12 липня 2011 р. Справа № 2a-1870/2439/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глазька С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Чикалової М.С.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Ямпільського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Ямпільський агролісгосп" до Державної податкової адміністрації у Сумській області та до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання незаконними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач, Ямпільське дочірнє агролісогосподарське підприємство «Ямпільський агролісгосп», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації в Сумській області та до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції в Сумській області, уточнивши свої позовні вимоги позивач остаточно просив:
- визнати незаконними дії ДПА України в Сумській області по проведенню позачергової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства Ямпільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Ямпільський агролісгосп»;
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 листопада 2010 року №0000072330/0, яке було прийнято Шосткинською МДПІ за результатами акту перевірки від 20 жовтня 2010 №23/23-233/23637220;
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 грудня 2010 року №0000072330/1, яке було прийнято Шосткинською МДПІ за результатами акту перевірки від 20 жовтня 2010 №23/23-233/23637220.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення про проведення позачергової перевірки Ямпільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Ямпільський агролісгосп», ДПА України в Сумській області не приймалось взагалі і позивачу не вручалось.
Щодо суті порушень, то висновки відповідача, що викладені насамперед в п. 3.1.2. «Валові витрати» акту перевірки, зроблені лише на припущеннях самих ревізорів без належного обґрунтування та узгодження висновків з основами діючого в України законодавства. Ревізорами в акті перевірки зроблено висновок про нікчемність договорів підряду, що були укладені між Ямпільським дочірнім агролісогосподарським підприємством «Ямпільський агролісгосп» та фізичними особами-підприємцями для виконання робіт по заготівлі лісодеревини. Такий висновок державні ревізори мотивують тим, що угоди були укладені без мети настання реальних наслідків. Однак позивач не допускав даного порушення, так як з фізичними особами підприємцями ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були укладені письмові договори підряду на виконання лісозаготівельних робіт. Згідно умов цих договорів, виконавці - фізичні особи-підприємці зобов'язуються за завданням замовника - ЯДАП «Ямпільський агролісгосп» виконати роботу на свій ризик, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Зокрема, виконавець бере на себе зобов'язання проведення повного комплексу лісозаготівельних робіт на виділених йому замовником ділянках лісу, що наведені в додатках до договорів.
Щоденники приймання виконаних робіт по заготівлі (вивезенню) лісопродукції, досліджені фахівцями ДПА в Сумській області, містять посилання на кількісний склад бригад приватних підприємців під час виконання робіт. А отже, висновки податкової інспекції з приводу того, що обсяги робіт, виконані нібито одним приватним підприємцем, значно перевищують обсяги робіт, виконані одним штатним працівником ЯДАП «Ямпільський агролісгосп», не відповідають дійсним обставинам та є безпідставними.
Відповідач проти задоволення позову заперечував надавши суду заперечення в якому вказав, що в акті перевірки відображено обґрунтовані дані та висновки по суті встановлених порушень податкового законодавства з посиланням на статті Законів України, Цивільного кодексу України, Бюджетного кодексу України. Висновки перевірки базуються на підставі бухгалтерських та інших документів, які свідчать про заниження податку на прибуток, завірених посадовою особою підприємства та скріплених печаткою, а також даних про використання найманих та власних бригад, норм виробітку та розцінок, а також інших документів наданих підприємством, пояснень фізичних осіб - підприємців.
Завищення валових витрат виникло унаслідок віднесення до складу витрат підприємства нарахованої суми оплати за лісогосподарські послуги, надані фізичними особами - підприємцями, за документами, які згідно висновків перевірки не можна вважати належним чином оформленими документами, зокрема наданих для перевірки нарядів - актів на виконання робіт. В акті перевірки зазначено, що наряди-акти на виконання робіт та щоденники приймання робіт по заготівлі (вивезенню) лісопродукції не містять обов'язкових реквізитів первинних документів, які б фіксували факти здійснення господарських операцій і були підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій у відповідності до вимог Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» та підпунктів 2.1, 2.4 пункту 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції раїни 05 червня 1995 року за № 168/704).
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
Представники відповідачів проти задоволення позову заперечували з підстав викладених в запереченні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що в період з 19 вересня 2010 року по 29 вересня 2010 року та з 30 вересня 2010 року по 13 жовтня 2009 року була проведена позачергова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2009 року по 30 червня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року.
За наслідками вказаної перевірки був складений акт від 20 жовтня 2010 року №23/23-233/23637220 (т.1 а.с.11-51).
