Вирок від 19.08.2015 по справі 135/730/15-к

Справа № 135/730/15-к

Провадження № 1-кп/135/51/15

ВИРОК

іменем України

19.08.2015 року м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ПАТ «Біолік» ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020070000070 від 06.04.2015 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовозобов'язаного, з повною середньою освітою, не одруженого, раніше судимого:

-17.12.2010 року Ладижинським міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, згідно ст. 89 КК України не має судимості,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

05.04.2015 року близько 13 год.00 хв. в м. Ладижин Вінницької області, ОСОБА_4 , перебуваючи біля території ПАТ «Біолік» м. Ладижин, яке розташоване по вул. Леніна №118, діючи умисно, протиправно, маючи на меті збагачення за рахунок чужого майна, таємно перелізши через паркан на охоронювану територію вищевказаного підприємства, де вільним шляхом проник через вікно до складу електрики, звідки скоїв крадіжку двох електродвигунів потужністю 0,8 кВт вартістю 2050 грн. кожен, чим спричинив матеріальний збиток ПАТ «Біолік» на загальну суму 4100 грн..

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винність у вчиненні злочину не визнав. Показав, що ловив рибу біля річки, паркан ПАТ «Біолік» знаходиться в 10 метрах від річки. Десь в обід біля паркану побачив мішок, штовхнув його, в мішку щось залізне задзвеніло. Пішов додому, заніс хватку, вернувся за мішком. Відтягнув мішок від заводу десь на 400 метрів попід річку. В мішку було два різних двигуна, з них один мотор вже хтось розбирав. Зустрів ОСОБА_6 , попросив телефон. Зателефонував ОСОБА_7 попросив щоб він приніс інструменти - ключі з головками для болтів і кувалду. ОСОБА_8 приніс все, кувалдою розбивав двигун десь хвилин сорок. ОСОБА_9 пішов, після чого приїхали працівники міліції. Запитали де взяв, відповів їм, що лазив всередину заводу, бо боявся щоб не били в міліції. Вказав, що приїхало двоє працівників міліції, серед них ОСОБА_10 не було.

Також суд враховує і покази ОСОБА_4 про те, що він просто попросив принести інструмент ОСОБА_11 , який нічого до цього не має. На запитання Урбанського де взяв двигуни він відповів, що де взяв там вже немає.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 не визнав себе винним у вчиненні злочину, його винуватість повністю доведена в судовому засіданні сукупністю досліджених та перевірених доказів.

В судовому засіданні представник потерпілого ПАТ «Біолік» ОСОБА_5 показав, що в приміщенні де були двигуни знаходяться лічильники, показники яких переписували кожного дня. 06.04.2015 року близько 9 години подзвонив начальник охорони і повідомив, що знята тафля вікна в приміщенні де були двигуни, двері не були пошкоджені, це виявили охоронники, які щоранку роблять зовнішній обхід. Виявили крадіжку двох двигунів. Згідно інвентаризації двигуни були справні, перед цим працювали, але були замінені на інші. Один двигун був звичайний, інший - вибухонебезпечного виконання.

Свідок ОСОБА_12 , який працює охоронником ПАТ «Біолік», показав, що перебував на чергуванні з 8 год. 05.04.2015 року по 8 год. 06.04.2015 року. При огляді території нічого не виявив. Здав зміну, потім йому сказали, що була крадіжка. Біля складу із двигунами був за зміну приблизно 6 разів. Біля складу паркан бетонний, до якого стикується сітка, за парканом йде бетонна пішохідна доріжка.

Свідок ОСОБА_13 , хороший знайомий обвинуваченого, суду показав, що йшов з магазину, ОСОБА_14 був біля річки, покликав до себе. Біля нього був білий мішок. Попросив телефон, комусь зателефонував, десь через 15 хвилин прийшов той хлопець, якому телефонував, приніс кувалду і набір ключів. ОСОБА_15 почав бити двигуни, після чого десь через 20 хвилин він пішов додому.

Свідок ОСОБА_16 , який товаришує з обвинуваченим, суду показав, що одного дня десь біля 16 години або пізніше до нього з невідомого номера зателефонував ОСОБА_14 і попросив принести інструменти, а саме - набір ключів та кувалду, вказавши конкретне місце біля річки. Десь через 15-20 хвилин він приніс вказані інструменти до вказаного місця і побачив там ОСОБА_17 з другом. Біля них бачив білий закритий мішок, що в мішку - не бачив. Потім побачив двигуни, ОСОБА_15 витягнув один щоб розбити. Двигуни були цілі. ОСОБА_15 не казав де він їх взяв. ОСОБА_15 розбивав двигун в його присутності та свого друга. Бив він приблизно 30 хвилин, розбив не повністю. Свідок зазначив, що чекав доки ОСОБА_15 розіб'є двигуни, щоб забрати інструменти. Друг ОСОБА_17 пішов, після чого приїхала міліція. Працівникам міліції ОСОБА_15 сказав, що мотори з «Біоліка». При цьому ніхто йому не погрожував.

