08 вересня 2015 року м. Київ К/800/10820/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),
Малиніна В.В.,
Пасічник С.С.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Інтерком" до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алчевську Луганської області про скасувати окремих положень повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алчевську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2014 року, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Інтерком" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дії відповідача щодо зміни ТОВ «ПІК «Інтерком» з 01.01.2013 року класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й; скасувати повідомлення № 2390 від 27.06.2013 року; зобов'язати відповідача відновити ТОВ «ПІК «Інтерком» раніше встановлений 41 клас професійного ризику виробництва з 01.01.2013 року та зобов'язати відповідача направити повідомлення до Управління Пенсійного фонду у м. Алчевську про відновлення ТОВ «ПІК «Інтерком» 41-го класу професійного ризику виробництва.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Інтерком» задоволено частково.
Визнано протиправними дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алчевську Луганської області щодо зміни Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Інтерком" класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й.
Скасовано рішення (повідомлення) Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алчевську Луганської області № 230 від 27 червня 2013 року про зміну класу професійного ризику виробництва. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2014 року залишено без змін постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року.
Не погоджуючись з постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2014 року, Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звернулося з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, дійшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.
Основним видом економічної діяльності позивача є 05.10 Добування кам'яного вугілля, ідентифікаційний код юридичної особи: 346870060, зазначене підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 420345 від 10.09.2013 року.
25 січня 2013 року позивачем відповідачу була здана відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності за 2012 рік.
На підставі цієї відомості позивачу було встановлено 41 клас професійного ризику виробництва відповідно до основного виду економічної діяльності "Добування кам'яного вугілля", КВЕД 05.10 і розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на 38 % з 01.01.2013 року.
Відповідно до наказу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алчевську Луганської області № 124 від 27.06.2013 року відповідачем було проведено позапланову перевірку достовірності поданих позивачем відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.
За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт № 160 від 27.06.2013 року, в якому засвідчено, що у анкетних даних страхувальника від 07.11.2012 року та від 26.02.2013 року основним видом економічної діяльності заявлено «Неспеціалізовану оптову торгівлю» за КВЕД 46.90, клас професійного ризику 23, розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування змінено на 37,26 %. Однак, фактично перевіркою встановлено, що підприємство займається збагаченням кам'яного вугілля. Його основним видом економічної діяльності в акті визначено "Добування кам'яного вугілля"(крім відкритого видобування кам'яного вугілля), КВЕД05.10, що відповідає 67 класу професійного ризику виробництва та розміру єдиного внеску - 49,70 %.
Відповідачем винесено повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва № 2390 від 27 червня 2013 року, відповідно до якого позивача за основним видом економічної діяльності по КВЕД 05.10 - Добування кам'яного вугілля віднесено до 67 класу професійного ризику виробництва відповідно та встановлено розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування 49,70 % з 01.01.2013 року.
Не погоджуючись з повідомленням Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алчевську Луганської області № 2390 від 27.06.2013 року товариство звернулось до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що вказане рішення суб'єкта владних повноважень суперечать приписам статті 19 Конституції України та ч.3 ст. 2 КАС України, з посиланням на те, що позивач не здійснює підземне видобудування кам'яного вугілля, а здійснює збагачення вже добутого вугілля, що віднесеного до виду діяльності 05.10 Добування кам'яного вугілля, та відповідає 41 класу професійного ризику. При цьому зазначено, що вказані обставини не оспорюються сторонами та зафіксовані в акті перевірки.
З таким висновком погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, з огляду на наступне.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон №- 1105-XIV), у редакції на час виникнення спірних правовідносин, Порядком віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний), затвердженим Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 № 30 (далі - Порядок № 30) та Порядком визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності № 237, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2012 (далі - Порядок № 237).
Відповідно до статті 47 Закону №- 1105-XIV визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Розмір страхового внеску підприємства залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство за видом економічної діяльності. У разі якщо страхувальник провадить свою діяльність за декількома видами економічної діяльності, віднесення підприємства до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом його економічної діяльності.
У разі зміни виду економічної діяльності підприємства Фонд соціального страхування від нещасних випадків відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва. Зміна класу професійного ризику здійснюється один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року.