На підставі вказаного акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 02 листопада 2010 року №0000072330/0, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємства на суму 97269 грн. 80 коп. (за основним платежем - 67554 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) - 29715 грн. 80 коп.). (т1. а.с.57).
Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням - рішенням, 12 листопада 2010 року позивачем було направило первинну скаргу до Шосткинської МДПІ.
7 грудня 2010 року позивачем було отримано рішення про результати розгляду первинної скарги, яким в задоволені вимог про скасування податкового повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій №0000072330/0 Шосткинською МДПІ було відмовлено.
9 грудня 2010 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій №0000072330/1, яке було прийняте Шосткинською МДПІ, на підставі розгляду первинної скарги.
14 грудня 2010 року підприємство направило скаргу до Державної податкової адміністрації України в Сумській області.
Рішенням ДПА в Сумській області від 27 грудня 2010 року № 20296/10/25-005-192/27ск, строк розгляду скарги було продовжено до 14 лютого 2011 року.
03 лютого 2011 року позивачем було отримано рішення про результати розгляду повторної скарги, яким скаргу було залишено без задоволення.
7 лютого 2011 року позивач направив скаргу до Державної податкової адміністрації України.
11 квітня 2011 року позивачем було отримано рішення ДПА України №6870/6/25-0515 від 08 квітня 2011 року про результати розгляду повторної скарги, яким скаргу було залишено без задоволення.
Відповідач приймав оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі акту перевірки в якому зазначив, що позивач безпідставно відніс до валових витрат, витрати які були понесені за нікчемними правочинами.
З акту перевірки вбачається, що заготівля лісопродукції ЯДАП «Ямпільський агролісгосп» проводилась як власними штатними працівниками так і фізичними особами-підприємцями, з якими було укладено договори підряду з оформленням первинних документів: щоденнику приймання робіт по заготівлі (вивезенню) лісопродукції (ф. №ЛГ-4, затверджена наказом Держлісгоспу України від 19.12.03р. №206), наряду - акту виконаних робіт (ф. №ЛГ-1), журналу виконаних робіт (ф. №ЛГ-2), товарно-транспортними накладними.
Такі договори були укладені в тому числі:
- з ФОП ОСОБА_7 (договори: №4 від 15 січня 2009 року, №5 від 19 січня 2009 року, №24 від 26 лютого 2009 року, №25, 26, 27, 28 від 26 лютого 2009 року, №40 від 18 березня 2009 року, №61 від 06 квітня 2009 року, №80, 81 від 22 травня 2009 року, №110, 111 від 30 липня 2009 року, №112, 113, 114 від 30 липня 2009 року, №127 від 12 серпня 2009 року, №128 від 13 серпня 2009 року, №140 від 01 вересня 2009 року, №116 від 30 липня 2009 року, №14 від 25 січня 2010 року, №15 від 25 січня 2010 року, №18 від 03 лютого 2010 року, №47, 48, 49 від 23 березня 2010 року, №59, 64, 65 від 06 квітня 2010 року, №68 від 11 травня 2010 року, №74 від 21 травня 2010 року, №78, 79 від 03 червня 2010 року);
- з ФОП ОСОБА_9 (договори: №15 від 02 лютого 2009 року, №20 від 3 лютого 2009 року, №37, 38 від 17 березня 2009 року, №46 від 01 квітня 2009 року, №75, 76 від 18 травня 2009 року, №83, 84 від 22 травня 2009 року, №89 від 01 червня 2009 року, №133, 134 від 14 серпня 2009 року, №141 від 01 вересня 2009 року, №157, 158 від 05 жовтня 2009 року, №170, 171 від 25 листопада 2009 року, №176 від 1 грудня 2009 року, №8 від 15 січня 2010 року, №9 від 15 січня 2010 року, №46 від 23 березня 2010 року, №57 від 06 квітня 2010 року, №72 від 22 травня 2010 року, №80 від 03 червня 2010 року);
- з ФОП ОСОБА_6 (договори: №17, 18 від 02 лютого 2009 року, №99 від 22 липня 2009 року, № 44, 47 від 01 квітня 2009 року, №51, 52, 53, 54, 55 від 02 квітня 2009 року, №59, 60 від 06 квітня 2009 року, №66, 67 від 01 травня 2009 року, №71 від 18 травня 2009 року, №97, 98 від 1 липня 2009 року, №106 від 30 липня 2009 року, №124 від 12 серпня 20090 року, №129, 130 від 13 серпня 2009 року, №136 від 14 серпня 2009 року, №144, 145 від 04 вересня 2009 року, №151, 152 від 01 жовтня 2009 року, №155 від 05 жовтня 2009 року, №156 від 05 жовтня 2009 року, №167 від 24 листопада 2009 року, №168, 169, від 25 листопада 2009 року, №175 від 1 грудня 2009 року, №3, 4, 6, 7 від 15 січня 2010 року, №11, 12 від 25 січня 2010 року, №20, 21 від 04 лютого 2010 року, №30, 31, 32, 34 від 11 березня 2010 року, №36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43 від 23 березня 2010 року, №56 від 06 квітня 2010 року, №70, 73 від 19 травня 2010 року, №75 від 22 травня 2010 року, №81 від 03 червня 2010 року);
- з ФОП ОСОБА_8 (договори: №58 від 06 квітня 2009 року, №85 від 22 травня 2009 року, №94 від 01 липня 2009 року, №102 від 30 липня 2009 року, №105 від 30 липня 2009 року, №117 від 30 липня 2009 року, №126 від 12 серпня 2009 року, №137 від 14 серпня 2009 року, №146 від 04 серпня 2009 року, №148 від 30 серпня 2009 року);
- з ФОП ОСОБА_4 (договори: №159 від 09 листопада 2009 року, №180 від 17 грудня 2009 року, №69 від 19 травня 2010 року, №75 від 22 травня 2010 року, №82 від 3 червня 2010 року.
Згідно умов вказаних договорів, виконавці - фізичні особи-підприємці зобов'язуються за завданням замовника - Ямпільське дочірнє агролісогосподарське підприємство «Ямпільський агролісгосп» виконати роботу на свій ризик, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Зокрема, виконавець бере на себе зобов'язання проведення повного комплексу лісозаготівельних робіт на виділених йому замовником ділянках лісу, що зазначаються у кожному договорі (п.1.2). Надані послуги оплачуються згідно нарядів - актів та рахунків за виконані роботи.
У складі валових витрат за період з 2009 рік по 2 квартал 2010 ріку підприємство відобразило суму витрат на оплату послуг вказаним приватним підприємцям за договорами підряду в розмірі 270216 грн.
Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно п.5.1 ст.5 цього Закону, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п. п. 5.3 - 5.8 цієї статті.
Як зазначено в акті перевірки, ЯДАП «Ямпільський агролісгосп», у періоді, що перевірявся, здійснювало господарську діяльність по лісозаготівлі, наданні послуг пов'язаних з лісовим господарством, лісопильне та стругальне виробництво та ін.
Тобто, факт здійснення підприємством такого виду господарської діяльності як лісозаготівля Шосткинською МДПІ не заперечується, що підтвердили представники відповідачів в судовому засіданні.
Актом перевірки також підтверджується, що ЯДАП «Ямпільський агролісгосп» з метою отримання доходу регулярно здійснює операції з реалізації лісової продукції , в тому числі за зовнішньоекономічними контрактами.
Отже, підприємство здійснює лісозаготівельні роботи та подальшу реалізацію лісової продукції з метою отримання доходу, що передбачено статутом підприємства, а тому така діяльність має всі ознаки господарської згідно з п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Таким чином, виконані приватними підприємцями, згідно договорів підряду, лісозаготівельні роботи мають пряме відношення до здійснення господарської діяльності ЯДАП «Ямпільський агролісгосп».
Фактичне виконання робіт документально підтверджено первинними документами, про що зазначено в акті перевірки, а саме: щоденниками приймання робіт по заготівлі (вивезенню) лісопродукції, нарядами-актами виконаних робіт, журналами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними.
Фактичність поставки лісоматеріалів за вказаними договорами представниками в судовому засіданні не заперечувалось.
Тому витрати на оплату виконаних приватними підприємцями, згідно договорів підряду, лісозаготівельних робіт безпосередньо стосуються здійснення підприємством господарської діяльності та відповідно до вимог пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” відносяться до валових витрат підприємства.
Що стосується тверджень Шосткинської МДПІ про відсутність або недостатню кількість трудових ресурсів у приватних підприємців ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_8 необхідних для виконання укладених договорів підряду, і за таких обставин витрати на оплату виконаних робіт за вказаними договорами не пов'язані з господарською діяльністю позивача, то суд вважає їх безпідставними.
