17.09.15р. Справа № 904/6402/15
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Україна", м. Переяслав - Хмельницький, Київська область
до фермерського господарства "Агрофірма ЧУМАК", м. Верхівцеве, Дніпропетровська область
про стягнення 9 778 грн. 10 коп.
Суддя Кармазіна Л.П.
Представники:
від позивача - представник не з'явився
від відповідача - ОСОБА_2, дов. №05/11-14 від 05.11.2014р.
вільний слухач - ОСОБА_3, паспорт серії СЮ 043359
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Україна" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фермерського господарства "Агрофірма ЧУМАК" про стягнення 9 778 грн. 10 коп.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2015 року, порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 11.08.2015 р.
11.08.2015 року представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.38).
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що основна заборгованість сплачена у повному обсязі, подав через канцелярію господарського суду відзив на позовну заяву, яким просив суд провадження щодо стягнення основного боргу на суму 5302,80 грн. припинити, позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши на користь позивача за період з 26.09.2012 року по 08.07.2015 року включно 3250 грн. 57 коп. інфляційного збільшення суми та 436 грн. 88 коп. -3% річних. (а.с.26-29)
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2015 року, в зв'язку з неявкою представника позивача в судове засідання, розгляд справи відкладено на 17.09.2015р.
17.09.2015 року представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, до судового засідання подав через канцелярію суду заяву, якою в зв'язку з погашенням основної заборгованості відповідачем та визнанням відповідачем заявлених позовних вимог щодо стягнення на користь позивача за період з 26.09.2012 року по 08.07.2015 року включно 3250,57 грн. інфляційного збільшення суми та 436,88 грн. - 3% річних, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 3250 грн. 57 коп. інфляційного збільшення суми та 436 грн. 88 коп. - 3% річних, а також судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп. (а.с.42)
Суд дослідивши подану позивачем заяву, вважає що за своїм змістом вона є заявою про зменшення позовних вимог.
На підставі ст. 22 ГПК України, зазначена заява прийнята судом до розгляду, як заява про зменшення позовних вимог.
Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Україна" до фермерського господарства "Агрофірма ЧУМАК" про стягнення 3250 грн. 57 коп. інфляційного збільшення суми та 436 грн. 88 коп. - 3% річних.
Суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
17.09.2015р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Між товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Україна" (постачальник - позивач) та фермерським господарством "Агрофірма ЧУМАК" (покупець-відповідач) укладено договір поставки №81 від 02.06.2015 року, відповідно до умов якого протягом дії даного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця певну продукцію, а покупець зобов'язується прийняти цю продукцію та своєчасно здійснити її оплату на умовах даного договору. (а.с.8-10)
Відповідно до п. 2.1. договору, кількість та асортимент продукції передбачається в рахунках-фактурах, видаткових накладних, податкових накладних на кожну окрему партію продукції, які є невід'ємними частинами цього договору.
Пунктом 3.6. договору встановлено, що моментом передачі продукції являється момент підписання відповідальною особою покупця ордеру (ів), видаткової (их) накладеної (их).
Покупець оплачує поставлену постачальником продукцію за цінами, які вказуються в рахунках-фактурах та видаткових накладних на кожну окрему партію продукції. Вартість генетичної продукції, в залежності від її якості, визначається згідно існуючих рекомендацій Національного об'єднання по племінній справі у тваринництві «Укрплемоб'єднання» та фактичних затрат постачальника. Вартість генетичної продукції та матеріалів для штучного осіменіння встановлюються по ринкових цінах, яка склалась на момент поставки. Остаточна вартість продукції, що поставляється, визначається в момент її замовлення покупцем. (п. 4.1. договору)
Відповідно до п. 4.2. договору, загальна сума кожної поставки зазначається в видаткових накладних. Суму договору складає сума вартості всієї продукції, що постачається постачальником продавцю на умовах даного договору на протязі терміну його дії. Загальна сума договору не обмежується.
Розрахунки за кожну поставлену партію продукції на даному договору здійснюються покупцем на підставі виставленого рахунку. (п. 5.1. договору)
Пунктом 5.3. договору сторони погодили порядок оплати, а саме: покупець зобов'язується здійснити передоплату в розмірі 50% від ціни продукції, що поставляється згідно графіку та повністю розрахуватись з постачальником протягом 14 днів з моменту поставки (прийняття продукції).
На виконання умов укладеного договору, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 5302 грн. 80 коп., що підтверджується видатковими накладними №136 від 11.09.2012 року та №300 від 11.09.2012 року, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача. (а.с.11)
На оплату поставленого товару, позивач виставив відповідачу рахунок №428 від 11.09.2012 року на суму 5302 грн. 80 коп. (а.с.17)
Проте в порушення своїх зобов'язань за договором відповідач за отриманий товар не розрахувався, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 5302,80 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією №231 від 23.03.2015 року, якою просив відповідача погасити існуючу заборгованість. (а.с.13-14)
Відповідач оплатив суму основного боргу в повному обсязі у розмірі 5302 грн. 80 коп., що не заперечується позивачем (заява а.с.42) та про що свідчить копія платіжного доручення №593 від 23.07.2014р. на суму 5302 грн. 80 коп.(а.с.30)
На підставі ст. 625 ЦК України, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 436 грн. 88 коп. та інфляційні нарахування на суму 3250 грн. 57 коп. (з урахуванням заяви а.с.42)
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представника відповідача, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 3250 грн. 57 коп. та 3% річних у розмірі 436 грн. 88 коп. (з урахуванням заяви а.с.42), суд зазначає наступне:
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Відповідно до п. 3.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України " Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17 грудня 2013 року, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Тому підставою відповідальності за грошовим зобов'язанням є сам факт порушення зобов'язання, який полягає в неповерненні відповідних грошових коштів у строк, і цей факт є вирішальним для застосування такої відповідальності.
За своїми ознаками три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.
Враховуючи той факт, що відповідачем було порушено умови укладеного договору, щодо строків оплати товару, зазначений факт не заперечується і самим відповідачем, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 436 грн. 88 коп. та інфляційних втрат у розмірі 3250 грн. 57 коп. (з урахуванням заяви а.с.42) - є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Отже, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, щодо своєчасної оплати за отриманий товар, встановлено судом та доведено матеріалами справи.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фермерського господарства "Агрофірма ЧУМАК" (51640, Дніпропетровська область, м. Верхівцеве, вул. Красна, буд. 10, код ЄДРПОУ 33214752) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Україна" (08401, Київська область, м. Переяслав - Хмельницький, вул. Гостинна, 13, код ЄДРПОУ 37517349) інфляційні втрати у розмірі 3250 грн. 57 коп., 3% річних у розмірі 436 грн. 88 коп. та суму судового збору у розмірі 1827 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 17.09.15р.
Суддя ОСОБА_4