15 вересня 2015 року Справа № 5023/3611/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Катеринчук Л.Й. (головуючого-доповідача),
Жукової Л.В.,
Куровського С.В.
розглянувши касаційну скаргуліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - арбітражного керуючого Бондаренка Василя Анатолійовича
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 року
у справі господарського суду№ 5023/3611/12 Харківської області
за заявоюфізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
про визнання банкрутом
ліквідаторБондаренко В.А.
в судовому засіданні взяли участь представники:
фізичної особи-підприємця ОСОБА_4: не з'явилися,
ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит":Семенчук В.Ю. (довіреність №1-131100/462 від 15.01.2015 року).
у провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа №5023/3611/12 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - боржника), порушена ухвалою суду від 13.08.2012 року за заявою боржника за спеціальною процедурою, передбаченою статтями 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 2 - 3).
Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою господарського суду Харківської області від 23.10.2012 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Капустіна В.В. (том 1, а.с. 92 - 96).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.09.2013 року задоволено заяву ліквідатора Капустіна В.В. про його дострокове звільнення від виконання покладених на нього обов'язків, призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Бондаренка В.А. (том 3, а.с. 34 - 35).
Ухвалами господарського суду Харківської області від 13.05.2014 року та 24.06.2014 року затверджувались поточні звіти ліквідатора Бондаренка В.А. про проведену роботу в ході ліквідаційної процедури банкрута (том 4, а.с. 159-160, том 5, а.с. 25).
09.07.2014 року та 15.12.2014 року повторно заставний кредитор ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до господарського суду зі заявою про припинення провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, як безпідставно порушеного, у зв'язку з недоданням боржником до заяви про порушення даної справи про банкрутство в порядку статей 47 - 49 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, належних доказів на підтвердження безспірності вимог кредиторів на загальну суму 348 350 грн. (вх. №23519, №45055 та №45057) (том 5, а.с. 39-57, том 6, а.с. 38-39, 40-42).
28.07.2014 року до господарського суду надійшов Звіт ліквідатора Бондаренка В.А. станом на 28.07.2014 року, складений за наслідком проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ліквідаційний баланс банкрута станом на 18.04.2014 року та реєстр непогашених вимог кредиторів банкрута на загальну суму 17,1 млн. грн. (вх. №25981) (том 5, а.с. 64-99).
Розгляд зазначеного звіту ліквідатора по суті неодноразово відкладався ухвалами місцевого господарського суду (том 5, а.с. 102 - 104, 131 - 133, 145 - 148, 166 - 169, том 6, а.с. 16 - 18, 50, 61, 67 - 69).
01.09.2014 року, 25.11.2014 року та 25.02.2015 року ліквідатором банкрута Бондаренком В.А. подано до господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: листів КП "Броварське БТІ" за вих. №209 від 06.08.2014 року та Київського міського БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за вих. №39039 (И-2014) від 19.08.2014 року з інформацією щодо реєстрації за боржником права власності на об'єкти нерухомого майна; фотографій належних боржнику на праві власності будинків за адресою: АДРЕСА_1; копії заяви ліквідатора банкрута до КП "Білоцерківське МБТІ" від 05.11.2014 року щодо надання копій технічних паспортів на житлові будинки АДРЕСА_1, а також висновку Відділу містобудування, архітектури, ЖКГ та роботи з ОСББ Ржищівської міської ради за вих. №150013/01-15 від 10.02.2015 року щодо технічного стану житлових будинків АДРЕСА_1 (вх. №29984, №41928 та №7388) (том 5, а.с. 120 - 122, том 6, а.с. 10 - 12, 52 - 53).
25.02.2015 року ліквідатор банкрута Бондаренко В.А. звернувся до господарського суду з клопотанням про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута (вх. №7391) (том 6, а.с. 54), при цьому, звіт ліквідатора з додатками, складений за підсумками всієї ліквідаційної процедури у справі з моменту її введення постановою про визнання боржника банкрутом від 23.10.2012 року та станом на момент завершення, до зазначеного клопотання не долучався.
