Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"17" травня 2010 р. Справа № 42/195-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Горбачова Л.П., судді Кравець Т.В. , Пуль О.А.
при секретарі Сємєровій М.С.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 (дов.№07/25 від 05.01.2010р.),
відповідача -не з'явився,
третя особа -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду скаргу Приватної фірми “Орнатус” (вх.№1119Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 15.02.2010р. по справі № 42/195-09,
за позовом Публічного акціонерного товариства “Ветропак Гостомельський Склозавод”, смт. Гостомель Київської області,
до Приватної фірми “Орнатус”, м. Харків,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за первісним позовом, Державне підприємство “Харківський завод шампанських вин”, м. Харків,
про стягнення 6721852,90 грн. ,
та за зустрічним позовом Приватної фірми “Орнатус”, м. Харків,
до Публічного акціонерного товариства “Ветропак Гостомельський Склозавод”, смт. Гостомель Київської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом, Державне підприємство “Харківський завод шампанських вин”, м. Харків,
про визнання договору недійсним, -
встановила:
Рішенням від 15.02.2010 року господарський суд Харківської області по справі №42/195-09 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Яризько В.О., суддя Смирнова О.В., суддя - Хачатрян В.С.) відмовив у задоволенні клопотання ПФ “Орнатус” про відкладення розгляду справи. Первісний позов задовольнив частково. Суд вирішив:
- стягнути з Приватної фірми “Орнатус” на користь Публічного акціонерного товариства “Ветропак Гостомельський Склозавод” основну заборгованість у розмірі 5268431,12 грн., пеню в розмірі 443649,23 грн., інфляційні витрати в розмірі 149098,52 грн., 3% річних у розмірі 193833,09 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 315,00 грн.;
- в частині стягнення основного боргу в розмірі 422943,60 грн., провадження у справі припинити;
- у задоволенні позовних вимог у частині стягнення інфляційних втрат у сумі 93897,34 грн., відмовити;
-у задоволенні зустрічного позову відмовити (а.с.140 -а.с.146, том 3).
Відповідач за первісним позовом, Приватна фірма “Орнатус”, з рішенням господарського суду не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду по справі №42/195-09 від 15.02.2010 року та припинити провадження по справі. В обґрунтування посилається на порушення господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи (а.с.3-а.с.5,том 4).
У судове засідання 17.05.2010р. представник відповідача за первісним позовом, ПФ «Орнатус», не з'явився. Через канцелярію суду надав клопотання (вх.№3275 від 14.05.2010р.) про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю присутності належним чином уповноваженого представника ПФ «Орнатус»в судовому засіданні 17.05.2010р. через відрядження. До клопотання додано належним чином завірену копію наказу № 37-ОК/в від 14.05.2010р.(а.с.24-а.с.25, том 4).
Також 14.05.2010р. (вх.№3274) ПФ «Орнатус» було подане клопотання про витребування у позивача за первісним позовом по даній справі, ПАТ «Ветропак Гостомельсьский Склозавод», доказів отримання відповідачем товару, а саме: видаткові накладні, які оформлено у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(а.с.22-а.с.23, том 4).
Колегія суддів розглянула клопотання відповідача за первісним позовом про витребування додаткових доказів (вх.№3274) та вважає за необхідне відмовити в його задоволенні, оскільки заявником не обґрунтовано, на підтвердження яких саме обставин існує необхідність у витребуванні зазначених документів.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з товарино - транспортними накладними разом з товаром позивач за первісним надавав наступні документи: видаткову накладну, сертифікат якості, сертифікат на піддони, рахунок, тому вищезазначене клопотання відповідача за первісним позовом про витребування вказаних доказів є безпідставним і необґрунтованим.
У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи та витребування додаткових документів заперечував. Проти апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною та необґрунтованою, а підстави її подання спрямовані на затягування строку стягнення боргу за винесеним рішенням господарського суду харківської області по даній справі. У відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що в угоді про припинення зобов'язань заліком зустрічної однорідної вимоги від 31 січня 2010 року відповідач повністю погоджується з сумою свого боргу 5691374,72 грн. за договором поставки №21 від 07.08.2008р. та з припиненням зобов'язань позивача перед відповідачем на суму 422943,60 грн. Вважає правомірним припинення провадження у справі в частині суми 422943,60 грн. та стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості в сумі 5268431,12 грн. До відзиву на апеляційну скаргу позивачем за первісним позовом надано належним чином посвідчену копію угоди про припинення зобов'язань заліком зустрічної однорідної вимоги від 31 січня 2010 року (а.с.16-а.с18, том 4).
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за первісним позовом, у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи ухвалою від 20.04.2010 року. Дана ухвала була направлена сторонам по даній справі рекомендованою поштою і отримана третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи (а.с.10, том4).
Колегія суддів, заслухавши представника позивача за первісним позовом, розглянувши клопотання відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи на іншу дату, дійшла висновку про відхилення зазначеного клопотання, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за первісним позовом не надано доказів того, що зазначений у клопотанні належний представник ПФ «Орнатус» юрисконсульт ОСОБА_2 є єдиним повноважним представником відповідача за первісним позовом і у ПФ «Орнатус»немає можливості направити у судове засідання 17.05.2010 року іншого повноважного представника.
Крім того, відповідач за первісним позовом не позбавлений права у відповідності до статті 36 Господарського процесуального господарського суду України подати письмові докази в обґрунтування своєї правової позиції. Однак, відповідач за первісним позовом своїм правом на подання письмових доказів та участі у судовому засіданні не скористався.
Дана обставина свідчить про те, що у відповідності до вимог статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судами першої та апеляційної інстанцій були створені сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, але позивачем та відповідачем не дотримано приписів частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Зважаючи на вищевикладене, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 20.04.2010р., сторони були попереджені, що у разі не з'явлення їх представників у судову засідання та не надання сторонами документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін, тому справа згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами (а.с.1-а.с.2, том 4).
Колегія суддів зазначає, що така поведінка ПФ «Орнатус»свідчить про його зловживання своїми правами та порушенням прав інших учасників процесу на розгляд справи упродовж розумного строку, закріпленого у пункті 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
У липні 2009 року позивач, ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод», звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ПФ «Орнатус»заборгованості за договором №21 від 07.08.2008р. у сумі 6721852,90 грн., в т.ч. 5841374,72 грн. основного боргу, 443649,23 грн. пені, 242995,86 грн. інфляційних втрат, 193833,09 грн. 3% річних (а.с.2-а.с.4, том1).
У серпні 2009 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про правове обґрунтування та уточнення розміру позовних вимог, і якій просив стягнути з відповідача, ПФ «Орнатус», основну заборгованість за договором №21 від 07.08.2008 р. у сумі 5691374,72 грн., пеню в сумі 443649,23 грн., інфляційні втрати в сумі 242995,86 грн., 3% річних у сумі 193833,09 грн. (а.с.83-а.с.84, том2).
Рішенням від 15.02.2010 року господарський суд Харківської області по справі №42/195-09 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Яризько В.О., суддя Смирнова О.В., суддя - Хачатрян В.С.) відмовив у задоволенні клопотання ПФ “Орнатус” про відкладення розгляду справи. Первісний позов задовольнив частково. Суд стягнув з Приватної фірми “Орнатус” на користь Публічного акціонерного товариства “Ветропак Гостомельський Склозавод” основну заборгованість у розмірі 5268431,12 грн., пеню в розмірі 443649,23 грн., інфляційні витрати в розмірі 149098,52 грн., 3% річних у розмірі 193833,09 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 315,00 грн.; в частині стягнення основного боргу в розмірі 422943,60 грн., провадження у справі припинив; у задоволенні позовних вимог у частині стягнення інфляційних втрат у сумі 93897,34 грн., відмовив; у задоволенні зустрічного позову відмовив (а.с.140 -а.с.146, том 3).
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено в суді першої та апеляційної інстанцій, у 2008 році між сторонами було укладено договір поставки №21 від 07.08.2008 року, відповідно до умов якого позивач, ВАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод», (постачальник) зобов'язався виготовити, поставити та передати у власність відповідача, ПФ «Орнатус», (покупця) пляшки скляні в асортименті та піддони дерев'яні (засіб пакування), а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору (а.с.21-а.с.23, том1).
Пунктом 1.2. договору передбачено найменування товару, а саме: пляшки для шампанського тип 393Г-Ш-750 зеленого кольору в кількості 9000640 штук по ціні 1720,32 грн. за 1 тис. штук, в т.ч. ПДВ 20 %, які відповідають вимогам ТУ У 64.00333888.001-95 та ДСТУ ГОСТ 10117.1:2003; піддони дерев'яні тип 2ПО4 розміром 1000x1200 в кількості 10228 штук по ціні 56,40 грн., в т. ч. ПДВ 20%, які відповідають вимогам ГОСТ 9078-84.
Додатковою угодою до договору поставки №21 від 07.08.2008р.від 15.12.2008р. сторони погодили зміну назви продукції, а саме: пляшки 393Г-Ш-750 перейменовано на Champange standart 750ml, пляшку 180Г-Ш6-700 перейменовано на Еlit Вordeaux 700ml (а.с.24,том1).
З даної угоди вбачається, що пляшки 393Г-Ш-750 та Champange standart 750ml, а пляшки 180Г-Ш6-700 та Еlit Вordeaux 700ml є ідентичними товарами.
Пунктом 10.1. цього договору передбачено, що він набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2008 року.
15 грудня 2008 року між позивачем та відповідачем за первісним позовом було укладено додаткову угоду до договору поставки №21 від 07.08.2008р., якою було продовжено дію договору до 01 лютого 2009 року (а.с.24, том1), а 01 лютого 2009 року, додатковою угодою, дію договору №21, було продовжено до 06 квітня 2009 року (а.с.25, том1).
Пунктом 2.1 договору передбачалась поставка товару на умовах FСА (Гостомель-склозавод) відповідно до правил інтерпретації міжнародних торгових термінів Інкотермс в редакції 2000 року.
На виконання умов договору поставки №21 від 07.08.2008 року позивачем за первісним позовом відповідачу відвантажувався товар.
