донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.08.2011 р. справа №16/85
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю представників:
від позивача:ОСОБА_4 за довіреністю № 7 від 10.01.2011р.
від відповідача :ОСОБА_5 за довіреністю №204412 від 20.10.2009р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області
від06.06.2011р. (повний текст підписано 10.06.2011р.)
у справі№16/85 (суддя Манжур В.В.)
за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк
доОСОБА_6 особи-підприємця ОСОБА_7, м. Волноваха, Донецька область
простягнення 93168,33грн.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача ОСОБА_6 особи-підприємця ОСОБА_7, м. Волноваха, Донецька область,про стягнення 93168,33грн., у тому числі заборгованості з орендної плати в розмірі 91738,10грн. та пені в розмірі 1430,23грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 06.06.2011р. (повний текст підписано 10.06.2011р.) у справі №16/85 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Рішення суду мотивоване положеннями ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України, за якими орендар за період невикористання орендованого приміщення за призначенням через обставини, за які він не відповідав, звільняється від плати за цей час. Оскільки, позивачем не доведені підстави для стягнення заборгованості з орендної плати за договором, вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 1430,23грн. також залишені без задоволення.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 06.06.2011р. (повний текст підписано 10.06.2011р.) у справі №16/85 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначив, що відповідач мав можливість використовувати та використовував орендоване державне майно, внаслідок чого зобов'язаний сплачувати встановлену договором оренди плату на підставі ст.762 ЦК України. Також скаржник зазначив, що відповідач не здійснив усіх дій, які міг здійснити для безперешкодного використання орендованого державного майна, внаслідок чого має нести відповідальність за обставини, які позбавили його можливості використовувати орендоване державне майно.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач не погодився з доводами скаржника та зазначив, що в період з червня 2006 року по даний час він не використовує надане в оренду приміщення саме через обставини, за які він не відповідає, що підтверджується матеріалами справи.
У письмових поясненнях від 10.08.2011р. позивач підтримав позицію, викладену в апеляційній скарзі та зазначив, що згідно умов договору відповідачу в оренду був переданий лише об'єкт нерухомості, тобто відповідач мав здійснювати підприємницьку діяльність власними силами, а саме з використанням власного обладнання.
У судовому засіданні 10.08.2011р. оголошено перерву до 23.08.2011р., після перерви представники сторін підтримали правові позиції, викладені в апеляційній скарзі, поясненнях та відзиві на неї.
Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
24 грудня 2004 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та ОСОБА_6 особою -підприємцем ОСОБА_7 (орендар) був укладений договір оренди №1569/2004, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме державне майно -частину будівлі складу готової продукції площею 4000кв.м., що знаходиться на балансі та не увійшла до статутного фонду ВАТ «Каранський елеватор»(балансоутримувач) і розташована за адресою: Донецька область, Тельманівський район, смт. Андріївка, вул.. Гоголя, 1 (пункт 1.1. договору).
Факт передачі відповідачу об'єкту оренди за даним договором підтверджується актом приймання-передачі від 24.12.2004р., який підписаний обома сторонами.
Договір укладено строком на 360 днів, що діє з 24.12.2004р. до 18.12.2005р. (пункт 10.1. договору).
В пунктах 3.1., 3.3. договору передбачено, що розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (листопад 2004 року) -1751,80грн. та перераховується орендарем до державного бюджету щомісяця не пізніше 25 числа місяця.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.2. договору).
Відповідно до умов додаткової угоди №1 від 13.06.2007р. до договору, розмір орендної плати за згодою сторін був змінений та становить за базовий місяць розрахунку січень 2007 року -2653,01грн. (без індексу інфляції за січень 2007 року., який має бути врахований при сплаті орендної плати за січень).
В листі №20-06-04-14385 від 25.12.2009р. позивач повідомив відповідача про закінчення строку дії договору 28.01.2009р. та необхідність повернути орендоване майно. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав лист 12.01.2010р.
Як стверджує позивач, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, у період з січня 2008 року по 12.01.2010 року утворилась заборгованість з орендної плати у сумі 91738,10грн., яку заявлено до стягнення.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла наступного висновку.
Відповідно ч.1 ст.2, ч.3 ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ч.1 ст.283, ч.3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар має сплачувати орендну плату.
За приписами ч.3 ст.18, ч.1 ст.19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі та незалежно від наслідків господарської діяльності.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Як вказано у ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України забороняється одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.09.2008р. у справі №16/46пн встановлено, що ФОП ОСОБА_7 був позбавлений можливості використовувати об'єкт оренди з червня 2006 року, через обставини, за які він не відповідає, у зв'язку з протидією балансоутримувача майна та сторонньої організації (ТОВ «Ронисан-7»).