Розглянувши подані документи у судовому засіданні від 07.04.2015 року (суддя Усатий В.О.), місцевий господарський суд ухвалою відмовив у задоволенні заяв ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про припинення провадження у даній справі про банкрутство, як безпідставно порушеного, затвердив звіт ліквідатора, припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, провадження у справі припинив, зобов'язав державного реєстратора провести державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (том 6, а.с. 89 - 94). Судове рішення мотивоване встановленням обставин порушення даної справи про банкрутство за заявою боржника в порядку статей 47 - 49 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, що свідчить про визнання ним заборгованості перед кредиторами та не вимагає доведення боржником безспірності їх вимог. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про повноту здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури та надання суду документів, що свідчать про належне завершення процедури ліквідації, в тому числі й ліквідаційного балансу банкрута з кредиторською заборгованістю на суму більш як 17,1 млн. грн., що залишилася непогашеною у зв'язку з відсутністю у банкрута будь-яких активів, які можна було б спрямувати на задоволення вимог кредиторів.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", як заставний кредитор боржника з грошовими вимогами на загальну суму 1 962 239, 97 грн., звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 07.04.2015 року про завершення ліквідаційної процедури банкрута та припинити провадження у справі №5023/3611/12 в цілому як безпідставно порушене, мотивуючи недоведенням боржником безспірності вимог кредиторів при ініціюванні порушення даної справи про банкрутство в порядку статей 47 - 49 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, а також наданням суду недостовірної інформації щодо зареєстрованих за ним на праві власності об'єктів нерухомого майна та наявності на депозитному рахунку нотаріуса грошових коштів в розмірі 910 755 грн., одержаних від продажу заставного майна банкрута в ході провадження у справі про банкрутство №5023/5870/11, яке було припинено постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 року як фіктивне та порушене за заявою боржника з метою ухилення від виконання кредитних зобов'язань.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Фоміна В.О., судді: Білоусова Я.О., Крестьянінов О.О.) апеляційну скаргу скаржника задоволено частково, ухвалу господарського суду Харківської області від 07.04.2015 року у даній справі скасовано, справу передано на розгляд до місцевого господарського суду (том 6, а.с. 175 - 181). Апеляційний суд, погодившись з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для припинення провадження у даній справі про банкрутство в цілому за безпідставністю порушення, зазначив про неповноту вжитих ліквідатором Бондаренком В.А. заходів щодо формування ліквідаційної маси банкрута та її подальшої реалізації в ході ліквідаційної процедури, що не узгоджується з положеннями статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, щодо обов'язків ліквідатора, як виконавця заходів з ліквідації банкрута, та свідчить про передчасність завершення місцевим господарським судом ліквідаційної процедури банкрута у зв'язку із затвердженням звіту ліквідатора, який не відповідає вимогам статті 32 цього Закону.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ліквідатор банкрута Бондаренко В.А. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 28.05.2015 року, а ухвалу суду першої інстанції від 07.04.2015 року про завершення ліквідаційної процедури у справі залишити без змін, обґрунтовуючи порушенням судом апеляційної інстанції положень статей 5, 25, 32 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року, статей 41, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що полягало у помилковості висновків апеляційного суду про неповноту його дій щодо формування ліквідаційної маси, оскільки належні боржнику житлові будинки АДРЕСА_1, перебувають в аварійному стані, а один з них зруйнований, що виключає можливість їх реалізації як об'єктів нерухомості чи у вигляді будівельних матеріалів, тому включення їх до ліквідаційної маси банкрута не є доцільним.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Семенчук В.Ю., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Розділом VІ та статтею 41 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, передбачено, що відносини, пов'язані з банкрутством окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. До окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності законодавець відніс громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність (статті 47 - 49 цього Закону).
Відповідно до частин 1, 2 статті 47 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина-суб'єкта підприємницької діяльності (далі - громадянина-підприємця) банкрутом. Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.
Частинами 1, 2, 4 статті 48 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, передбачено, що одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності. За заявою громадянина-підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди. Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Частиною 1 статті 26 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута.
Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.
Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.
Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Справа про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 порушена ухвалою суду від 13.08.2012 року за заявою боржника за спеціальною процедурою, передбаченою статтями 47 - 49 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року (том 1, а.с. 2 - 3).