Свідок ОСОБА_18 суду показав, що 05.04.2015 року перебував у слідчо-оперативній групі, в яку входили ще водій та ДІМ ОСОБА_19 , яка виїзджала для перевірки повідомлення про те, що розбивають залізо-бетонні споруди біля заводу «Біолік». При виїзді на місце події почули звуки ударів, виявили ОСОБА_17 і ще одного хлопця, які розбивали електродвигун. Біля них був білий мішок. Двигун був розбитий на декілька частин. Запросили їх до райвідділу для вияснення обставин. ОСОБА_15 повідомив, що викрав двигуни з «Біоліка» сам, при цьому детально розповів що через паркан із бетонних плит заліз на територію підприємства, в одному з цехів побачив двигуни і взяв для здачі на металолом. Тиску на нього не було, відібрали пояснення і відпустили.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що 05.04.2015 року перебував у слідчо-оперативній групі, яка виїзджала для перевірки повідомлення про те, що біля заводу «Біолік» б'ють залізо. З ним були водій і працівник карного розшуку ОСОБА_18 . На місці застали дві особи, вони розбивали електродвигуни кувалдою. ОСОБА_15 на місці і в подальшому в райвідділі сказав, що вкрав двигуни з « ОСОБА_20 ».

Свідок ОСОБА_21 , який був понятим при огляді місця події 06.04.2015 року, суду показав, що бачив, як на мішку стояв двигун, працівники міліції на ОСОБА_17 не тиснули.

Згідно наказу № 33/1 від 06.04.2015 року ПАТ «Біолік» видно, що на підприємстві постійно діючій інвентаризаційній комісії доручено 06.04.2015 року провести інвентаризацію основних засобів.

Із висновку інвентаризаційної комісії ПАТ «Біолік» від 06.04.2015 року вбачається, що із наявного переліку, комісією виявлено недостачу двох основних засобів інвентарні номери 41254, 41255 - два електродвигуни потужністю 0,8 кВт кожен.

Із довідки ПАТ «Біолік» вих.. № 316 від 06.04.2015 року видно, що на балансі підприємства обліковується два двигуна (інвентарні номери НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ) вартістю 2050 грн. кожен, загальною вартістю 4100 грн.

Із заяви Публічного акціонерного товариства «Біолік» вих.. № 317 від 06.04.2015 року видно, що ПАТ «Біолік» повідомляє про скоєну 05.04.2015 року крадіжку двох електродвигунів, які знаходились на складі електрики на території підприємства.

Із довідки ПАТ «Біолік» вих.. № 318 від 06.04.2015 року видно, що територія підприємства охороняється власними силами охоронної служби.

Із протоколу огляду місця події від 06.04.2015 року видно, що в присутності ОСОБА_4 та понятих ОСОБА_22 та ОСОБА_21 в прибережній ділянці р. Сільниця на відстані 10 м від річки позаду ДП «Екстра», огородженого бетонними плитами, в білому поліетиленовому мішку розміщений електродвигун цілий в середині якого видніється моток мідної проволки. Також виявлено частини ще одного двигуна, та кувалду. Електродвигун, частини електродвигуна та кувалду вилучено з місця події.

Згідно протоколу огляду предмету від 14.04.2015 року з фототаблицями видно, що в присутності понятих було оглянуто предмети, вилучені при проведенні огляду місця події у ОСОБА_4 . А саме - білий поліетиленовий мішок всередині якого знаходяться два електродвигуна, один з яких у розбитому стані, а також оглянуто вилучений молот.

Із протоколу огляду місця події від 27.04.2015 року з фототаблицями видно, що в присутності двох понятих оглянуто склад ПАТ «Біолік», де зберігались електродвигуни.

Із рапорту чергового Ладижинського МВ УМВС від 05.04.2015 року вбачається, що о 21 год. 25 хв. надійшло повідомлення по телефону про те, що неподалік заводу «Біолік» невідомі особи ламають залізобетонні споруди. Склад СОГ для виїзду - ВКР рай управління Шибінський, дільничний інспектор Кіпоренко.

