ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
16 вересня 2015 року Справа № 922/3571/15
Провадження №33/913/305/15
За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 15 678 грн 97 коп.
Суддя Драгнєвіч О.В.
Секретар судового засідання Попов А.П.
У засіданні брали участь:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - представник не прибув.
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором банківського обслуговування б/н від 21.05.2013 в розмірі 15 678 грн 97 коп., з яких:
- 6 000 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом;
- 5 036 грн 00 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;
- 1 188 грн 00 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом;
- 3 454 грн 97 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором кредиту.
Ухвалою господарського суду Харківської області № 922/3571/15 від 19.06.2015 позовні матеріали за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 15 678 грн 97 коп. були передані за територіальною підсудністю господарському суду Луганської області.
З урахуванням вказаних обставин 01.07.2015 господарським судом Луганської області був проведений автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду у відповідності до вимог ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, та справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.07.2015 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 15.07.2015.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.07.2015 розгляд справи відкладено на 19.08.2015 в зв'язку з неявкою представника відповідача.
Позивач поясненням б/н від 19.08.2015 надав нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог та просив їх задовольнити.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.08.2015 за заявою позивача строк розгляду справи № 922/3571/15 у відповідності до статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено до 16.09.2015 включно, розгляд спави відкладено на 02.09.2015.
В судові засідання від 02.09.2015, 16.09.2015 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Через відділ забезпечення документообігу суду від представника позивача надійшло письмове клопотання б/н від 02.09.2015 про долучення до матеріалів справи додаткових документів, серед яких зокрема касові документи, що відображають фінансові операції по рахунку відповідача.
Клопотання судом розглянуто та задоволено.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) відповідач у справі, не надала до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом документи, не скористалася правом участі в судових засіданнях, хоча про час та місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином, ухвали суду були направлені завчасно рекомендованим листом з повідомленням за адресою місця проживання фізичної особи згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 01.07.2015 (а.с.59) отриманого на сайті www.irс.gov.ua.
Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").
Згідно з ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обов'язковою.
При цьому, відповідач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.
Разом із тим, ухвали повернулися до суду з відміткою на довідці пошти ф.20: «За закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Крім того, з метою належного інформування відповідача судом розміщено було оголошення про час і місце судового засідання на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, про що свідчать роздрукована сторінка із сайту (а.с. 121).
До того ж, інформація стосовно слухання господарським судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті суду в мережі Інтернет. Таким чином, наведене вказує на наявність у відповідача можливості дізнатись про рух справи на веб-сайті суду.
Пунктом 3.9.2 вказаної вище постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судових засіданнях, не надав суду відзив на позовну заяву. Неприбуття представника у судові засідання та не надання відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду спору по суті.
Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 16.09.2015 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (дата запису державної реєстрації: 07.09.2011 № 23830000000008860 - а.с.59) відповідачем у справі, 21.05.2013 було підписано заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг та подано ПАТ КБ «Приватбанк», позивачу у справі (а.с.36).
Дана заява підписана особисто ФОП ОСОБА_1, від імені банку - головою правління ПАТ КБ «ПриватБанк» Дубилет А.В.
У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, ФОП ОСОБА_1 погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами банку, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua, які разом з вказаною заявою складають договір банківського обслуговування.
Підписавши заяву банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах банку - договорі банківського обслуговування в цілому.
Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", що діє на підставі Ліцензії НБУ №22 від 05.10.2011 (www.privatbank.ua), останній публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).
Тобто фактично, зазначені Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.
Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua, або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком).
Відповідно до п.1.1.2.1.6 Умов та Правил клієнт зобов'язаний у разі незгоди зі змінами Правил та/або Тарифів Банку звернутися до Банку для розірвання Договору і погасити заборгованість, що виникла перед Банком, у тому числі й заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення карток, виданих власнику і його довіреним особам. У разі незгоди зі списанням коштів з картрахунку інформувати (також письмово, якщо вирішення питання передбачає таку необхідність) Банк про це протягом тридцяти п'яти днів з моменту списання.
