Крижопільський районний суд Вінницької області
2/134/346/2015
Справа № 134/1159/15-ц
Іменем України
14 вересня 2015 року Крижопільський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого-судді: Зарічанський В. Г.
з участю секретаря:Балух О. В.
позивача:ОСОБА_2
та представника позивача:ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Першого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Головного управління юстиції в Одеській області про зняття арешту з об'єкту рухомого майна,
Позивач звернувся до суду з позовом до Першого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Головного управління юстиції в Одеській області про зняття арешту з об'єкту рухомого майна.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що згідно протоколу № 51584 проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна від 26 січня 2015 року, автобус пасажирський марки А модель 074 2007 року випуску, шасі № (VIN) НОМЕР_2, жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого 29.11.2007 р., РЕВ-1 при УДАІ ГУ МВС України в Одеській області, йому продано, як переможцю торгів, за 18510,28 грн. Після проведення повної оплати та отримання копії протоколу, йому був наданий акт державного виконавця від 05.03.2015 р. про проведення аукціону, який при пред'явленні ним до МРЕВ ДАІ є підставою для реєстрації (перереєстрації) придбаного майна на праві власності у порядку, встановленому діючим законодавством України. Придбаний автобус позивач доправив до місця свого проживання.
Однак, коли він звернувся до Центру надання послуг, пов'язаних з використанням
автотранспортних засобів, для зняття автомобіля з обліку та реєстрації права власності на
нього на своє ім'я як власника, в проведенні вказаних дій йому було відмовлено в зв'язку із
наявністю приватного обтяження на автомобіль, а саме застави рухомого майна. Після
звернення до органу, який мав зняти заборону відчуження - Першого Київського відділу
Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Головного
управління юстиції в Одеській області, йому було повідомлено, що обтяження буде зняте.
ОСОБА_2 звернувся до Піщанської районної державної нотаріальної контори, де йому було надано Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 47369510 від 07.07.2015 р., з якого йому стало відомо, що постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Любашівського районного управління юстиції Страхова І.І. від 27.09.2010 р. накладено арешт на все рухоме майно ОСОБА_4.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, просили позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підставах.
Згідно ч. 2 ст. 228 ЦК України - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 387 ЦК України передбачено право власника витребувати своє майно, а статтею 391 цього Кодексу визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч. 1, 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і звільнення з-під арешту. У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 4 постанови № 6 від 27 серпня 1996 року (з наступними змінами) «Про судову практику в справах про виключення майна з акту опису», за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису (звільнення з-під арешту), розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.
Відповідно до п. 6.1. Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна» за № 68/5 від 27.10.1999 року, після повного розрахунку покупців за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин).
Відповідно до п. 7 «Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна» Наказ Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року №42/5, «Право власності на майно переходить до переможця аукціону після повного розрахунку за придбане майно».
У судовому засіданні встановлено, що згідно протоколу № 51584 проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна від 26 січня 2015 року, автобус пасажирський марки А модель 074, 2007 року випуску, шасі № (VIN) НОМЕР_2, жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, продано позивачу ОСОБА_2, як переможцю торгів, за 18510,28 грн. Після повної оплати йому був наданий акт державного виконавця від 05.03.2015 р. про проведення аукціону.
Отже, під час судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 на законних підставах набув право власності на автобус пасажирський марки А модель 074, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Відповідно до ст. 217 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 316, 317, 319, 321, 387, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Скасувати арешт, накладений на транспортний засіб - автобус пасажирський марки А модель 074, 2007 року випуску, шасі № (VIN) НОМЕР_4, жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 10300056 від 29.09.2010 року про накладення арешту на автобус пасажирський марки А модель 074, 2007 року випуску, шасі № (VIN) НОМЕР_4, жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Вінницької області протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя: