16.09.2015 року Справа № 904/7024/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кузнецова В.О.,
суддів: Науменка І.М., Вечірка І.О.,
секретар судового засідання: Петровська А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2015 р. у справі
за заявою Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
до товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн-Транс»
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2015 р. у даній справі (суддя Калиниченко Л.М.) заяву Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн-Транс» повернуто заявнику без розгляду на підставі ст.63 ГПК України, ч.1 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згадана ухвала мотивована посиланням на те, що в поданій заяві заявник-кредитор не посилається на норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої він вважає необхідно порушити справу про банкрутство.
Інкасові доручення, видані відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/12520/14 від 18.09.2014 р. докази та копія постанови - це є докази щодо неспроможності боржника виконати свої зобов'язання у встановлений Законом строк.
Також, господарський суд зазначив, що поданий наказ на в.о. начальника Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на першого заступника начальника Царука Р.М. не засвідчений у встановленому законом порядку.
Не погодившись з даною ухвалою, Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, справу направити до господарського суду Дніпропетровської області для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відзиву на апеляційну скаргу боржником не надано.
Сторони не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи, що строк розгляду даної апеляційної скарги, встановлений ст.102 ГПК України спливає 18.09.2015 р., колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.
З матеріалів справи вбачається, що Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн-Транс» , у зв'язку з тим, що станом на дату подання заяви боржник має податковий борг в сумі 403 147,79 грн., що складає більше ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати.
Відповідно до ч.3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства, здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Проте, до складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
За ч. ч.1,2 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду. До заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.
Частиною 7 наведеної правової норми передбачено, що до заяви кредитора додаються також, зокрема, копія виконавчого документа; до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.
Згідно ч.1 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд повертає заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному ч.3 ст. 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених ст. 63 ГПК України, з урахуванням вимог цього Закону.
Частиною 1 статті 63 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес; у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; 4) не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору.
Частиною першою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами.
Згідно із пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з абзацом першим пункту 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.
Абзацами другим та третім пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Отже, примусове виконання рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків - юридичної особи за законом покладено виключно на контролюючи органи (органи доходів і зборів) за визначеною Податковим кодексом України процедурою, без залучення до неї органів державної виконавчої служби.
Таким чином, виходячи з вимог статті 95 Податкового кодексу України, частини 3 статті 10, частини 7 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", доказами в підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.
Відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження у такому випадку до заяви органу доходів і зборів про порушення провадження у справі про банкрутство не додається, оскільки списання коштів з рахунків боржника здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження".
Перебіг трьохмісячного строку, визначеного частиною 3 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", починається з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, оформленого стягувачем (контролюючим органом) на підставі рішення суду, що набрало законної сили.
В підтвердження безспірності вимог до боржника, Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надала постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 р. у справі № 804/12520/14, якою стягнуто з рахунків платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн-Транс" у банках, обслуговуючих такого платника податків на користь бюджету в рахунок погашення податкового боргу 403 165 грн. 73 коп., копії інкасових доручень, а також докази вжиття заходів для отримання відповідної заборгованості у встановленому законом порядку.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про повернення без розгляду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на підставі ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.63 ГПК України, у зв'язку з чим, ухвала господарського підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції не позбавлений можливості зобов'язати ініціюючого кредитора надати належним чином засвідчений наказ на в.о. начальника Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на першого заступника начальника Царука Р.М.
Частиною 7 статті 106 ГПК України передбачено, що у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст.99, 101-106 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2015 р. у справі №904/7024/15 скасувати.
Справу № 904/7024/15 направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.
Постанова складена в повному обсязі 21.09.2015 р.
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді І.М.Науменко
І.О.Вечірко