01.01.2012 набрав чинності національний класифікатор України № ДК 009:2010 (далі ДК 009:2010), затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 457 від 11.10.2010.
Згідно вказаного класифікатора основний вид економічної діяльності - це визначальна ознака у формуванні та стратифікації сукупностей статистичних одиниць для проведення державних статистичних спостережень. Органи державної статистики розраховують основний вид економічної діяльності на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності підприємств за рік.
Підпунктом 05.10 розділу 5 Добувна промисловість і розроблення кар'єрів, передбачено такий вид діяльності як добування кам'яного вугілля.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 237 клас професійного ризику виробництва - рівень виробничого травматизму і професійних захворювань за видами економічної діяльності, що визначає ступінь вірогідності втрати професійної працездатності або смерті працівника під час виконання трудових обов'язків, з урахуванням результатів аналізу показників виробничого травматизму і професійних захворювань, а також обсягів видатків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, пов'язаних із забезпеченням загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Таким чином, Фонд повинен визначати клас професійного ризику виробництва перш за все за рівнем виробничого травматизму і професійних захворювань на відповідному підприємстві, з урахуванням того, що використання самого КВЕД здійснюють користувачі за власними правилами.
Порядком № 237 визначено, що до 41-го класу ризику відноситься, в тому числі за ДК 009:2010, п. 05.10 - Добування кам'яного вугілля (в частині відкритого видобування кам'яного вугілля).
До 67-го класу ризику відноситься, також за ДК 009:2010, п. 05.10 - Добування кам'яного вугілля (крім відкритого видобування кам'яного вугілля).
Тобто, істотною обставиною для визначення класу ризику є перш за все спосіб видобування вугілля, а саме: відкрите чи підземне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Вид економічної діяльності, заявлений страхувальником як основний, перевіряється на підставі даних первинних бухгалтерських документів, відомості розподілу і звіряється з даними форми державного статистичного спостереження № 1-підприємництво (річна) "Звіт про основні показники діяльності підприємства", затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 30.08.2010 року № 365, за відповідний минулий рік або іншими звітами в разі, якщо страхувальник дану статистичну форму не складає.
Також встановлено, що позивач не здійснює підземне видобування кам'яного вугілля, а лише здійснює збагачення вже добутого вугілля. Вказані обставини не оспорюються сторонами, та зафіксовані в акті перевірки. Крім того це підтверджено результатами атестації робочих місць на підприємстві. У штатному розкладі позивача відсутні працівники, зайняті на підземних роботах.
Крім того, як зазначено вище 25 січня 2013 року позивачем відповідачу була здана відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності за 2012 рік.
На підставі цієї відомості позивачу було встановлено 41 клас професійного ризику виробництва відповідно до основного виду економічної діяльності "Добування кам'яного вугілля", КВЕД 05.10 і розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на 38 % з 01.01.2013 року.
В п. 05.10 Порядку № 237 вказано - Добування кам'яного вугілля ДК 009:2010 не дається розшифрування поняття - добування кам'яного вугілля, що не дає змоги віднести чи не віднести такий вид діяльності до відповідного підкласу.
Таким чином, Відділення Фонду прийшло до помилкового висновку стосовно віднесення позивача саме до 67-го класу ризику.
Докази, що свідчать про зміну видів діяльності позивача в матеріалах справи не встановлені.
Також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин відносно того, що товариством здійснюється будь-яка інша діяльність, пов'язана з підземним видобуванням вугілля або іншою діяльністю.
Таким чином, клас професійного ризику виробництва залежить від ступеня ризику провадження господарської діяльності, а визначальною умовою для віднесення різноманітної діяльності з добування кам'яного вугілля до підвищеного класу ризику є виконання підприємством підземних видів робіт.
Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суддів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для винесення повідомлення № 2390 від 27.06.2013 року та віднесення до 61-го класу ризику лише діяльність із збагаченням вже добутого вугілля, як одного з видів добувної діяльності.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили обставини справи, повно дослідили докази по справі та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 231 КАС України суд, -
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алчевську залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді: О.Ф. Ситников
В.В. Малинін
С.С. Пасічник