"16" вересня 2015 р. м. Київ К/9991/86167/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Кочан В.М., Рецебуринський Ю.Й.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.08.2008р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2009р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - військова частини НОМЕР_1 про стягнення коштів, -
У березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги в розмірі 38491,20 грн. та моральної шкоди в розмірі 12000 грн.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.08.2008р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2009р., у задоволенні позову відмовлено.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМ України від 21.02.2007р. №284 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році.
Підпунктом 3 пункту 2 цього Порядку передбачено, що військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби виплачується грошова допомога, зокрема, інвалідам ІІІ групи, у розмірі 48-місячного грошового забезпечення.
В ході розгляду справи судами встановлено, що наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 21.12.2005р. №332 позивача звільнено у відставку за підпунктом «б» пункту 67 (за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, з правом носіння військової форми одягу.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.12.2005р. №248 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 29.12.2005р.
Постановою 14 Військово-лікарської комісії від 10.03.2006р. № 138 встановлено, що захворювання позивача пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
Згідно довідки МСЕК в Івано-Франківській області серії 2-18 АВ №018135 від 07.02.2007р. позивачу визначено 40 % ступінь втрати професійної працездатності та встановлено 3 групу інвалідності, пов'язану з виконанням обов'язків військової служби.
Листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26.11.2007р. №248/6/П/7005/1974 повідомлено позивача, що оскільки він був звільнений з військової служби до набрання чинності нової редакції статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (до 12.05.2006р.), то правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМ України від 21.02.2007р. №284 відсутні.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що право на отримання одноразової грошової допомоги пов'язано з фактом звільнення військовослужбовця зі служби, а оскільки на час звільнення група інвалідності у позивача встановлена не була, то підстави для задоволення позову відсутні.
З такими висновками судів колегія суддів не погоджується, оскільки виходячи з буквального тлумачення статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення за служби, але внаслідок захворювання або одержавного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження,
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 18.11.2014р. у справі №21-446а14 та від 21.04.2015р. у справі №21-135а15.
Таким чином, висновки судів щодо відсутності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги є передчасними й такими, що призвели до невстановлення та недослідження обставин, які мають значення для розгляду та вирішення позовних вимог щодо вчинення відповідачем певних дій по виплаті у визначеному розмірі одноразової грошової допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
В свою чергу підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд відповідно до частини 2 статті 227 КАС України є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.08.2008р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2009р. у даній справі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: В.М. Кочан
Ю.Й. Рецебуринський