10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"13" жовтня 2009 р. Справа № 11/80
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Присяжного О.В. - представника за довіреністю від 18.06.2008р.
(приймав участь в судовому засіданні 01.10.2009р.),
від відповідача: Говорецького Г.Б. - представника за довіреністю №39 від 01.07.2008р.,
(приймав участь в судовому засіданні 01.10.2009р.),
розглянувши апеляційну скаргу Управління державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області
на рішення Господарського суду Хмельницької області
від "31" березня 2009 р. у справі № 11/80 (суддя Радченя Д.І.)
за позовом Управління державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області
до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі відособленого підрозділу - Хмельницької обласної дирекції, м.Хмельницький
про стягнення 17052,00 грн.,
з оголошеною в судовому засіданні перервою 01.10.2009р. до 13.10.2009р. відповідно до ст. 77 ГПК України,
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 31.03.2009р. у справі №11/80 відмовлено у задоволенні позову Управління державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі відособленого підрозділу - Хмельницької обласної дирекції (м.Хмельницький) про стягнення 17052,00грн.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 31.03.2009р. та прийняти новий судовий акт про задоволення позовних вимог (а.с.64).
Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, зокрема, наступне:
- судом першої інстанції не досліджено факт заподіяння збитків позивачем відповідачу та встановлення суми таких збитків у відповідності до пункту 6.2 договору №Кр-0405 від 01.02.2008р.;
- місцевим господарським судом не враховано, що документально не підтверджено належність відповідачу товарно-матеріальних цінностей, які знаходилися в складах ВАТ "Теофіпольський цукровий завод";
- працівниками Управління державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області та ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" не було проведено спільної інвентаризації;
- Господарський суд Хмельницької області не дослідив п.6.2.1. договору, відповідно до якого уповноважені представники охорони зобов'язані брати участь в знятті залишків майна та у визначені розміру цих збитків при наявності письмової заяви замовника про заподіяні збитки;
- ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі відособленого підрозділу - Хмельницької обласної дирекції не надсилав на адресу позивача повідомлення про час проведення інвентаризації. Повідомлення №01/11/1-3312 від 12.08.2008р. є результатом одностороннього встановлення розміру збитків;
- поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що в знятті залишків товарно-матеріальних цінностей має брати участь працівник централізованої бухгалтерії Управління Державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області;
- місцевий господарський суд не надав оцінки письмовим доказам, якими підтверджується належне виконання умов договору №Кр-0405 від 01.02.2008р. позивачем;
- цукор, що перебував в заставі відповідача, та той, який є власністю ВАТ "Теофіпольський цукровий завод", знаходилися спільно в двох складах, у зв'язку з чим неможливо здійснити перевірку стану та наявності цукру згідно актів від 11.08.2008р. Однак, вказане не було враховано місцевим господарським судом;
- складення акту (звіту) перевірки стану та наявності застави (товари в обігу / товарно-матеріальні цінності) від 11.08.2008р. представниками відповідача та ТОВ "Євросервіс-Україна" відбувалось за відсутності відповідальних працівників ВАТ "Теофіпольський цукровий завод", які здійснюють облік товарно-матеріальних цінностей на складах;
- функціональні обов'язки працівника Ткачука А.М. від 02.01.2008р. не передбачають повноважень на підписання будь-яких актів щодо встановлення відсутності товарно-матеріальних цінностей.
В додаткових поясненнях до апеляційної скарги №19/1-919 від 08.06.2009р. та №19/1-1848 від 28.08.2009р. скаржник звертає увагу на те, що до дня складення акта (звіту) перевірки стану та наявності застави (товари в обігу / товарно-матеріальні цінності) відповідач не мав претензій до позивача, у зв'язку з чим, враховуючи приписи п.9.2 договору №Кр-0405 від 01.02.2008р., охоронні послуги вважаються наданими належним чином та в повному обсязі. Крім того, позивач зазначає, що відповідно до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків (затвердженої наказом Мінфіну України від 11.08.1994р. №69) проведення інвентаризації є обов'язковим при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів). На думку Управління державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області, лише акт інвентаризації є належним доказом відсутності товарно-матеріальних цінностей на складі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх тверджень. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, відповідно, воно є незаконним та необґрунтованим, в зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти новий судовий акт про задоволення позовних вимог.
Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу №01-11/1-1191 від 25.05.2009р. (а.с.65) та його представник в засіданні суду заперечили проти доводів та вимог скарги. Вважають, що рішення суду від 31.03.2009р. прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу Управління державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області - без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, зокрема, що дослідження факту заподіяння збитків банку та їх розміру є недоцільним, так як предметом спору є стягнення вартості послуг по охороні. ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі відособленого підрозділу - Хмельницької обласної дирекції зазначає, що посилання позивача на відсутність розмежування заставного цукру та цукру, належного ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" спростовуються довідкою №386 від 11.08.2009р. про залишки цукру на складах, що підтверджує відсутність заставного цукру.
Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.02.2008 року між Відділом Державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області (охорона) та Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі відособленого підрозділу - Хмельницької обласної дирекції м.Хмельницький (замовник) укладено договір №Кр-0405 на охорону об'єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України (надалі договір) (а.с.7-10).
Відповідно до наказу Департаменту державної служби охорони при МВС України №123 від 26.05.2008р. "Про перейменування Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області" Відділ Державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області перейменовано на Управління Державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області.
Згідно пункту 1.1 договору, замовник передає належне йому майно, яке зберігається у відокремлених приміщеннях (будівлях), земельних ділянках, що перераховані у дислокації (додаток №1 до договору) об'єкта, що охороняється під охорону постів фізичної охорони, а охорона зобов'язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення цілісності майна замовника на об'єкті з метою відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого замовником доступу сторонніх осіб до майна на об'єкті, збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення замовником всіх належних йому повноважень щодо майна. Замовник зобов'язується виконувати передбачені договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати охороні встановлену плату.
Система охорони об'єкта та розташування постів визначається охороною і узгоджується із замовником за підсумками обстеження об'єкта, про що сторонами складається акт обстеження об'єкта, який є невід'ємною частиною договору (п.1.3. договору).
Пунктом 1.5 договору сторони встановили, що охорона об'єкта здійснюється у дні і години, вказані у Дислокації. У випадку встановлення замовником на об'єкті пропускного та внутріоб'єктного режимів, вони погоджуються з охороною. Сторони спільно розробляють інструкцію про порядок здіснення контролю зо дотриманням на об'єкті пропускного та внутріоб'єктного режимів охорони.
Відповідно до п.3.1 договору, ціна послуг охорони за цим договором є договірною і зазначається сторонами у розрахунку та протоколі погодження договірної ціни (додатки №2,3 до договору).
Пунктом 3.5 договору сторони передбачили, що оплата за послуги охорони здійснюється замовником на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок охорони у розмірі, визначеному згідно пункту 3.2 договору. Перший платіж по договору у сумі вартості послуг охорони за перший місяць охорони об'єкта, здійснюється замовником впродовж 2-х банківських днів після підписання сторонами договору. Усі наступні платежі по договору здійснюються замовником не пізніше 15 числа кожного місяця за цей місяць.
Згідно з п.4.1.2 договору Відділ Державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області зобов'язаний забезпечити у межах наданих повноважень охорону об'єкта із зберіганням на ньому товаро-матеріальних цінностей, а також валютних цінностей замовника в межах ліміту їх зберігання, визначеного у встановленому законодавством порядку від розкрадання, пошкодження чи знищення, шляхом, зокрема:
- контролю за цілісністю об'єкта та схоронністю, що на ньому зберігається;
- здійснення контролю за запровадженими замовником на об'єкті пропускним та внутріоб'єктним режимом, у випадку їх встановлення замовником та узгодження з охороною.
Розділом 4.2. договору сторони встановили обов'язки замовника.
Відповідно до п.4.2.1. договору замовник зобов'язаний прийняти послуги охорони щодо охорони об'єкта у встановлений сторонами час дії договору та вносити плату за послуги охорони, у визначеному договором обсязі і строки.
Протоколом узгодження ціни за здійснення заходів охорони (додатком №4 до п.1 розділу ІІ договору №Кр-0405 від 01.02.2008р.) сторони погодили, що вартість послуг охорони складатиме 14,00 грн. за одну годину охорони працівником цивільної охорони (а.с.12).
На виконання умов вказаного договору Управлінням державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області виконувались зобов'язання щодо надання послуг з охорони майна, визначених у додатку №1 до договору (дислокації, а.с.13), що підтверджується, зокрема, розрахунком оплати за послуги охорони Райффайзен Банк Аваль (а.с.11).
В порушення умов договору від 01.02.2008р. відповідач не здійснив оплату охоронних послуг за серпень 2008р., в зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед Управлінням державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області розмірі 17052,00 грн.
12.01.2009р. Управління державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі відособленого підрозділу - Хмельницької обласної дирекції (вказану особу зазначено в якості відповідача) заборгованості за надані послуги з охорони майна за серпень 2008 року у розмірі 17052,00 грн. (а.с.3).
