ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.09.2015Справа №910/17593/15
За позовом Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний Банк", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРМЕТ", м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕКС ТОРГ", м. Київ
про звернення стягнення на предмет застави
Суддя Турчин С.О.
Представники учасників процесу:
від позивача: Ковтун Е.О. (довіреність б/н від 19.05.2015)
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Міський комерційний Банк" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРМЕТ" про звернення стягнення на предмет застави (породний відвал №1 шахти №19 лш "Лєсная", який знаходиться за адресою: Донецька область, м. Торез, вул. Шепетовська) згідно договору застави рухомого майна № 930/980-ЮО/3РМ-1, укладеного 31.01.2014 з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРРМЕТ" з визначенням способу реалізації на публічних торгах в ході виконавчого провадження з визначенням початкової ціни предмету застави згідно визначеної сторонами у договорі застави рухомого майна №930/980-ЮО/3РМ-1 ринкової вартості у сумі 820169487,00 грн., в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕКС ТОРГ" перед Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний Банк" за кредитним договором № 930/980-ЮО від 26.02.2013 у розмірі 111296744,20 грн. заборгованості, з яких: 74137000,00 грн. - прострочена заборгованість по основному боргу, 27558691,43 грн. - прострочена заборгованість по відсоткам, 1811380,18 грн. - поточна заборгованість по відсоткам, 7789672,59 грн. - штрафні санкції (пеня).
Позовні вимоги позивача обґрунтовані невиконанням позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕКС ТОРГ" умов кредитного договору № 930/980-ЮО від 26.02.2013, у зв'язку з чим, у позивача виникло право на стягнення заборгованості з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРМЕТ" як заставодавця згідно договору застави № 930/980-ЮО/3РМ-1 від 31.01.2014 за виконання зобов'язань, що виникли за вказаним кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2015 порушено провадження у справі № 910/17593/15 та призначено її до розгляду на 06.08.2015.
04.08.2015 через канцелярію суду від позивача надійшли документи по справі та пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2015 розгляд справи №910/17593/15 відкладено на 01.09.2015.
12.08.2015 через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення по справі, в яких позивачем зазначено, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2015 у справі №910/1728/15-г за позовом Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕКС ТОРГ" про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 930/980-ЮО від 26.02.2013 не виконане боржником.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2015 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/17593/15 на 15 днів та відкладено її розгляд на 17.09.2015.
04.09.2015 через канцелярію суду від відповідача надійшли документи по справі та відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги заперечив, з наступних підстав: ТОВ "ТЕРРМЕТ" співпрацювало з ПАТ "Міський комерційний Банк" виключно на підставі договору про співпрацю в пошуку інвестора від 28.01.2014, дія якого закінчилася 30.12.2014; ПАТ "Міський комерційний Банк" свідомо порушує умови договору про співпрацю в пошуку інвестора від 28.01.2014 та утримує майно, яке належить ТОВ "ТЕРРМЕТ" у заставі без належних на те підстав, що свідчить про те, що ПАТ "Міський комерційний Банк" фактично здійснює крадіжку породного відвалу; укладаючи договір про співпрацю в пошуку інвестора від 28.01.2014 та договір застави рухомого майна № 930/980-ЮО/3РМ-1 від 31.01.2014 ввів відповідача в оману, приховавши від ТОВ "ТЕРРМЕТ" відомості щодо відсутності погашення заборгованості позичальниками в майбутньому.
Представник позивача в судовому засіданні 17.09.2015 надав суду письмові пояснення на відзив відповідача, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання 17.09.2015 не з'явився.
Представник третьої особи в судове засідання 17.09.2015 не з'явився, витребувані судом пояснення не надав.
Згідно із п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи зазначене, та те, що відповідачем реалізовано свої процесуальні права шляхом подання відзиву на позов, те, що відповідач та третя особа повідомлені про час та місце судового засідання ухвалою суду від 01.09.2015 відправленою на їх юридичні адреси, оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 17.09.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
26.02.2013 між Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний Банк" (позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕКС ТОРГ" (позичальник, третя особа) укладено кредитний договір № 930/980-ЮО (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати більше 30000000,00 (тридцять мільйонів) грн. (ліміт кредитної лінії) починаючи з 26.02.2013 на умовах передбачених цим договором (далі - кредит або кредитна лінія).
