Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
17 серпня 2015 року Справа № П/811/1547/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Притули К.М.
при секретарі: Потєхіній І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Парімекс» до Полтавської митниці ДФС Державної митної служби України, за участю третіх осіб Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві та товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Брок Транс» про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №806010001/2015/000005/1, картки відмови та зобов'язання вчинити певні дії,-
ТОВ «Парімекс» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №806010001/2015/000005/1 від 29.01.2015 р.;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806010001/2015/00018 від 29.01.2015 р.;
- стягнути з Державного бюджету України по всім рахункам, де обліковуються кошти Державного бюджету на користь ТОВ «Парімекс» надмірно сплачені платежі в розмірі 41754,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач приймаючи картку відмови та оскаржуване рішення, не навів жодних доказів виникнення обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо вартості товару, не здійснив послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів і не надав доказів доцільності застосування чи не застосування інших методів визначення митної вартості.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за МД митним постом «Кременчук» Полтавської митниці ДФС проведено коригування митної вартості товарів відповідно до ст.55 МК України у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «Бізнес Брок Транс», в судовому засіданні позовні вимоги визнав та просив їх задовольнити.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в судове засідання не з'явився, до суду надав письмові заперечення на позовну заяву в яких зазначив про слухання справи в його відсутність.
Згідно письмових заперечень, представник Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України по всім рахункам, де обліковуються кошти державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачені платежі в розмірі 41754,24 грн., оскільки повернення надмірно сплачених платежів можливо при наявності факту надмірної сплати коштів та звернення платника до відповідного органу.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2013 р. між ТОВ «Парімекс» (покупець) та компанією «Genver Limited» (продавець) було укладено контракт №336/2013, відповідно до якого продавець зобов'язався передати покупцеві нафтопродукти (далі - товар) (а.с. 72-78).
23.12.2014 року було укладено додаткову угоду №25 до контракту №336/2013 від 27.09.2013 р., відповідно до якої позивач придбав на умовах DAF /російсько-український кордон, станція Соловей експорт, у відповідності до умов Інкотермс 2000 гач нафтовий (а.с. 79-81).
07.02.2014 року між ТОВ «Бізнес Брок Транс» (виконавець) та ТОВ «Парімекс» (замовник) було укладено договір на надання послуг за №ББТ/001-2014 (представлення інтересів замовника в митних органах України, а також самостійного декларування вантажів (а.с.15-16).
29.01.2015 року ТОВ «Бізнес Брок Транс» до митного поста Кременчук було подано декларацію типу ІМ 40 №806010001/2015/000795 про розмитнення (а.с.61-62).
Цього ж дня, відповідачем, для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно ч.3 ст.53 МК України було витребувано додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; договір із третіми особами, пов'язаний з договором поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця (а.с. 50).
На вимогу відповідача, декларантом було надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт з додатковою угодою, рахунок-фактуру, експортна ВМД, рахунок-проформу з третіми особами, тендерну пропозицію, платіжні доручення, та зазначено, інші документи на даний час надати не має можливості (а.с. 49).
Частиною третьою статті 53 МК встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В порушення зазначеної норми, а саме не надавши 10 календарних днів, відповідачем вже 29.01.2015 р. прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №806010001/2015/000005/1, відповідно до якого митна вартість ввезеного 29.01.2015 р. товару (гач дистилятний) за ВМД №806010001/2015/000795 повинна становити - 1000,00 доларів США за одну тонну, та винесено картку відмови в прийняті митної декларації №806010001/2015/00018 (а.с. 63-66).
В рішенні про коригування митної вартості товарів №806010001/2015/000005/1, зазначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, імпортуються, не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально (відсутні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути застосований в зв'язку з відсутністю в митного органу відомостей щодо ідентичних товарів, скорегованих відповідно до умов поставки та обсягу партії. Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору, щодо подібних товарів відповідно до ст.60 МК України. Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості товару, оформленого по МД від 16.12.2014 р. №806010001/2014/014906.
Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 8 статті 55 МК України передбачено, що протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Товариство скористалось цим правом і надало відповідачу усі документи, які він вимагав, у визначений строк, однак митним органом 06.04.2015 року було повідомлено позивача що вказані документи не можуть бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Так, відповідачем зазначалось про відсутність договорів на перевезення між експедитором та перевізником.
Як зазначалось раніше позивач придбав товар на умовах DAF /російсько-український кордон, станція Соловей експорт, у відповідності до умов Інкотермс 2000 що відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) передбачає, DAF термін - «Поставка до кордону».
Термін «поставка до кордону» означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо поставки, коли товар, що пройшов митне очищення для експорту, але ще не для імпорту, наданий у розпорядження покупця нерозвантаженим на прибулому транспортному засобі в названому місці та пункті на кордоні, але перед митним кордоном суміжної країни, тобто у позивача відсутні витрати, пов'язані з доставкою вантажу.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем відповідачу були надані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів за ціною контракту, які містять усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №806010001/2015/000005/1 від 29.01.2015 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806010001/2015/00018 від 29.01.2015 р. підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги про стягнення з Державного бюджету України по всім рахункам, де обліковуються кошти Державного бюджету на користь ТОВ «Парімекс» надмірно сплачені платежі в розмірі 41754,24 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 43.1, 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у ст. 264, ч.4 ст. 284 МК України та в міжнародних договорах України, визначається Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби від 20.07.2007 р. № 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 р. за N 1097/14364 (далі Порядок № 618).
Відповідно до пункту 1 Розділу III Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Відповідно п.п. 2.5, 2.6 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 р. № 611/147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 р. за № 1095/14362, повернення платникам помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновків митного органу, оформленого відповідно до заяви платника податків, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.
Митний орган за місцем оформлення митної декларації на підставі заяви платника готують висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за сприянням яких покладається на митні органи, та не пізніше п'яти робочих днів від дня прийняття керівником митного органу рішення про повернення з Державного бюджету України, направляють його згідно з реєстром висновків про повернення з Державного бюджету України та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, для виконання відповідним органам Державної казначейської служби України.
Дані висновки реєструються органами Державної казначейської служби України в журналі обліку висновків, наданих митними органами.
На підставі отриманого висновку відповідний орган Державної казначейської служби України готує платіжні документи (платіжні доручення) на перерахування коштів з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у висновку митного органу, та здійснює повернення коштів з бюджету.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної ним в постанові від 17.12. 2013 р. у справі № 21-439а13, суди, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.
Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. N618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 р., для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Вказана заява з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум, який перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. А у разі підтвердження факту надмірно зарахованих до бюджету митних платежів складається Висновок.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не скористався такою процедурою, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Отже, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. ст. 162, 163 КАС України, суд,
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Парімекс» задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №806010001/2015/000005/1 від 29.01.2015 р.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806010001/2015/00018 від 29.01.2015 р.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Присудити товариству з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Парімекс» судовий збір в розмірі 121,8 грн..
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова в повному обсязі виготовлена 25 серпня 2015 року.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_1