Рішенням місцевого господарського суду від 31.03.2009р. у справі №11/80 відмовлено у задоволенні позову Управління державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі відособленого підрозділу - Хмельницької обласної дирекції (м.Хмельницький) про стягнення 17052,00грн. (а.с.60-61).
В своєму рішенні суд першої інстанції зазначив, зокрема, що позивачем не доведено допустимими доказами належне виконання ним умов договору охорони заставного майна як в цілому по договору, так і в частині виконання зобов'язань за спірний період (з 01.08.2008р. по 26.08.2008р.) та, відповідно, наявну заборгованість відповідача перед Управлінням державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області.
Проте, судова колегія апеляційного господарського суду не може погодитись з таким висновком місцевого господарського суду.
У процесі перегляду апеляційної скарги за наявними у справі доказами, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що такий висновок суду першої інстанції є наслідком неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та до прийняття неправильного рішення з огляду на наступне.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За своєю правовою природою договір №0405 від 01.02.2008р., укладений між сторонами у справі, є договором про надання послуг (охорона).
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).
Так, враховуючи зміст ст.903 ЦК України, якою передбачено обов'язок замовника оплатити надану послугу, місцевий господарський суд повинен був вичерпно з'ясувати обставини, пов'язані з фактичним наданням замовникові послуг з охорони, зокрема, за серпень 2008 року.
Проте, суд першої інстанції в обґрунтування своїх висновків неправомірно обмежився посиланням лише на відсутність акту про надання охоронних послуг за період з 01.08.2008р. по 26.08.2008р., не з'ясувавши, при цьому, причин відсутності такого акту і не перевіривши іншими (крім згаданого акта) належними засобами доказування, чи фактично надавалися протягом даного періоду часу послуги з охорони.
При дослідженні відповідних обставин, які входять до предмету доказування у даній справі, колегію суддів враховуються також наступні умови договору.
Згідно з п.3.7. договору замовник своєчасно надсилає до "охорони" свого уповноваженого представника для отримання рахунків на оплату, актів виконаних робіт та інших необхідних йому фінансових документів. Будь-яке недотримання замовником своїх зобов'язань за цим договором щодо передачі об'єктів під охорону, не є підставою для зміни ним розміру та строків оплати за цим договором.
З наведеного вбачається, що фактом, який підтверджує надання охороною послуг є акт виконаних робіт, який складається щомісячно та затверджується представниками сторін.
Разом з тим, слід враховувати, що непідписання акту виконаних робіт замовником не свідчить про факт ненадання послуг за період з 01.08.2008р. по 26.08.2008р.
Матеріалами справи, зокрема, наказом №1681 від 26.08.2008р. (а.с.14) підтверджується, що до 26.08.2008 року позивачем надавались послуги по охороні об'єкта, договір №0405 від 01.02.2008р. сторонами не було розірвано.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем в обґрунтування своїх доводів по справі було подано копію наказу №157 о/с від 26.08.2008р. про звільнення працівників, зокрема, Андрощука В.А., Врублевського С.О., Дролюка В.А., Добровольського М.В., Лебідь М.М., Свєтлова М.С., Стецюка І.В., Снігура А.В. охоронників цивільної охорони Красилівського міжрайонного відділення Державної служби охорони УДСО при УМВС України в Хмельницькій області з дислокацією смт.Теофіполь з 26.08.2008р., в зв'язку з розірванням договору №Кр-0405 від 01.02.2008р. (а.с.40-41). Вказаний доказ свідчить про перебування працівників позивача на підприємстві відповідача для виконання своїх обов'язків щодо охорони об'єкта до 26.08.2008 р.
Крім того, суду першої інстанції подано журнал видачі спецзасобів по 06.08.08р. (а.с.42-44) та журнал видачі спецзасобів з 07.08.08р. (а.с.45-49).
Відповідно до наказу начальника УДСО при УМВС України в Хмельницькій області №1681 від 26.08.2008р. договір від 01.02.2008р. №Кр-0405 на охорону майнової застави (цукор) на ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" з 26.08.2008 року втратив чинність, також з 26.08.2008 року припинено охорону майнової застави (цукор) на ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" (а.с.14).
Вищевказані документи є належними засобами доказування, які в сукупності підтверджують факт щодо прийняття об'єкта під охорону та зняття його з охорони, присутності на ньому працівників (охоронців) та виконання останніми своїх обов'язків.
У відповідності до умов договору, позивачем нараховано до сплати відповідачу за надані у серпні 2008 року послуги з охорони17052,00 грн.
У відповідності до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.
Отже, надання Управлінням державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області послуг з охорони майна Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі відособленого підрозділу - Хмельницької обласної дирекції у період з 01.08.2008 р. по 26.08.2008 р. є у відповідності до ст.32,33,34,36 ГПК України доведеною обставиною, а тому надані позивачем послуги з охорони у цей період, відповідно до ст.903,525 ЦК України, підлягають оплаті відповідачем.