Отже, враховуючи вищевикладене, заява про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 21.05.2013 разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, та рифами, що розміщені на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають по суті договір банкі вського обслуговування від 21.05.2013.
Враховуючи викладене, позивачем було відкрито ФОП ОСОБА_1 поточний рахунок НОМЕР_2.
Позивачем було встановлено відповідачу кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано Умовами та Правилами надання банківських послуг.
Банк при наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій розсуд або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за використання кредитного ліміту регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які розміщені на сайті www.privatbank.ua.
Згідно з п.1.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у на ціональній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за №1172/8493, (далі - Інструкція) умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Ін струкції.
Пунктом 1.6 Інструкції передбачено, що порядок проведення операцій за рахунками клієнтів, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо).
Так, умови надання, використання та обслуговування кредитного ліміту, а також будь-які операції з ним, визначені в розділі 3.2.1 Умов та Правил.
Пункт 3.2.1.1.1 Умов та Правил визначає, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнту, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнту, що здійснюється шляхом проведення його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
Відповідно до п. 3.2.1.1.5 Умов та Правил кредитний ліміт представляє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методикою на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та нормативів Національного банку України.
Пунктом 3.2.1.1.6 Умов та Правил передбачено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, визначених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює своє згоду на те, що зміна ліміту здійснюється банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).
Відповідно до п.3.2.1.6.1 Умов та Правил обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами.
Так, відповідачу на поточний рахунок НОМЕР_2 відповідно до договору про банківське обслуговування від 21.05.2013 позивачем був встановлений кредитний ліміт у наступних розмірах з 21.05.2013 кредитний ліміт у розмірі 1 900 грн 00 коп., з 19.06.2013 - 6 000 грн 00 коп., з 01.03.2014 - 6 000 грн 00 коп., з 02.03.2014 - 00 грн 00 коп., з 21.05.2014 - 00 грн 00 коп., з 20.06.2014 - 00 грн 00 коп. згідно довідки банку (а.с.51).
Зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 6 000 грн 00 коп., що підтверджується виписками по поточному рахунку та меморіальними ордерами (а.с.53, 75, 87-88).
Згідно пункту 3.18.4.1.1 Умов та правил за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (пункт 3.18.4.1.2 Умов та правил).
Пунктом 3.18.4.1.3 Умов та правил встановлено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. Відсотки за користування кредитом сплачують у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
З 01.07.2014 у відповідності до пункту 3.2.1.1.12 Умов та правил банком змінені відсоткові ставки за користування кредитним лімітом з 24% до 36%, з 48% до 56%.
У відповідності до пункту 3.2.1.4.4 Умов та правил клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до пунктів 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами.
При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 3.2.1.5.1 Умов та правил).
Згідно пункту 3.2.1.5.4 Умов та правил нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Як свідчать обставини справи, відомості з особового рахунку, відповідач почав використовувати кредитні кошти в межах встановленого кредитного ліміту з 24.05.2013, з 26.06.2013 по 04.09.2013 відсотки річних за користування кредитом нараховувались на рівні 24%. З 26.09.2013 кредит визнаний простроченим, за користування ним нараховувались відсотки в розмірі 48% річних, а з 01.07.2014 - 56% річних.
Отже, відповідач станом на 03.04.2015, починаючи з 26.09.2013 має прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 6 000 грн 00 коп.
Позивачем заявлений період нарахування відсотків з 29.07.2013 по 03.04.2015 у розмірі 5 036 грн 00 коп.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Частиною 1 ст.207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч.3 ст.346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Частиною 1 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Частиною 2 ст.10561 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фі ксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Враховуючи викладені приписи законодавства та обставини справи, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом за зобов'язанням з банківського обслуговування в сумі 6 000 грн 00 коп., відсотків за користування кредитом у сумі 5 036 грн 00 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно з п.3.2.1.4.4 Умов та Правил клієнт сплачує банку комісію за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2 1- го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, який що існував на кінець банківського дня за попередній місяць в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг.
Таким чином, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення з відповідача заборгованість з комісії за користування кредитом за період з 01.08.2013 по 03.04.2015 в сумі 1 188 грн 00 коп.
З приводу нарахування пені суд зазначає наступне.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.3.2.1.5.1 Умов та Правил при порушені клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.
Сторони погодили, що розмір пені, зазначений у цьому пункті, може бути на розсуд банку зменшений. У разі зменшення банком розміру пені, зазначеної в цьому пункті договору, банк за своїм вибором телекомунікаційного способу доставки інформації, повідомляє позичальника узгодженими сторонами способами телекомунікацій протягом 5 днів з дати прийняття рішення про зменшення розміру пені. Узгодженими сторонами способами телекомунікацій є: система дистанційного обслуговування "Приват24", SMS -повідомлення, термінали самообслуговування та ін. При цьому, додаткові узгодження сторін не потрібні.
Відповідно до 3.2.1.5.4 Умов та Правил нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п.3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Згідно до п.3.2.1.5.7 Умов та Правил строк позовної давності по вимозі щодо стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, сплати винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що оскільки відповідач допустив порушення своїх зобов'язань відповідно до укладеного договору банківського обслуговування від 21.05.2013 щодо строків повернення кредиту, комісії, сплати відсотків, позивачем обґрунтовано нараховано йому пеню за період з 02.08.2013 по 03.04.2015 у сумі 3 454 грн 97 коп., з яких: 2 089 грн 50 коп. - сума пені на тіло кредиту, 1 090 грн 76 коп. - сума пені на відсотки за користування кредитом, 274 грн 71 коп. - сума пені на комісію за користування кредитом згідно розрахунку (а.с.52).
Відповідач не заперечив наявність вказаної заборгованості та не надав доказів її оплати на час розгляду справи. Представник позивача в судових засіданнях підтвердив, що заборгованість залишається актуальною, оскільки відповідачем на час розгляду справи оплата її не проведена. Сторонами не надано доказів погашення заявлених до стягнення сум.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 15 678 грн 97 коп. підтверджені матеріалами справи, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з яких:
- 6 000 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом за період з 26.09.2013 по 03.04.2015;
- 5 036 грн 00 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 29.07.2013 по 03.04.2015;
- 1 188 грн 00 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом за період з 01.08.2013 по 03.04.2015;
- 3 454 грн 97 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 02.08.2013 по 03.04.2015.
Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Вирішуючи питання про судові витрати суд враховує наступне.
До позовної заяви було додано платіжне доручення №ІНВ95В10YZ від 25.05.2015 про сплату судового збору в сумі 1827 грн 00 коп. за реквізитами, що належать господарському суду Харківської області.
У подальшому, під час розгляду справи, Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" вимоги ухвал суду не було виконано, не було сплачено судовий збір за подачу вказаного позову в розмірі 1827 грн 00 коп. за належними реквізитами господарського суду Луганської області, тому судовий збір у сумі 1 827 грн 00 коп. необхідно стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Київському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) -37999675, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, код банку отримувача (МФО) 851011, рахунок отримувача - 31214206783004, код класифікації доходів бюджету 22030001).
Суд, враховуючи роз'яснення пунктів 5.2, 5.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" та положення статті 7 Закону України "Про судовий збір", вважає за необхідне повернути Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 827,00 грн., сплачений за платіжним дорученням №ІНВ95В10YZ від 25.05.2015.
Питання про повернення судового збору буде вирішено в ухвалі суду від 16.09.2015.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 15 678 грн 97 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094 м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, б.50, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 6 000 грн 00 коп., відсотки за користування кредитом у сумі 5 036 грн 00 коп., пеню в сумі 3 454 грн 97 коп., заборгованість з комісії за користування кредитом у сумі 1 188 грн 00 коп., судовий збір у сумі 1 827 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094 м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, б.50, ідентифікаційний код 14360570) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Київському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) -37999675, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, код банку отримувача (МФО) 851011, рахунок отримувача - 31214206783004, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у сумі 1 827 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 21.09.2015.
Суддя О.В. Драгнєвіч