Як встановлено судом першої інстанції, так і під час апеляційного провадження, за умовами договору та у відповідності до заявок відповідача позивач за первісним позовом здійснив поставки на загальну суму 15 749 785,68 грн.
До матеріалів справи на підтвердження поставок товару на адресу відповідача за первісним позовом надані належним чином завірені копії товарно - транспортних накладних за період з 21.12.2008 року по 01.04.2009 року (а.с.39-а.с.150, том1,а.с.1-29, том2). Отримання товару відповідачем за первісним позовом підтверджується належним чином завіреними копіями довіреностей на одержання матеріальних цінностей (а.с.26-а.с.38, том1).
Відповідач за первісним позовом розрахувався за поставлений товар частково, на суму 9908411,85 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви належним чином завіреними копіями платіжних доручень, та факт часткової сплати за отриманий товар не спростовано відповідачем за первісним позовом (а.с.40-а.с.59, том2).
Щодо твердження апелянта, заявленого в апеляційній скарзі про порушення п.2.4.Договору та статті 622 Цивільного кодексу України, що позивачем за первісним позовом не було надано посвідчення про якість товару та рахунків-фактур (а.с.3-а.с.5, том4), то судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно з наданими товарино - транспортними накладними разом з товаром позивач за первісним надавав наступні документи: видаткову накладну, сертифікат якості, сертифікат на піддони, рахунок, тому вищезазначені твердження відповідача є безпідставними.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази поставки неякісної продукції позивачем за первісним позовом, або продукції, яка не відповідає умовам договору поставки №21 від 07.08.2008р.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Умовами договору поставки №21 від 07.08.2008р., а саме: пунктом 5.1. передбачено, що розрахунки за товар здійснюються протягом тридцяти календарних днів з моменту відвантаження товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок (а.с.21-а.с.24, том1).
Як вже зазначалось, відповідач за первісним позовом частково оплатив отриманий товар.
Позивач за первісним позовом зазначає, що в період розгляду справи утворилась заборгованість перед відповідачем в сумі 422943,60 грн. за повернену зворотну тару (піддони), на яких поставлявся товар.
У порядку статті 601 Цивільного кодексу України позивачем за первісним позовом була направлена відповідачу за первісним позовом заява №07/173 від 20.01.2010 року про зарахування зустрічних позовних вимог (а.с.117, том3).
Як вбачається з належним чином посвідченої копії заяви ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод»№ 07/173 від 20.01.2010р., позивач за первісним позовом просить зарахувати зустрічні однорідні вимоги, а саме: свою заборгованість перед відповідачем за первісним позовом у сумі 422943,60 грн. в рахунок погашення заборгованості відповідача. У листі, зокрема, зазначено, що основна заборгованість відповідача станом на 20.01.2010р. складатиме 5268431,12 грн. (а.с.117, том3). Тому суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі в цій частині на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Враховуючи те, що відповідач за первісним позовом не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем за первісним позовом обґрунтовано пред'явлено до стягнення основний борг у сумі 5268431,12 грн.
Умовами договору, а саме, п.7.2 договору передбачено, що за прострочку оплати або несплату за поставлений товар, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на час нарахування пені, від вартості поставленого товару за кожен день прострочення (а.с.22, том1).
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Харківської області щодо прийнятих судом першої інстанції розрахунків сум пені, інфляційних витрат та 3% річних.
Щодо зустрічних позовних вимог ПФ «Орнатус» про те, що укладений договір поставки №21 від 07.08.2008 року, є удаваним (а.с.4-а.с.6, том3), судова колегія погоджується з висновком господарського суду про те, що відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з тексту договору, який підписаний сторонами, та подальших дій, спрямованих на виконання даного договору, а саме: здійснення позивачем за первісним позовом поставки товару, вчинення відповідачем за первісним позовом дій щодо отримання товару та часткової його оплати, сторони уклали та виконали саме договір поставки.
Крім того в разі, якщо вчинений удаваний правочин, це не тягне за собою наслідком недійсність укладеного договору.
Таким чином, господарський суд Харківської області дійшов правомірного висновку про те, що зустрічні позовні вимоги є нормативно та документально необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Надаючи правову кваліфікацію заявленим вимогам позивача та фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції правомірно та у відповідності до чинного законодавства задовольнив первісний позов частково, а в задоволенні зустрічного відмовив.
Також в обґрунтування апеляційної скарги відповідач за первісним позовом посилається на порушення судом першої інстанції процесуальних прав відповідача, зазначає про неправомірну відмову судом його клопотання про відкладення розгляду справи та позбавлення його права на участь в судовому процесі. Наведене твердження апелянта не приймається до уваги судовою колегією, оскільки матеріалами справи підтверджується, що розгляд справи місцевим господарським судом був здійснений у відповідності до норм Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому рішення господарського суду Харківської області від 15.02.2010 року по справі №42/195-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу ПФ «Орнатус»залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 15.02.2010 року по справі
№42/195-09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у місячний термін.
Повний текст постанови підписаний 21.05.2010 року.
Головуючий суддя Горбачова Л.П.
Судді Кравець Т.В.
ОСОБА_3