Як вбачається з вимог ст.ст.837, 838 ЦК України, роботу за завданням замовника підрядник виконує на свій ризик. За договором підряду процес організації трудової діяльності залишається за його межами, а метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовую свою роботу і виконує її на власний ризик. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Щоденники приймання виконаних робіт по заготівлі (вивезенню) лісопродукції, досліджені фахівцями Шосткинської МДПІ, містять посилання на кількісний склад бригад приватних підприємців під час виконання робіт, наприклад у ОСОБА_10 - 4 чоловік (т.2 а.с.54, 91), щодо ФОП ОСОБА_9, то останній, відповідно до довідки зустрічної перевірки, укладав договори підряду з іншими підприємцями (т.6 а.с.180). Отже, висновки податкової інспекції, що обсяги робіт, виконані нібито одним приватним підприємцем, значно перевищують обсяги робіт, виконані одним штатним працівником ЯДАП «Ямпільський агролісгосп», в повній мірі не відповідають дійсним обставинам та є безпідставними.
Також, на думку суду, наявність чи відсутність у підрядника трудових ресурсів на виконання робіт жодним чином не впливають на зв'язок таких робіт з господарською діяльністю підприємства-замовника.
Крім того, Шосткинською МДПІ не враховано, що приватні підприємці могли укладати договори з іншими фізичними особами-підприємцями, чи взагалі не звітувати про найманих працівників, за що позивач не повинен нести відповідальність.
Суд вважає необґрунтованим і висновок Шосткинської МДПІ про фіктивність укладених з приватними підприємцями ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 договорів підряду, а документи первинного, бухгалтерського та податкового обліку, які були підписані з боку ЯДАП «Ямпільський агролісгосп» та приватних підприємців, були виписані без наміру створити реальні правові наслідки. Первинні документи були складені з єдиною метою - надати ЯДАП «Ямпільський агролісгосп» податкову перевагу у вигляді незаконного права на валові витрати по податку на прибуток, що у свою чергу призвело до ненадходження податків до бюджету.
Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст.234 ЦК України, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлювалися, є фіктивним.
Аналізуючи вказані норми, суд зазначає, що у фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Такий правочин завжди укладається умисно. При цьому, ознака фіктивності повинна бути властива діям обох сторін правочину. Крім того, необхідно довести, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення правочину.
За вказаними договорами сторони реально вчинили дії з виконання умов цих договорів, зокрема, одна сторона виконала, а друга - прийняла виконані лісозаготівельні роботи та було здійснено відповідні розрахунки.
Отже дії з виконання умов цих договорів призвели до правових наслідків, на відміну від фіктивного правочину.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.234 ЦК України, фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Судом не приймалося рішень про визнання вищезазначених угод недійсними.
Необхідно також зазначити, що фізичні особи-підприємці ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мають свідоцтва про сплату єдиного податку по виду діяльності: лісозаготівля, надання послуг в лісовому господарстві, заготівля, розпилювання, переробка деревини.
Висновки Шосткинської МДПІ про те, що надані під час перевірки щоденники прийняття робіт (форма ПГ-4), наряди-акти на виконання робіт не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні", оскільки не містять місця складання, назви підприємства, від імені якого складено документ, з актів неможливо визначити яка сторона є "замовник", а яка "виконавець", є необґрунтованими і спростовуються матеріалами справи.
Відповідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Статтею 11 “Правила ведення податкового обліку” цього ж Закону не передбачено жодних вимог до форми, змісту чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку.
Під час перевірки позивачем були надані всі необхідні цивільно-правові та первинні бухгалтерські документи щодо фактичного виконання договорів підряду, укладених з приватними підприємцями, в тому числі відповідні перевірки щоденники прийняття робіт (форма ПГ-4), наряди-акти на виконання робіт.
Тому твердження Шосткинської МДПІ щодо неможливості визначити за вказаними документами яка сторона є виконавцем, а яка замовником, є безпідставним.
Окремі описки в датах складання документів не можуть розцінюватися як фіктивність цих документів.