Матеріалами справи підтверджується визнання боржника банкрутом постановою місцевого господарського суду від 23.10.2012 року та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Капустіна В.В., повноваження якого достроково припинено за його заявою ухвалою суду від 03.09.2013 року із призначення у справі ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бондаренка В.А. (том 1, а.с. 92 - 96, том 3, а.с. 34 - 35).
Розглядаючи справу у підсумковому засіданні від 07.04.2015 року на стадії ліквідаційної процедури, суд першої інстанції прийняв до уваги та надав оцінку як належним доказам проведення ліквідаційної процедури та формування пасиву боржника згідно ліквідаційного балансу на загальну суму 17 922,8 тис. грн., що виключає можливість подальшого здійснення ним господарської діяльності, поданим ліквідатором Бондаренком В.А. Звіту про завершення ліквідаційної процедури фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 станом на 28.07.2014 року; ліквідаційному балансу станом на 18.04.2014 року; акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей боржника від 16.09.2013 року та акту №5 про результати інвентаризації готівкових та безготівкових коштів, які знаходяться в касі та на розрахунковому рахунку від 16.09.2013 року, з яких вбачається наявність у боржника безготівкових коштів на депозитному рахунку нотаріуса в розмірі 910 775 грн.; обставинам спрямування нотаріусом зазначених грошових коштів на виконання ухвали суду від 05.12.2013 року про їх розподіл на оплату своїх послуг по прийняттю коштів на депозитний рахунок, на оплату послуг ліквідатора, а також на часткове погашення кредиторської заборгованості перед банками-заставними кредиторами, в тому числі й перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на суму 183 751, 76 грн.; довідкам відповідних органів про відсутність зареєстрованих за боржником об'єктів права власності (земельних ділянок, транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, самохідних машин та механізмів), а також виконавчих проваджень, стороною яких є боржник; обставинам закриття розрахункових рахунків боржника в банківських установах, відсутності дебіторської заборгованості, а також невключення ліквідатором Бондаренком В.А. до складу ліквідаційної маси зареєстрованих за боржником на праві власності житлових будинків АДРЕСА_1 у зв'язку з їх неліквідністю (зазначені будинки аварійні, не підлягають капітальному ремонту та не придатні для проживання та використання, а один з них взагалі зруйнований, що підтверджено висновком головного архітектора відділу містобудування, архітектури, ЖКГ та роботи з ОСББ виконавчого комітету Ржищівської міської ради за вих. №150013/01-15 від 10.02.2015 року); реєстру непогашених вимог кредиторів на загальну суму 17 125 985, 52 грн. (том 4, а.с. 47 - 49, том 5, а.с. 64-99, 120-122, том 6, а.с. 10-12, 52-53).
Переглядаючи справу в повному обсязі, апеляційний суд дійшов висновку про неналежне виконання ліквідатором усіх дій в ході ліквідаційної процедури та не погодився із здійсненою судом першої інстанції оцінкою доказів у справі.
Апеляційний суд зазначив, що в порушення положень частини 1 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, ліквідатор Бондаренко В.А. не вжив належних заходів щодо формування ліквідаційної маси банкрута, зокрема, включення до її складу зареєстрованих за боржником на праві власності житлових будинків АДРЕСА_1, що підтверджується Інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 12.06.2014 року (том 5, а.с. 91 - 92).
При цьому, суд апеляційної інстанції відхилив як такі, що не узгоджуються з положеннями статті 26 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, доводи ліквідатора про неліквідність спірного нерухомого майна та неможливість у зв'язку з цим його включення до складу ліквідаційної маси банкрута з подальшою оцінкою та реалізацією в ході ліквідаційної процедури як об'єктів нерухомості (житлових будинків) або у вигляді будівельних матеріалів.
Апеляційний суд зазначив про відсутність в матеріалах справи належних доказів на підтвердження підставності списання у встановленому законом порядку спірних житлових будинків, на що суд першої інстанції, затверджуючи звіт ліквідатора за відсутністю у боржника будь-якого майна (як рухомого, так і нерухомого), яке можна було б спрямувати на погашення кредиторської заборгованості, увагу не звернув.
