17 вересня 2015 року Справа № 917/321/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В.
суддівГоголь Т.Г., Дроботової Т.Б.
розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.15
у справі№917/321/15 Господарського суду Полтавської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
доПолтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго"
простягнення 1 405 731,29 грн
Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 01.09.15, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Швеця В.О., для розгляду даної справи, сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Добролюбова Т.В. , судді - Гоголь Т.Г., Дроботова Т.Б.
В судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:Букоємський Р.В. за дов. від 13.05.14;
від відповідача: Данілова Н.Н. за дов. від 05.01.15.
Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у лютому 2015 року заявлений позов до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" про стягнення 1 405 731,29 грн, з яких: 1 186 552,69 грн інфляційних втрат та 219 178,60 грн 3 % річних за період з 15.07.14 по 15.10.14. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу від 25.09.13 №13/3980-ТЕ-24 в частині строків розрахунків за отриманий природний газ. При цьому позивач, посилався на приписи статей 22, 193, 231 Господарського кодексу України, 526, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 08.04.15, ухваленим суддею Тимошенко К.В., в позові відмовлено. Суд першої інстанції мотивуючи рішення виходив з того, що уклавши договір про організацію взаєморозрахунків від 02.10.14 №570/30 сторони не припинили первісні зобов'язання за договором від 25.09.13 №13/3980-ТЕ-24, а організували взаєморозрахунки із погашення заборгованості за природний газ. При цьому, суд зазначив, що оскільки, строки виконання зобов'язання, передбачені договором про організацію взаєморозрахунків, відповідачем було дотримано, підстави для застосування положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України відсутні.
Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Бондаренко В.П.- головуючого, Россолов В.В., Тихий П.В., постановою від 08.06.15, перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу позивача залишив без задоволення.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на те, що договором про організацію взаєморозрахунків не передбачено можливість застосовування його умов до відносин, які виникли до його укладання. Посилаючись на порушення судами приписів статей 525, 526, 599, 617, 625, 631 Цивільного кодексу України та статті 43 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що договір про організацію взаєморозрахунків не звільняє відповідача від сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період з 15.07.14 по 15.10.14, оскільки його умовами передбачено погашення тільки основної заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу.
Від Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" відзив на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права. Судами попередніх інстанцій установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 25.09.13 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" був укладений договір купівлі-продажу природного газу №13/3980-ТЕ-24, відповідно до умов пунктів 1.1., 1.2. якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу з 01.09.13 по 31.12.13 природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору. Судами також установлено, що позивач передав відповідачу у вересні - грудні 2013 природний газ на суму 54 973 776, 69 грн. Установлено судами і те, що рішенням господарського суду Полтавської області від 26.08.14 у справі №917/1591/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" установлено наявність у відповідача боргу за договором купівлі-продажу природного газу від 25.09.13 №13/3980-ТЕ-24 в сумі 28 673 902, 42 грн. Розглядаючи даний спір по суті суди попередніх інстанцій установили що 02.10.14 між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Полтавській області, Департаментом фінансів Полтавської облдержадміністрації, Департаментом житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації, позивачем та відповідачем був укладений договір про організацію взаєморозрахунків від 02.10.14 №570/30. Відповідно до пункту 7 договору про організацію взаєморозрахунків Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" перераховує на рахунок Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" кошти в сумі 28 673 902, 42 грн, у тому числі ПДВ 4 778 983,74 грн, для погашення заборгованості за природний газ за 2013 рік згідно з договором від 25.09.13 №13/3980-ТЕ-24. Згідно з пунктом 9 договору про організацію взаєморозрахунків, сторони у графі платіжного доручення "Призначення платежу" додатково зазначили "пункт 24 статті 14 та пункт 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014рік", а також дату і номер договору. Крім того, згідно з пунктом 15 вказаного договору сторони засвідчили, що після виконання договору, вони не мають одна до одної претензій стосовно предмета договору. Судами установлено, що відповідно до умов договору про організацію взаєморозрахунків відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 28 673 902, 42 грн в межах порядку та строків, встановлених цим договором. Проте, позивач вважає, що відповідач розрахувався за отриманий газ із простроченням платежу, у зв'язку з чим нарахував відповідачеві відповідно до приписів частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України 1 186 552,69 грн інфляційних втрат та 219 178,60 грн 3 % річних за період з 15.07.14 по 15.10.14, тобто за період, що не був предметом розгляду у справі №917/1591/14 Господарського суду Полтавської області та до дати оплати основної заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу від 25.09.13 №13/3980-ТЕ-24 в межах порядку та строку передбачених договором про організацію взаєморозрахунків. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" 1 186 552,69 грн інфляційних втрат та 219 178,60 грн 3 % річних за період з 15.07.14 по 15.10.14. Підставою позову Товариством визначено порушення відповідачем строків розрахунків за переданий природній газ за договором від 25.09.13 №13/3980-ТЕ-24. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказані норми кореспондуються з положеннями частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Порушенням зобов'язання, згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до приписів статті 8 Закону України "Про теплопостачання" державна підтримка у сфері теплопостачання надається відповідно до обсягів коштів, передбачених законом про Державний бюджет України та місцевими бюджетами на відповідний рік, а також коштів на проведення науково-дослідних робіт з удосконалення систем теплопостачання та енергозбереження. Постановами Кабінету Міністрів України від 11.06.12 №517, від 29.01.14 №30 були затверджені Порядки та умови надання у 2012, 2014 роках субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування. Вказані Порядки визначали механізм перерахування і надання у 2012, 2014 роках субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування. У відповідності до пункту 4 цих Порядків підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості. Наведеним пунктом також визначено учасників розрахунків, їх кількість. Як установили суди попередніх інстанцій при розгляді справи, уклавши договір про організацію взаєморозрахунків від 02.10.14 №570/30, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ переданий відповідно до умов договору купівлі-продажу природного газу від 25.09.13 №13/3980-ТЕ-24. Таким чином, для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплата за природний газ була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, відповідно до пункту 15 якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмету договору. Висновок судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки проведення остаточного розрахунку за поставлений природний газ відповідно до умов договору купівлі-продажу природного газу від 25.09.13 №13/3980-ТЕ-24 здійснено відповідачем у порядку та строки, передбачені у договорі про організацію взаєморозрахунків від 02.10.14 №570/30 визнається судом правомірним. З огляду на викладене, судові рішення у даній справі визнаються такими, що відповідають матеріалам справи та ухвалені відповідно до вимог законодавства, що регулює дані правовідносини. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують установлених апеляційним судом обставин справи та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в суді касаційної інстанції, підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається. Витрати за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.15 у справі №917/321/15 залишити без змін.
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Т.Дроботова