Із рапортів працівників Ладижинського МВ УМВС ОСОБА_10 та ОСОБА_18 від 05.04.2015 року видно, що вини доповідають про те, що перебували у складі слідчо-оперативної групи, яка виїзджала для перевірки телефонного повідомлення про те, що неподалік заводу «Біолік» невідомі особи намагаються зломати якісь металеві конструкції.

Із протоколу проведення слідчого експерименту від 18.05.2015 року, видно, що у присутності понятих ОСОБА_4 показував та розповідав як біля першої години дня перелазив через паркан на територію ПАТ «Біолік», підходив до складу, вказував через яке вікно проліз у склад, як брав двигуни, складав у мішок, переносив їх до паркану та перекинув через нього.

В судовому засіданні проведено відтворення відеозапису, який вівся при проведенні слідчого експерименту на цифрову відеокамеру. Із вказаного відеозапису видно, що ОСОБА_4 добровільно, без будь-якого тиску, без вказівок з будь-чийого боку відповідав на запитання слідчого та вказував місце на території ПАТ «Біолік» де він близько першої години дня переліз через паркан, як йшов до складу, вказав на вікно через яке проліз усередину складу. Також розповів, що знайшов всередині два електродвигуна, які поклав у мішок і перетягнув до паркану, перекинув через нього і переліз сам.

Ці докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані з дотриманням вимог закону, ніким на оскаржуються і не суперечать один одному, є належними, допустимими та достовірними.

ОСОБА_4 в судовому засіданні не визнає винуватості у вчиненні злочину. Зазначає, що двигуни знайшов біля річки, а признався про те, що викрав двигуни, бо боявся, щоб не били в міліції.

Дані пояснення ОСОБА_4 суд сприймає критично та вважає такими, що дані з метою уникнення відповідальності та покарання, передбачених за вчинення інкримінує мого йому злочину.

Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що дійсно сказав працівникам міліції про те, що викрав двигуни, без будь-якого тиску з їх боку. Йому не погрожували, не били.

Окрім того, те, що на ОСОБА_4 під час досудового розслідування не чинилось жодного тиску підтвердили також свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_10 .

Суд критично ставиться до заперечень ОСОБА_4 про те, що на місці події 05.04.2015 року серед працівників міліції не було ОСОБА_10 , оскільки дане твердження спростовується показами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , які зазначили, що перебували в складі групи при виїзді для перевірки повідомлення, що надійшло в Ладижинський МВ УМВС. А також дослідженими в судовому засіданні рапортами ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , рапортом чергового Ладижинського МВ УМВС ОСОБА_23 . При цьому суд допускає, що ОСОБА_4 міг переплутати те, які працівники міліції були присутні на місці події 05.04.2015 року, оскільки під час досудового слідства проводилось декілька слідчих дій із виїздом до місця події. Крім того, в одному судовому засіданні ОСОБА_4 зазначав, що 05.04.2015 року на місці події був присутній слідчий ОСОБА_24 , потім вказав, що згадав, що тоді слідчого на місці події не було.

На підставі викладеного, оцінивши всі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 в скоєнні інкримінуємого йому злочину повністю доведена стороною обвинувачення належними і перевіриними в судовому засіданні доказами, і суд кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України, так, як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) з проникненням у приміщення.

Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого по кримінальному правопорушенню, судом не встановлено.

Суд, призначаючи покарання, відповідно до ст. 65 КК України, враховує всі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який не має судимості, що за місцем проживання компрометуючі матеріали на нього відсутні, на обліку лікаря психіатра та нарколога не знаходиться, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети - не тільки кари, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових злочинів. За таких обставин, суд вважає, що йому слід призначити наближене до мінімального за розміром покарання передбачене санкцією ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, а його виправлення і запобігання вчинення ним нових злочинів можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, оскільки підстав для застосування ст. 75 КК України, суд не вбачає.

По справі немає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі строком три роки один місяць.

Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення до виконання даного вироку.

Речові докази по справі, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Ладижинського МВ УМВС України у Вінницькій області: два електродвигуни, один з яких у розбитому стані, - повернути власнику - ПАТ «Біолік»; кувалду - повернути ОСОБА_16 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а прокурору та засудженому копія вироку вручається негайно.

Суддя:

Попередній документ
50802762
Наступний документ
50802764
Інформація про рішення:
№ рішення: 50802763
№ справи: 135/730/15-к
Дата рішення: 19.08.2015
Дата публікації: 21.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ладижинський міський суд Вінницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка