донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
28.11.2011 р. справа №26/5009/182/11-12/5009/4451/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:ОСОБА_1
суддівОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_4 -за довіреністю №01/756 від 25.11.2011р.; ОСОБА_5 -за довіреністю №01/72 від 14.03.2011р.
від відповідача:ОСОБА_6 -за довіреністю №571 від 25.11.2011р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуРегіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від19.10.2011 року
у справі№26/5009/182/11-12/5009/4451/11 (суддя Владимиренко І.В.)
за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя
до Відкритого акціонерного товариства „ГАММА” м. Запоріжжя
за участюПрокурора Донецької області
про стягнення збитків у розмірі 2 024 728грн. 73коп.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.10.2011р. у справі № 26/5009/182/11-12/5009/4451/11 у позові Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства „ГАММА” м. Запоріжжя про стягнення збитків у розмірі 2 024 728грн. 73коп. відмовлено.
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення у зв'язку з тим, що рішення винесено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Позивач наполягає на задоволення апеляційної скарги, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. У судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду скарги для надання додаткових пояснень по суті спору з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 20.07.2011р. у даній справі. Наразі, наведене клопотання позивача не підлягає задоволенню, оскільки колегія суддів має можливість ознайомитись з наведеною постановою, яка наявна у матеріалах даної справи, та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що наданих сторонами доказів достатньо для розгляду апеляційної скарги. Інших доводів апелянтом не представлено.
Відповідач проти скарги заперечує, просить судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України -справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2011р. у справі № 26/5009/182/11 касаційну скаргу відповідача задоволено. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2011р. та рішення господарського суду Запорізької області від 03.03.2011р. у справі № 26/5009/182/11 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.08.2011р. прийнято до розгляду справу № 26/5009/182/11-12/5009/4451/11.
Позовні вимоги до Відкритого акціонерного товариства „ГАММА” м. Запоріжжя обґрунтовані тим, що в рішеннях господарського суду Волинської області від 08.09.2009р. по справі №2/98-42, від 14.09.2009р. по справі №02/132-42 , від 11.01.2010р. по справі №2/152-42, якими відмовлено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя у задоволенні вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди державного нерухомого майна №2287 від 31.07.2007р. суди дійшли висновку про неможливість користування об'єктом оренди ТОВ „Західна енергозберігаюча компанія”, оскільки майно, що є об'єктом оренди по договору, вибуло з володіння держави поза волею власника внаслідок незаконних дій з боку ВАТ „Гамма”. Крім того, факт незаконних дій ВАТ „Гамма” щодо відчуження майна, яке є предметом договору оренди №2287 від 31.07.2007р. та яке є державною власністю встановлений в рішенні господарського суду Запорізької області від 17.04.2008р. по справі №22/394д/07-11/100д/08. У зв'язку з тим, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя не отримало доход, на який розраховувала при укладенні договору оренди державного майна №2287 від 31.07.2007р. через неможливість ТОВ „Західна енергозберігаюча компанія” користуватися майном, яке вибуло із державної власності через незаконні дії ВАТ „Гамма”, позивачу у даній справі спричинені збитки в розмірі 2 024 728,73грн. за період з липня 2007р. по листопад 2009р.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги позивача виникли до порушення провадження справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Гамма”.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є обґрунтованим з наступних підстав.
Так, 31.07.2007. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Західна енергозберігаюча компанія" був укладений договір оренди державного нерухомого майна №2287, що знаходиться на балансі Відкритого акціонерного товариства “Гамма”, предметом якого були: об'єкти нерухомості автомобільної стоянки у складі: навіс літ.Б, навіс літ.В, навіс літ.Г, навіс літ.Д, сторожа літ.Е, битовка літ.Ж, склад літ.З, битовка літ.К, будівля кафе літ.Л, навіс літ.М, уборна літ.Н, ворота №№1,2,4, паркани №3,5,7, автостоянка № 6. Об'єкт оренди розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 62. Цільове призначення об'єкту оренди -використання як автомобільна стоянка. Договір оренди був укладений строком до 30.06.2010р.( п. 10.1. договору ).
Пунктом 3.2, 3.3 договору, розмір орендної плати за перший місяць (липень 2007 року) становить без ПДВ 80 000 грн. збільшений на індекс інфляції липня. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується орендарем самостійно шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Як вбачається із матеріалів справи, рішеннями господарського суду Волинської області від 08.09.2009р. по справі №2/98-42, від 14.09.2009р. по справі №02/132-42 , від 11.01.2010р. по справі №2/152-42, якими відмовлено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя щодо задоволення вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди державного нерухомого майна від 31.07.2007р. суди дійшли висновку про неможливість користування об'єктом оренди ТОВ „Західна енергозберігаюча компанія”, оскільки майно, що є об'єктом оренди по договору, вибуло з володіння держави поза волею власника внаслідок незаконних дій з боку ВАТ „Гамма”. Рішеннями господарського суду Волинської області від 08.09.2009р. по справі №2/98-42 та від 11.01.2010р. по справі №2/152-42, в свою чергу, встановлено, що майно, яке було предметом договору оренди №2287 від 31.07.2007р. не увійшло до статутного фонду ВАТ „Гамма” під час приватизації та було передано ВАТ „Гамма” на відповідальне зберігання на підставі договору №55 від 24.04.2007р., укладеного з Регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області. Договір №55 від 24.04.2007р. було укладено на строк з 24.04.2007р. до моменту укладення договору оренди з переможцем конкурсу на право оренди спірного майна.
Дані судові рішення, крім рішення господарського суду Волинської області від 08.09.2009р. по справі №2/98-42, яке частково скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди №2287 від 31.07.2007р., залишені без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду.
Крім того, факт незаконних дій ВАТ „Гамма” щодо відчуження майна, яке є предметом договору оренди №2287 від 31.07.2007р. та яке є державною власністю, встановлений в рішенні господарського суду Запорізької області від 17.04.2008р. по справі №22/394д/07-11/100д/08, яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 25.11.2008р. та постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2009р.
За твердженням позивача, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя не отримало доход, на який розраховувала при укладенні договору оренди державного майна №2287 від 31.07.2007р. через неможливість ТОВ „Західна енергозберігаюча компанія” користуватися майном, яке вибуло із державної власності через незаконні дії ВАТ „Гамма”, позивачу у даній справі спричинені збитки в розмірі 2 024728,73грн. за період з липня 2007р. по листопад 2009р., за стягненням яким останній звернувся до господарського суду.
Проте, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги позивача виникли до порушення провадження справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Гамма”, тому, оскільки позивач не звертався з вимогами до боржника у справі про банкрутство останнього, місцевий суд необґрунтовано вирішив, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків вважаються погашеними.
Так, за змістом п.п.1, 3 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Тобто, факт заборгованості боржника перед кредитором має бути підтверджений відповідними документами, зокрема, договором, актами виконаних робіт, накладними тощо.
Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.
За змістом Цивільного та Господарського кодексів України, відшкодування збитків є засобом відповідальності, застосування якої передбачає наявність відповідних підстав, зокрема протиправної поведінки та вини особи що завдала збитки, фактичної шкоди та її розміру, причинного зв'язку між діями особи та завданими збитками. Відповідному підтвердженню та доказуванню підлягають також розмір відшкодування. У разі незгоди особи із заявленими вимогами відповідний спір вирішується у судовому порядку, де, в межах позовного провадження досліджуються та встановлюються відповідні підстави та обставини.
Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом з урахуванням особливостей, встановлених законом про банкрутство.
Виходячи зі змісту Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в процедурі банкрутства при розгляді заяв з грошовими вимогами до боржника господарський суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів поданими документами.
Таким чином, передумовою звернення з грошовими вимогами у справі про банкрутство у вигляді суми збитків є вирішення відповідного спору у позовному провадженні та отримання рішення суду, що набуло законної сили.
Враховуючи те, що встановлення факту завдання збитків вимагає вирішення спору по суті з залученням інших учасників таких правовідносин, проведенням додаткових процесуальних дій, при необхідності, призначення судової експертизи, зазначені вимоги мають бути дослідженні судом у позовному провадженні та підтверджені відповідним судовим рішенням. За відсутності рішення суду вимоги щодо стягнення збитків за договором не можуть бути визнані у справі про банкрутство. Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у Постанові від 11.04.2007р. по справі №2-20/3442-2006.
З огляду на викладене, відповідні посилання відповідача є безпідставні та необґрунтовані.
Однак, у позовних вимогах Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства „ГАММА” м. Запоріжжя про стягнення збитків у розмірі 2 024 728грн. 73коп. слід відмовити виходячи з наступного.
За твердженням позивача, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області не отримало доход, на який розраховувала при укладенні договору оренди державного майна №2287 від 31.07.2007р. через неможливість ТОВ „Західна енергозберігаюча компанія” користуватися майном, яке вибуло із державної власності через незаконні дії ВАТ „Гамма”, а отже позивачу у даній справі спричинені збитки в розмірі 2 024 728,73грн. за період з липня 2007р. по листопад 2009р.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню, включається, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
При цьому, умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків за загальними правилами є:
1) протиправність поведінки;
2) збитки, як результат протиправної дії;
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками;
4) вина особи, що заподіяла збитки.
На ряду з зазначеним, цивільно-правова відповідальність по відшкодуванню збитків настає при наявності зазначених умов у сукупності. Відсутність хоча б однієї з умов є підставою для відмови щодо відшкодування збитків.
Виходячи із зазначених норм права вбачається, що складовою збитків є наявність збитків, противоправна поведінка боржника, причинний зв'язок між противоправною поведінкою та збитками, та вина особи, що спричинила збитки.
Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі (ч.1 ст.226 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) повинні враховуватися заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Ця норма зобов'язує кредитора своєчасно отримувати докази щодо здійснення конкретних заходів для забезпечення отримання доходів (укладення відповідних договорів, підготовки виробничого обладнання, приміщень, складів тощо). В свою чергу, якщо недодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню.
Проте, позивачем не надано доказів здійснення останнім належних заходів щодо забезпечення отримання доходів за договором оренди №2287 від 31.07.2007р.
Крім того, позивачем не доведено, що ним на підставі спірного договору безспірно було б отримано суму у розмірі 2 024 728,73грн. за період з липня 2007р. по листопад 2009р., оскільки розрахунок збитків за договором оренди №2287 від 31.07.2007р. не може вважатись сумою реальних доходів, що не потребує підтвердження та доказування.
З огляду на зазначене позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства „ГАММА” м. Запоріжжя про стягнення збитків у розмірі 2 024 728грн. 73коп. є недоведеними, необґрунтованими, безпідставними та такими, що підлягають залишенню без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області з мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2011р. у справі № 26/5009/182/11-12/5009/4451/11 з мотивів, зазначених апеляційним судом, ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами -без задоволення.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2011р. у справі № 26/5009/182/11-12/5009/4451/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
У судовому засіданні 28.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Головуючий О.А. Марченко
Судді: І.А. Бойко
ОСОБА_3
Повний текст постанови підписано 01.12.2011р.
Надруковано: 6 прим.
1-позивачу;
1-відповідачу;
1 -прокуратурі;
1 -до справи;
1 -гос. суду Запорізької області;
1 -ДАГС.