З огляду на встановлене та врахувавши те, що ліквідатором не здійснювалися належні заходи щодо формування ліквідаційної маси банкрута з метою подальшої її реалізації в ході ліквідаційної процедури та спрямування виручених від продажу активів боржника грошових коштів на задоволення вимог кредиторів, апеляційний суд дійшов висновку про неналежне виконання ліквідатором своїх повноважень під час ліквідаційної процедури та передчасність висновків суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута з припиненням провадження у даній справі про банкрутство.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного суду про передчасність завершення судом першої інстанції ліквідаційної процедури з припиненням підприємницької діяльності банкрута та припиненням провадження у справі у зв'язку із затвердженням звіту ліквідатора, а доводи скаржника за змістом касаційної скарги про неналежну оцінку судом апеляційної інстанцій обставин справи на предмет повноти вжитих ліквідатором заходів в ході ліквідаційної процедури банкрута з посиланням на докази, прийняті до уваги та спростовані апеляційним судом, зводяться до намагання переконати суд касаційної інстанції здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень касаційного суду згідно статті 1117 ГПК України, а отже, такі доводи є необґрунтованими.
Також, колегія суддів касаційного суду зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на невідповідність положенням чинного законодавства, що визначає порядок проведення інвентаризації активів суб'єкта господарювання, акта контрольної перевірки інвентаризації цінностей боржника станом на 16.09.2013 року, в якому відсутні дані про належне ОСОБА_4 на праві власності нерухоме майно - житлові будинки АДРЕСА_1 (том 5, а.с. 77, 91 - 92), та не з'ясував правової природи закріплення (у власності чи в користуванні) за боржником земельних ділянок, на яких розташовані спірні житлові будинки, та не розглянув можливості їх включення до ліквідаційної маси як активу банкрута при відчуженні об'єктів нерухомого майна (будівель).
Місцевий господарський суд не надав жодної оцінки тим обставинами, що при складанні ліквідаційного балансу станом на 18.04.2014 року ліквідатор Бондаренко В.А. використав зразок балансу згідно Додатку до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999 року. Однак, зазначений нормативно-правовий акт втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" №73 від 07.02.2013 року, в Додатку №1 до якого наведено типову форму балансу (Звіту про фінансовий стан) підприємства як документа, що відображає його активи, зобов'язання і власний капітал на певну дату.
Відтак, поданий ліквідатором на затвердження до суду першої інстанції ліквідаційний баланс банкрута станом на 18.04.2014 року не відповідає чинним стандартам бухгалтерського обліку, що виключає в цілому можливість його затвердження господарським судом, і як наслідок, завершення ліквідаційної процедури з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи-банкрута, у якої відсутні активи, які можна було б спрямувати на задоволення грошових вимог кредиторів на суму більш як 17,1 млн. грн.
Також, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що затвердження місцевим господарським судом звіту ліквідатора Бондаренка В.А., складеного станом на 28.07.2014 року, та припинення у зв'язку із цим провадження у справі про банкрутство у підсумковому засіданні від 07.04.2015 року не узгоджується з положеннями частини 1 статті 32 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, про затвердження господарським судом повного звіту ліквідатора про проведену ліквідаційну процедуру з моменту її введення постановою про визнання боржника банкрутом від 23.10.2012 року.
При цьому, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, про відсутність правових підстав для припинення провадження у даній справі про банкрутство в цілому, як безпідставно порушеного, за клопотанням заставного кредитора ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", оскільки ініціювання боржником порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статей 47-49 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, свідчить про визнання ним заборгованості перед кредиторами та не вимагає доведення боржником безспірності їх вимог.
Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України згідно Постанови №14/170 від 25.11.2014 року у справі №Б-50/211-10 у подібних правовідносинах за редакцією Закону про банкрутство, чинною до 19.01.2013 року.
З огляду на зазначене та враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції згідно положень статей 1115, 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 року у справі №5023/3611/12 прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому правові підстави для її зміни чи скасування відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
1. Касаційну скаргу ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - арбітражного керуючого Бондаренка Василя Анатолійовича залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 року у справі №5023/3611/12 залишити без змін.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді Л.В. Жукова
С.В. Куровський