На запит господарського суду Донецької області Тельманівський районний відділ ГУ МВС України в Донецькій області в листі від 23.05.2011р. №5016 повідомив наступне:
27 жовтня 2006 року слідчим відділення Тельманівського РВ ГУ МВС в Донецькій області порушено кримінальну справу №62-8605/2 за фактом протидії законній підприємницькій діяльності ОСОБА_7, поєднаного з насильством, небезпечним для життя або здоров'я близьких родичів ОСОБА_7, за ст.206 ч.3 КК України.
За результатами проведеного розслідування встановлено, що, починаючи з 08.06.2006р. по 05.12.2009р. (про що також зазначено в листі Тельманівського РВ ГУ МВС України в Донецькій області від 09.02.2010р. №817) працівники ТОВ «Ронисан-7», діючи умисно з корисних мотивів, протиправно вимагали припинити займатися господарською діяльністю ПП ОСОБА_7 та членів його сім'ї на території складу готової продукції в смт. Андріївка, вул. Гоголя, 1 Тельманівського району, Донецької області, який орендується ОСОБА_7 на підставі договору оренди №1569/2004 від 24.12.2004р. Протиправні дії виражені в недопущенні законних представників ОСОБА_7 на територію складу, поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров'я близьких родичів ОСОБА_7
05 грудня 2009 року, за заявою ОСОБА_5, був проведений огляд місця події -території складу готової продукції, розташованого в смт. Андріївка, вул. Гоголя, 1 Тельманівського району, Донецької області. За результатами огляду встановлено, зо освітлення в приміщенні складу відсутнє, будь-якого обладнання придатного для експлуатації в приміщенні та на території складу не виявлено, будь-яка господарська діяльність на території складу не ведеться та умови для заняття такої діяльності відсутні.
За даними Тельманівського районного відділу ГУ МВС України в Донецькій області, на час винесення рішення проводиться досудове слідство, встановлюються особи, які продовжують протидіяти ОСОБА_7 займатися підприємницькою діяльністю.
Крім того, відповідачем було надано виписку №1603 від 11.08.2011р. Волновахської ЦРБ із медичної карти хворого ОСОБА_7, в пункті 7 якої зазначено наступне:
«Краткий анамнез: действующая амбулаторная карта с 2005 года. Из анамнеза известно, что в возрасте 1,2 месяца перенес менингоэнцефалит. Исход заболевания был удовлетворительным. В дальнейшем на учете у невропатолога не состоял. Статуса инвалид детства не имел.
Ухудшение состояния с 30.07.2005 года, когда перенес ЗЧМТ с сотрясением головного мозга, перелом костей носа со смещением (травма криминальная, избит неизвестными лицами на работе в с. Андреевка Тельмановского района). Лечился в ЛОР отделении Вонвахский ЦРБ со 02.0805 по 16.08.05 с диагнозом: перелом костей носа со смещением. 02.08.05 в поликлинике осматривался невропатологом, діагноз -ЗЧМТ, сотрясение головного мозга. (…)
10.08.2007 года освидельствован МСЭК первично, признан инвалидом ІІІ группы. Последнее освидельствование 20.10.10 группа инвалидности продлена до 20.10.2013 года.»
З огляду на викладене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що на час винесення рішення у справі перешкоди у використанні відповідачем орендованого приміщення не усунені та матеріалами справи підтверджується факт відсутності у відповідача можливості використовувати орендоване за договором оренди №1569/2004 від 24.12.2004р. приміщення за його цільовим призначенням для здійснення господарської діяльності в період з січня 2008 року по 12.01.2010р. через обставини, за які він не відповідає, у зв'язку з протидією сторонньої організації.
Частиною 6 статті 762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
За таких обставин, виходячи з того, що відповідач був позбавлений можливості використовувати орендоване приміщення, та недоведеності позивачем факту використання відповідачем орендованого за договором оренди приміщення за його цільовим призначенням у період з січня 2008 року по 12.01.2010 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги Регіонального відділенні Фонду державного майна України по Донецькій області до ОСОБА_6 особи-підприємця ОСОБА_7 про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 91738,10грн. є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки, позивачем не доведені підстави для стягнення заборгованості з орендної плати за договором, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 1430,23грн.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України рішення господарського суду Донецької області від 06.06.2011р. (повний текст підписано 10.06.2011р.) у справі №16/85 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги не стягуються, оскільки скаржник звільнений від його сплати.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 06.06.2011р. (повний текст підписано 10.06.2011р.) у справі №16/85 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 06.06.2011р. (повний текст підписано 10.06.2011р.) у справі №16/85 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий І.В. Зубченко
Судді: Н.В. Акулова
ОСОБА_3
Надруковано 6 примірників: 1 -позивачу; 2 -відповідачу; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -ГС