10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"08" жовтня 2009 р. Справа № 12/9-09
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Вишневський А.Ю., довіреність від 16.02.2009р. (був присутній в судовому засіданні 07.10.2009р.)
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос", м.Житомир
на рішення господарського суду Вінницької області
від "12" березня 2009 р. у справі № 12/9-09 (суддя Кожухар М.С.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос", м.Житомир
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке", с.Куманівці Хмільницького району Вінницької області
про стягнення 113480,05грн.
з перервою в судовому засіданні з 07.10.2009р. по 08.10.2009р. відповідно до ст.77 ГПК України
Рішенням господарського суду Вінницької області від 12.03.2009р. у справі №12/9-09 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос", м.Житомир до Товариства з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке", с.Куманівці Хмільницького району Вінницької області про стягнення 113480,05грн. відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке" до державного бюджету 1000грн. штрафу за ухилення від виконання вимог суду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Будмонтаж "Колос" звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, зокрема, що судом першої інстанції необгрунтовано не звернуто увагу на розписку директора відповідача, в якій останній підтвердив отримання від позивача товару на суму 72820,00грн. та зобов'язався сплатити вартість отриманого товару до 20.10.2006р. Однак, свої зобов'язання не виконав. Лише 07.08.2007р. згідно платіжного доручення №444 відповідач частково погасив борг на суму 6000,00грн. Таким чином, станом на 08.08.2007р. борг відповідача перед позивачем становить 66820,00грн.
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 03.06.2009р. апеляційне провадження у справі №12/9-09 було зупинене у зв'язку з призначенням почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено Житомирському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
На вирішення експерта було винесено наступне питання: чи виконаний підпис на договорі поставки №47 від 27.06.2006р., на розписці про взяття на зберігання обладнання та на накладній №81 від 27.06.2006р. однією особою.
29.07.2009р. матеріали справи №12/9-09 разом з висновком експерта №12 від 07.07.2009р. надійшли на адресу Житомирського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 30.07.2009р. апеляційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос" на рішення господарського суду Вінницької області від 12.03.2009р. у справі №12/9-09 було поновлено та призначено скаргу до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства та неповним з'ясуванням усіх обставин справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення - яким позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Зважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги відповідач був повідомлений належним чином, колегія суддів вважає, що нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
ТОВ "Будмонтаж "Колос" звернулось до суду з позовом до ТОВ "Куманівецьке" про стягнення (з урахування уточнення позовних вимог) 66820,00грн. основного боргу, 12327,70грн. пені, 2184,59грн. 3% річних, 32147,76грн. інфляційних, 1134,80грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В засіданні апеляційного господарського суду представник позивача уточнив розрахунок суми боргу та просить стягнути з відповідача 59400,00грн. основного боргу, 10055,83грн. пені, 1781,99грн. 3% річних, 40035,60грн. інфляційних, 1134,80грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке" укладено договір поставки №47, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити (забезпечити погрузку), а покупець оплатити, прийняти, поставити наступний товар: комплект обладнання КРА-25; транспортер Н-25/1-08; обладнання СО-25 та стрічку для транспортера 125/6 (п.1.1 договору).
Відповідно до п.2.2 договору, покупець проводить передоплату в розмірі 100% вартості замовленого товару.
Даний договір діє до повного розрахунку (п.5.1 договору).
На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу обладнання згідно п.1.1 договору на загальну суму 59400,00грн., що підтверджується накладною №81 від 27.06.2006р.
Однак, відповідачем було порушено взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 59400,00грн.
07.08.2007р. згідно платіжного доручення №444 відповідач частково погасив борг у розмірі 6000,00грн.
Таким чином, станом на 08.08.2007р. борг відповідача перед позивачем становить 53400,00грн.
Розписка директора ТОВ "Куманівецьке", в якій останній зазначив про отримання обладнання на зберігання від ТОВ "Будмонтаж "Колос" на суму 72820,00грн. та зобов'язався сплатити вартість отриманого товару до 20.10.2006р., колегією суддів не приймається до уваги, оскільки вона засвідчує факт прийняття товару на зберігання, а не проведення розрахунків за договором поставки.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками (ст.266 ГК України).
А відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
ТОВ "Куманівецьке" порушило взяті на себе зобов'язання за договором, оскільки розрахувалось за поставлений товар лише частково, тому заборгованість ТОВ "Куманівецьке" перед ТОВ "Будмонтаж "Колос" складає 53400,00грн., що підтверджується належним чином оформленими документами.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Оскільки основний борг відповідача становить 53400,00грн., а відповідачем не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції доказів погашення заборгованості в повному обсязі, колегія суддів, проаналізувавши зібрані у справі докази, прийшла до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 53400,00грн. боргу є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, оскільки договір поставки №47 від 27.06.2006р. підписаний сторонами, колегією суддів приймається також до уваги висновок експерта №12, складений 07.07.2009р., в якому зазначено, що підписи, розташовані в накладній №81 від 27.06.2006р. в графі "Прийняв", договорі поставки №47 від 27.06.2006р. в графі "покупатель"-"Директор" та розписці від імені Тарасова Анатолія Івановича в графі "Директор ООО Кумановецкое, Тарасов А.И." виконані однією особою.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача згідно розрахунку (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 10055,83грн. пені, 1781,99грн. 3% річних, та 40035,60грн. інфляційних нарахувань.
Відповідно до п.3.1 договору, в разі прострочення оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочки від дня поставки товару.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з розрахунком позивача пеня за період з 27.06.2006р. по 26.06.2007р. становить 10055,83грн.
Однак, апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок розміру пені, звертає увагу на те, що фактично пеня має бути нарахована за період з 28.06.2006р. по 28.12.2006р. на суму 59400,00грн., що складає 5062,83грн.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано 3% річних за період з 27.06.2006р. по 26.06.2007р. в розмірі 1781,99грн. та інфляційні за період з 27.06.2006р. по 07.10.2009р. в розмірі 40035,60грн.
Перевіривши правильність нарахування позивачем річних та інфляційних, колегія суддів звертає увагу, що фактично:
- 3% річних мають бути нараховані за період з 28.06.2006р. по 26.06.2007р. на суму 59400,00грн., що становить 1772,24грн.;
- інфляційні - за період з 28.06.2006р. по 07.08.2007р. на суму 59400,00грн., що становить 8642,88грн. та за період з 08.08.2007р. по 22.12.2008р. на суму 53400,00грн., що становить 18701,85грн., а всього - 27344,73грн.,
які підлягають стягненню з відповідача.
В частині стягнення 4993,00грн. пені, 9,75грн. 3% річних та 12690,87грн. інфляційних слід відмовити як безпідставно заявлених.
Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Вінницької області підлягає скасуванню з прийняттям нового рішенням про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос", м.Житомир задоволити частково.
2.Рішення господарського суду Вінницької області від 12 березня 2009 року у справі №12/9-09 скасувати в частині відмови в позові про стягнення 53400,00грн. основного боргу, 5062,83грн. пені, 1772,24грн. 3% річних, 27344,73грн. інфляційних нарахувань, 170,90грн. державного мита та 35,54грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.
В іншій частині рішення залишити без змін.
3. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:
" 1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке" (22053, с.Куманівці Хмільницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 33243364, р/р 2600501300614 в ВФ "УкрПромбанк", МФО 302515) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж "Колос" (м.Житомир, вул.Чехова, 2, кв.80, код ЄДРПОУ 20403504, р/р 26005301170117 в ЦВ ПІБ м.Житомира, МФО 311056) - 53400,00грн. основного боргу, 5062,83грн. пені, 1772,24грн. 3% річних, 27344,73грн. інфляційних нарахувань, 170,90грн. державного мита та 35,54грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити."
4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Вінницької області.
5. Справу №12/9-09 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя:
судді:
Віддрук. 4прим.:
1 - до справи,
2,3 - сторонам,
4- в наряд