Суд зазначає, що згідно п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», заборонено встановлювати додаткові обмеження по віднесенню витрат до складу валових витрат, а перелік витрат, що не включаються до складу валових витрат, визначені у п.5.3 ст.5 цього Закону. Витрати ЯДАП «Ямпільський агролісгосп» на оплату виконаних приватними підприємцями лісозаготівельних робіт згідно договорів підряду не відносяться до тих витрат, які виключаються зі складу валових витрат відповідно до пп.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Таким чином, нараховану суму оплати за виконані лісозаготівельні роботи згідно вказаних договорів в розмірі 270216 грн. ЯДАП «Ямпільський агролісгосп» віднесло до складу валових витрат обґрунтовано та у відповідності до вимог пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Окрім викладеного вище, відповідач вказує, що у вищезазначених підприємців, з якими позивач укладав договори підряду, були відсутні спеціальні дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки. Однак, як вбачається з акту перевірки позивача, дана обставина не була зазначена в акті перевірки та не була підставою винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень.
Окрім того, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що судам, відповідно до ст.215 ЦК України, необхідно розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемними є правочини, якщо їх недійсність встановлена законом (ч.1 ст.219, ч.1 ст.220, ч.1 ст.224 тощо), а оспорюваними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом. Нікчемний правочин не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. Відповідно до п.п.17, 18 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), згідно зі ст.227 ЦК України є оспорюваним. Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування. Отже договори про надання послуг по лісозаготівлі, якщо вони вчинені без відповідного дозволу є оспорюваним, а тому їх недійсність повинна бути встановлена рішенням суду. В даному випадку такого рішення суду не існує.
Також відповідач в акті перевірки та в судовому засіданні зазначає, що в нарядах - актах на виконання робіт, де надавачем послуг виступає ФОП ОСОБА_7, в графах «Наряд видав», «До виконання», «Виконану роботу здав», «Роботу прийняв» стоїть один і той же підпис, що співпадає з підписом ОСОБА_7 в договорах підряду (як приватного підприємця) та щоденниках прийняття робіт (як майстра лісу). В даних діях відповідач вказує на порушення позивачем п.3 ст.238 ЦК України, у зв'язку з чим вважає вказані первинні документи оформлені з порушенням, а тому вони не можуть бути прийняті як доказ.
Відповідно до п.3 ст. 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Згідно ст. 243 ЦК України, комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. Особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом.
В судовому засіданні представники відповідача визнали, що ОСОБА_7 є працівником відповідача який має право від імені позивача підписувати первині документи, однак зазначили, що у випадку підпису від двох сторін, останній міг завищити чи занизити дані з користю для себе.
В ході перевірки, таких фактів не було встановлено, окрім того позивачем були надані товарно-транспортні накладні на підтвердження обсягів виконаних робіт ФОП ОСОБА_7
Представники відповідача, визнаючи право ОСОБА_7 на комерційне представництво, не змогли поясними, чому саме воно не може бути засновано в даному випадку.
Щодо іншої позовної вимоги позивача, а саме: визнати незаконними дії ДПА України в Сумській області по проведенню позачергової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства Ямпільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Ямпільський агролісгосп», то суд вважає її необґрунтованою з нижче викладених підстав.
Позивач вказує, що відповідачем, відповідно до наказу №349 від 09 вересня 2010 року, була проведена позачергова перевірка в той час, як вказаний наказ зазначав про проведення виїзної позапланової перевірки, окрім того в направленні №3 на перевірку зазначена «позапланова виїзна».
Як вбачається із змісту наказу №349 від 09 вересня 2010 року ДПА України в Сумській області, він має назву - «Про проведення виїзної позапланової перевірки», однак п1. Резулятивної частини наказу вказує про проведення саме позачергової перевірки позивача. Щодо направлень на перевірку, то в судовому засіданні було встановлено, що зазначення «позапланова перевірка» стало наслідком описки відповідача.
Окрім того позивач допустив відповідача до проведення позачергової виїзної перевірки без будь яких заперечень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в частині визнання протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень Шосткинської МДПІ №0000072330/0 від 02 листопада 2010 року та №0000072330/1 від 03 грудня 2010 року, в задоволенні іншої частини позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Ямпільського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Ямпільський агролісгосп" до Державної податкової адміністрації у Сумській області та до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання незаконними дій Державної податкової адміністрації України в Сумській області по проведенню позачергової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства Ямпільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Ямпільський агролісгосп»та скасування податкових повідомлень-рішень Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції №0000072330/0 від 02 листопада 2010 року та №0000072330/1 від 03 грудня 2010 року. -задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції №0000072330/0 від 02 листопада 2010 року та №0000072330/1 від 03 грудня 2010 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити. < Сума стягнення (цифрами) > < Текст >
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.М. Глазько
З оригіналом згідно
Суддя С.М. Глазько
Повний текст постанови складений 18 липня 2011 року