Строк дії кредитної з 26.02.2013 по 25.02.2014. Дата повернення кредиту - 25.02.2014 включно. (п. 1.2., п. 1.3.).
Процентна ставка за користування кредитними коштами - 34,3% процентів річних (п. 1.5.).
Відповідно до п. 3.10. кредитного договору, за наявності заборгованості по кредиту та/або процентах за користування ним (у тому числі і процентах за неправомірне користування кредитом), сторони встановлюють наступну черговість погашення позичальником заборгованості: на сплату прострочених процентів за користування кредитом; на сплату комісій (у разі їх наявності); на сплату простроченої заборгованості по кредиту; на сплату нарахованих процентів за користування кредитом; на сплату строкової заборгованості по кредиту; на сплату штрафних санкцій; на сплату інших платежів за цим договором.
Згідно із п. 4.2.1. кредитного договору, позичальник зобов'язаний використати кредит за цільовим призначенням і погашати заборгованість зі сплати прострочених процентів за користування кредитом, комісій, простроченої заборгованості по кредиту, штрафних санкцій, інших платежів перед банком відповідно до умов цього договору.
Пунктом 5.3. кредитного договору передбачено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.
Договором №1 про внесення змін до кредитного договору від 28.02.2013 сторони дійшли згоди збільшити розмір відновлювальної кредитної лінії до 68000000,00 грн. та доповнили розділ 1 "Предмет договору" пунктом 1.10 у наступній редакції: "Встановити комісію за зміну умов кредитування в розмірі 4,86% від ліміту кредитної лінії. Із строком сплати до 07.03.2013. Комісія сплачується на рахунок №290942081901 в ПАТ "Міський комерційний Банк", код банку 339339".
Договором №2 про внесення змін від 20.09.2013 до кредитного договору розмір відновлювальної кредитної лінії збільшено до 74200000,00 грн. та встановлено комісію за заміну умов договору у розмірі 6,0% від ліміту кредитної лінії із строком сплати до 20.10.2013р.
Договором №3 про внесення змін від 31.01.2014 до кредитного договору сторони вирішили викласти у новій редакції розділ 2 та п. 8.12. кредитного договору.
Договором № 4 про внесення змін від 25.02.2014 до кредитного договору сторони дійшли згоди встановити строк кредитної лінії з 26.02.2013 по 24.05.2014, дату повернення кредиту - 24.05.2014 (включно) та доповнити пункт 3.6. розділу 3 пунктом 3.6.1. і викласти його у наступній редакції: "сплатити нараховані відсотки за січень місяць 2014 року в строк до 25.04.2014 (включно)". Також, сторони дійшли згоди розділ 1 доповнити п. 1.12 та п. 1.13.
Договором № 5 про внесення змін від 19.03.2014 до кредитного договору доповнено пункт 3.6. розділу 3 пунктом 3.6.2. і викладено його у наступній редакції: "сплатити нараховані відсотки за лютий місяць 2014 року в строк до 25.04.2014 (включно)".
Договором № 6 про внесення змін від 25.04.2014 до кредитного договору викладено п. 3.6.1. та п. 3.6.2. у новій редакції, а саме погоджено, що нараховані відсотки за січень та лютий 2014 року підлягають сплаті до 24.05.2014 (включно). Також, доповнено пункт 3.6. розділу 3 пунктом 3.6.3. і викладено його у наступній редакції: "сплатити нараховані відсотки за березень місяць 2014 року в строк до 25.05.2014 (включно)"
Договором №7 про внесення змін від 26.05.2014 до кредитного договору внесено зміни до п. 1.3 Кредитного договору, а саме: датою повернення кредиту є 21.11.2014 (включно).
Свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав, надавши позичальнику кредитні кошти, що підтверджується меморіальними ордерами: №2338 від 26.02.2013 на суму 30000000,00 грн., №6517 від 01.03.2013р. на суму 3604800,00 грн., №3389 від 21.03.2013 на суму 10036000,00 грн., №2553 від 20.09.2013 на суму 8962200,00 грн.
