Позивачем доведено своє правонаступництво щодо всіх прав та обов'язків ТОВ «Стальканат Маркет»у зв'язку з припиненням останнього. Доказів у підтвердження відсутності боргу у сумі 16840,20грн. відповідачем надано не було.
За таких обставин, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача основного боргу у вказаній сумі.
Позивач також просив суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1511,47грн. та інфляційні втрати у сумі 6129,83грн. за період з 05.07.2008р. по 01.07.2011р.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1126,68грн., інфляційних втрат у сумі 3799,71грн. за період з 09.04.2009р. по 01.07.2011р., оскільки правомірно врахував положення ст.625 ЦК України та вірно із дотриманням положень ч.2 ст.530 ЦК України визначив момент виникнення права вимоги.
З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2011р. (повний текст підписано 30.09.2011р.) у справі №16/17-2247-2011-1/5009/4797/11 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, с. Терпіння, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2011р. (повний текст підписано 30.09.2011р.) у справі №16/17-2247-2011-1/5009/4797/11 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 27.09.2011р. (повний текст підписано 30.09.2011р.) у справі №16/17-2247-2011-1/5009/4797/11 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя І.В. Зубченко
Судді: Н.О. Мартюхіна
ОСОБА_3
Надруковано 6 примірників: 1 -позивачу; 2 -відповідачу; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -ГС