19 березня 2012 р. Справа № 2a-1870/720/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Воловика С.В., суддів Бондаря С.О., Шевченко І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до відповідача-1: Міністерства фінансів України, відповідача-2: Міністерства юстиції України, відповідача-3: Державної судової адміністрації України, відповідача-4: Державної казначейської служби України про стягнення грошової компенсації,-
ОСОБА_1 (далі -позивач, ОСОБА_1Ф.) звернувся з адміністративним позовом до Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України в якому просить суд стягнути з відповідачів грошову компенсацію за невидане службове обмундирування за 2003-2006 роки в розмірі 12 200, 00 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що він з 1993 року перебуває на посаді судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області та за період з 2003 року по 2006 рік не отримував службове обмундирування або грошову компенсацію його вартості. В зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідачів грошову компенсацію за невидане службове обмундирування в сумі 12 200, 00 грн.
Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Державна судова адміністрація України та Державна казначейська служба України, заперечуючи проти позову свою позицію обґрунтовують тим, що забезпечення суддів службовим обмундируванням передбачалося лише до 13 березня 2003 року. Тому позивач не має права на грошову компенсацію за невидане службове обмундирування у 2003 -2006 роках. Крім того, Державна судова адміністрація України вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 19 березня 2012 року через пропуск строку звернення до суду адміністративний позов ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідачів грошової компенсації за невидане службове обмундирування за 2003-2004 роки залишений без розгляду, в зв'язку з чим, предметом розгляду є стягнення грошової компенсації за невидане службове обмундирування за 2005-2006 роки.
Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явились, надали суду клопотання про розгляд справи без участі їх повноважних представників.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, згідно ст.ст. 12, 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів грошової компенсації за невидане службове обмундирування за 2005-2006 роки відмовити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 11 травня 1993 року працює на посаді судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області.
Відповідно до вимог ч. 12 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" (в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року), судді забезпечувалися безплатним службовим обмундируванням за нормами, які визначалися Урядом України.
На виконання вказаних вимог Закону, Кабінетом Міністрів України було затверджено Постанову від 19 березня 1994 року № 177 "Про норми забезпечення службовим обмундируванням суддів України".
Наказом Міністерства юстиції України від 22 квітня 1994 року № 16/5 затверджено Положення про порядок одержання, обліку, видачі та носіння службового обмундирування суддів України
Пунктом 2.10 зазначеного Положення було передбачено, що за одяг, який не виданий, згідно з нормами забезпечення з причин незалежних від Верховного Суду України, Вищого Арбітражного Суду України, Міністерства юстиції України, суддям виплачується грошова компенсація вартості даного одягу і згідно із нормами зараховується у термін його носіння. Для оформлення компенсаційних виплат подається заява судді на ім'я голови Верховного Суду України, Вищого Арбітражного Суду України, обласного (міського) суду, арбітражного суду, Міністра юстиції Республіки Крим, начальника управління юстиції.
Виплата грошової компенсації проводилася бухгалтеріями Верховного Суду України, Вищого Арбітражного Суду України, обласного, Київського, Севастопольського міського суду, арбітражних судів областей, міст Києва та Севастополя, Міністерства юстиції Республіки Крим, управлінь юстиції обласних, Київського, Севастопольського міських держадміністрацій.
11 березня 2000 року набув чинності Закон України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року, пунктом 1 статті 1 якого перше речення частини 12 статті 44 Закону України "Про статус суддів" (судді забезпечуються безплатним службовим обмундируванням за нормами, які визначаються Урядом України) - виключено.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 пункт 1 статті 1 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" визнано неконституційними.
13 березня 2003 року Міністерством юстиції України прийнято наказ № 19/5 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказ Мін'юсту України від 22 квітня 1994 року №16/5".
З 04 вересня 2003 року постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 177 "Про норми забезпечення службовим обмундируванням суддів України" втратила чинність на підставі постанови Уряду від 04 вересня 2003 року № 1393 "Про норми забезпечення мантіями та суддівськими нагрудними знаками суддів судів загальної юрисдикції".
Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, забезпечення службовим обмундируванням суддів або виплата грошової компенсація за невикористане службове обмундирування були передбачені законодавством тільки у періоди з 1996 року по 11 березня 2000 року та з 20 березня 2002 року по 13 березня 2003 року.
Таким чином, з огляду на наведені обставини, а також враховуючи що у період 2005-2006 років жодним законом чи іншим нормативно-правовим актом не передбачалось забезпечення суддів службовим обмундируванням, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за невидане службове обмундирування за 2005-2006 роки, в зв'язку з чим адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України про стягнення грошової компенсації за невикористане службове обмундирування за 2005-2006 роки - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя (підпис) С.В. Воловик
Суддя (підпис) С.О. Бондар
Суддя (підпис) І.Г. Шевченко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя С.В. Воловик