донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
16.09.2015 справа №905/2522/14-908/6141/14
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Колядко Т.М.
суддівСкакуна О.А. , Зубченко І.В.
за участю представників сторін:
від позивача:Галіцина І. О., довіреність № б/н від 05.02.2015,
від відповідача:не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш", м. Маріуполь Донецької області
на рішення господарського суду Запорізької області
від18.05.2015
по справі№ 905/2522/14-908/6141/14
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Завод метизних виробів", м. Макіївка Донецької області
доПублічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш", м. Маріуполь Донецької області
простягнення 917 983, 47 грн
Господарський суд Запорізької області (головуючий - Гончаренко С. А., судді Носівець В. В., Серкіз В. Г.) рішенням від 18.05.2015 задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод метизних виробів", м. Макіївка Донецької області (далі - Завод), та стягнув з Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш", м. Маріуполь Донецької області (далі - ПАТ "Азовзагальмаш") основний борг в сумі 893 536, 08 грн., 3% річних в сумі 6 447, 73 грн. та 17 999, 66 грн судового збору. Рішення суду обґрунтовано доведеністю позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ "Азовзагальмаш" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду просить скасувати в частині стягнення 740 566, 39 грн. основного боргу та 6 447, 73 грн. 3% річних . Решту судового рішення відповідач не оскаржує.
Завод вимоги апеляційної скарги вважає безпідставними, а рішення господарського суду законним та обґрунтованим.
Про час та місце судових засідань апеляційного суду сторони були повідомлені належним чином.
Розпорядженням Голови Донецького апеляційного господарського суду від 25.08.2015 № 04-08/440/15 склад судової колегії, визначений за результатами автоматичного розподілу, було змінено у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Бойченка К.І., внаслідок чого розгляд апеляційної скарги розпочато заново.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні з урахуванням такого.
Позовні вимоги Заводу обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставленої йому метизної продукції.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, 15.12.2011 між ТОВ "Завод метизних виробів" (Постачальник) та ПАТ "Азовзагальмаш" (Покупець) було укладено договір № ПСН - 04500, відповідно до умов якого позивач зобов'язався виробити та поставити визначений у Специфікаціях товар, а відповідач - прийняти та оплатити його (а. с. 13-16 т. 1).
Відповідно до умов Договору оплата Товару здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника: 15% - авансовий платіж за 3 дні до запланованого відвантаження товару зі складу Постачальника і 85 % - оплата протягом 10 банківських днів з моменту відвантаження та виставлення рахунку (п. 7.1 та Специфікації до Договору).
Поставка товару здійснюється протягом 5 днів з моменту проведення авансового платежу (п. 5.1). Умови поставки - EXW склад постачальника м. Макіївка. Строк дії Договору - до 31.12.2012, в подальшому продовжений до 31.12.2014 (Специфікація № 6 та № 17 - а.с. 25, 37 т. 1).
Позивач, посилаючись на акт звірки взаємних розрахунків станом на 25.02.2014, підписаний сторонами, просив суд стягнути з відповідача борг в сумі 893 536, 08 грн. (а. с. 39-40 т. 1).
Судом першої інстанції встановлено на підставі видаткових накладних, що протягом 2012-2013 років Завод поставив відповідачу Товар (метизні вироби) на загальну суму 9 539 903, 49 грн., визначений в сімнадцяти Специфікаціях (болти, гайки, клепки), укладених сторонами до Договору.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є неналежним виконанням, тобо його порушенням. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена, зокрема, ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідач свої зобов'язання з оплати отриманого товару виконав частково та оплатив лише 8 646 367, 41 грн., що підтверджується наданими суду платіжними дорученнями та банківськими виписками. При цьому відповідач в платіжних документах посилався на номер та дату Договору без зазначення видаткових накладних.
Суд також визнав обґрунтованим нарахування 3 % річних від простроченої суми в розмірі 6 447, 73 грн. відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Заперечення відповідача щодо оплати товару в більшій сумі суд визнав безпідставними з урахуванням такого.
Платіжними дорученнями № 539927 від 15.03.2013 на суму 60 000, 00 грн. та № 540109 від 18.03.2013 на суму 25 848, 00 грн. з посиланням на договір було здійснено "оплату за дроб", домовленості щодо постачання якої підписані сторонами Специфікації не містять (а. с. 138-139 т. 4). Колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано не включив зазначену оплату в розрахунки за договором.
Апеляційний суд також погоджується з правовою оцінкою актів звірки взаємних розрахунків, наданою місцевим господарським судом у рішенні, та їх врахування в якості доказів за наявності первинних документів, які згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" фіксують факти здійснення господарських операцій.
Апеляційним судом також враховується, що предметом позову є стягнення заборгованості за метизну продукцію, поставлену відповідачу станом на 28.03.2014.
Оплата поставок за видатковими накладними РН-0000274 від 31.03.2014, РН-0000386 від 28.04.2014, РН-0000388 від 30.04.2014 не є предметом спору.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо безпідставного нарахування 3 % річних. Відповідач з посиланням на умови п. 7.1 Договору вважає, що зобов'язання з оплати 85% вартості виникає лише за наявності одночасно двох підстав: факту відвантаження (поставки) продукції та виставлення рахунку, а позивач докази направлення рахунків суду не надав.
Відповідно до ч.2 ст.613 Цивільного кодексу України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Відповідачем не доведено, що за наявності видаткових накладних він не міг виконати зобов'язання з оплати отриманого товару, тобто що мало місце прострочення кредитора.
За таких підстав колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області в грудні 2014 року з заявою про зміну територіальної підсудності з посиланням на те, що його позов розглядався господарським судом Донецької області, ухвалою якого від 01.07.2014 судове засідання було відкладено на 30.07.2014.
Господарський суд Запорізької області ухвалою від 24.12.2014 прийняв справу № 905/2522/14-908/6141/14 до свого провадження, витребував у сторін наявні документи та розглянув справу.
Такі дії суду ґрунтуються на приписах Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», згідно з яким у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності, вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення (ч.2 ст.3).
Колегія суддів враховує, що особливості відновлення втрачених господарських справ, зокрема до закінчення судового розгляду, були визначені Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 3 від 05.03.2015.
За таких обставин рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2015 у справі № 905/2522/14-908/6141/14 є таким, що ґрунтується на матеріалах справи та відповідає чинному законодавстві, тому підстави для його зміни відсутні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», м. Маріуполь Донецької залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2015 по справі № 905/2522/14-908/6141/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Т.М. Колядко
Судді: О.А. Скакун
І.В. Зубченко
Надруковано: 5 прим.
1 - позивачу
1 - відповідачу
1 - у справу
1 - ДАГС
1- ГСЗО