Стосовно заперечень відповідача, викладених, зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу, слід зазначити, що п. 6.1. договору сторони погодили, що охорона відшкодовує замовнику збитки у розмірі прямої дійсної шкоди, які нанесені замовнику через невиконання охороною заходів контролю за встановленим на об'єкті порядком вивезення (винесення) товарно-матеріальних цінностей, а також у випадку крадіжки, знищення або псування майна замовника на переданому під охорону об'єкті сторонніми особами, які проникли на об'єкт внаслідок неналежного виконання охороною взятих на себе за договором обов"язків.
При цьому, згідно з п.6.2 договору факти крадіжки, грабежу, а також знищення або пошкодження майна замовника сторонніми особами, які проникли на об'єкт, що охороняється, та розмір збитків, що допущені з вини охорони, встановлюються у порядку, визначеному цим договором відповідно до вимог чинного законодавства України.
Як вбачається з додатку №1 до договору на охорону (дислокація), об"єктами охорони визначено склад цукру та застава майна цукру піску в складі безтарного зберігання. При цьому, сторонами не було визначено окреме місце в складі безтарного зберігання, де знаходився заставний цукор. Сторонами не складався Акт обстеження об"єкта охорони із зазначенням кількості заставного цукру, який передано під охорону.
Відповідно до п.4.1.2 договору, обов"язком "охорони" є контроль за ввезенням та вивезенням (внесенням та винесенням) товарно-матеріальних цінностей на території об"єкта по матеріальним перепусткам за формою, встановленою замовником. Проте, відповідачем не було встановлено форми такої перепустки.
Відшкодування замовнику збитків, допущених з вини охорони, здійснюється за поданням замовника охороні за згодою сторін або за відповідним рішенням суду (п.6.4. договору).
Постанов органу дізнання, слідства або рішення суду, яким було б встановлено факт крадіжки, грабежу, розбою, знищення або пошкодження майна, тощо з вини працівників позивача, відповідачем не надано.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач із заявою про розкрадення майна до органів внутрішніх справ не звертався, що вбачається, зокрема, з довідки Теофіпольського РВ УМВС України в Хмельницькій області (а.с.70).
Відповідач не надав доказів неналежного виконання позивачем його зобов'язань за договором №Кр-0405 від 01.02.2008р. чи заподіяння йому збитків з вини охорони.
Акт від 11.08.2008р. не може свідчити про неналежне виконання охороною своїх обов"язків, оскільки майно, про яке йдеться у даному акті (цукор) могло бути відпущено зберігачем на власний розсуд, а при відсутності ідентифікаційних ознак цукру охорона не могла перешкодити його переміщенню зі складу.
Відносини зберігання майна регламентовано главою 66 ЦК України.
Згідно з ст.950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем, зокрема, у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості (п.1 ч.1 ст.951 ЦК України).
Відповідачем не надано суду доказів його звернення або звернення заставодавця - ТОВ "Євросервіс-Україна" до зберігача майна ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" із претензіями щодо незабезпечення збереження майна.
Пунктом 5.1.3. договору сторони погодили, що охорона має право вимагати від замовника відшкодування заборгованості по договору та завданих його невиконанням збитків.
Зважаючи на наведені вимоги чинного законодавства, умови договору №0405 на охорону об'єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при УМВС України та враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем послуг з охорони майна ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі відособленого підрозділу - Хмельницької обласної дирекції на підставі вказаного договору за період з 01.08.2008р. по 26.08.2008р., колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 17052,00 грн.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується із доводами Управління державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області, викладеними в апеляційній скарзі, та задовольняє її, скасовуючи рішення суду першої інстанції.
За таких обставин, позов Управління державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області щодо стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 17052,00 грн. підлягає задоволенню, відповідно, рішення місцевого господарського суду - підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Управління державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.03.2009р. у справі №11/80 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі відособленого підрозділу - Хмельницької обласної дирекції (29000, м.Хмельницький, вул. Грушевського, 54) на користь Управління державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області (29016, м. Хмельницький, вул.Тернопільська, 6/1, код 08597049) 17052 грн. 00 коп. боргу, 170 грн. 52 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Хмельницької області.
4. Справу №11/80 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Головуючий - суддя:
судді::
Віддрук. 5 прим.:
1 - досправи;
2 - позивачу;
3,4 - відповідачу на такі адреси: 29000, м. Хмельницький, вул.Грушевського, 54;
01011, м. Київ, вул.Лєскова, 9.
5 - в наряд.