Позичальник, в порушення своїх зобов'язань за кредитним договором у строк, визначений договором, кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом, а також нарахована заборгованість за процентами, пені за порушення строків повернення кредиту та пені за порушення строків сплати відсотків, а саме: 111296744,22 грн., з яких: 74137000,00 грн. - прострочена заборгованість по основному боргу, 1811380,18 грн. - поточна заборгованість по відсотках, 27558691,43 грн. - прострочена заборгованість по відсотках, 77896672,61 грн. - пеня.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 31.01.2014 між Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний Банк" (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРРМЕТ" (заставодавець) укладено договір застави рухомого майна № 930/980-ЮО/3РМ-1 (надалі - договір застави).
Відповідно до п. 1.1. договору застави, застава за цим договором забезпечує вимоги заставодержателя за кредитним договором № 930/980-ЮО від 26.02.2013 (а також будь-якими зінами та доповненнями до нього, в тому числі стосовно зміни процентної ставки за користування кредитом (овердрафтом), строку кредитування (овердрафту), суми кредиту (овердрафту) тощо), укладеним між Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний Банк" (заставодержателем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕКС ТОРГ" (позичальником) за умовами якого останній зобов'язався повернути заставодержателю до 25 лютого 2014 року включно ліміт кредиту у розмірі 74200000,00 грн., сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 34,3% процентів річних за штрафні санкції та інші платежі у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (надалі - основне зобов'язання).
Заставою за цим договором, також, забезпечуються вимоги заставодержателя щодо відшкодування: штрафних санкцій, передбачених цим договором; витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет застави; витрат на утримання і збереження предмета застави; збитків, завданих порушенням основого зобов'язання та умов цього договору.
Предметом застави є рухоме майно, а саме: породний відвал №1 шахти №19 лш "Лєсная", який знаходиться за адресою: Донецька область, м. Торез, вул. Шепетовська та належить заставодавцю на праві власності (п. 1.2.).
Пунктом 1.4. договору застави визначено, що за згодою сторін ринкова вартість предмета застави складає 820169487,00 грн.
Відповідно до п. 2.1.8. договору застави, в разі коли в момент настання терміну виконання зобов'язання позичальником будь-якого зобов'язання, що випливає з кредитного договору, вказане зобов'язання позичальника виконано не буде, а також у разі виникнення інших підстав, передбачених цим договором для звернення стягнення на майно, заставодержатель отримає право звернути стягнення майно, реалізувати його та одержати задоволення своїх вимог з вартості майна на свій розсуд (з урахуванням умов цього договору) переважно перед іншими кредиторами заставодавця).
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
З наданих позивачем доказів, вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, перерахувавши кредитні кошти Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕКС ТОРГ", тоді як позичальник свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів та сплати процентів за кредитним договором належним чином не виконав. Будь-яких заперечень щодо факту отримання позичальником грошових коштів за умовами кредитного договору у межах розгляду даного господарського спору сторонами не надано.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).
За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Позивач вказує, що заборгованість позичальника за кредитним договором складає 111296744,22 грн., з яких: 74137000,00 грн. - прострочена заборгованість по основному боргу, 1811380,18 грн. - поточна заборгованість по відсотках, 27558691,43 грн. - прострочена заборгованість по відсотках, 7789672,59 грн. - пеня.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2015 у справі №910/1728/15-г, було встановлено факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕКС ТОРГ" договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредиту, оплати відсотків (процентів) за користування кредитом. Вказаним рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕКС ТОРГ" на користь Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний Банк" основний борг в розмірі 74137000 грн. 00 коп., поточну заборгованість по відсотках у розмірі 1811380 грн. 18 коп., прострочену заборгованість по відсотках у розмірі 27558691 грн. 43 коп., пеню у розмірі 7789672 грн. 59 коп.
Частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, факт наявності порушення за кредитним договором та факт наявності заборгованості за кредитним договором встановлений рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2015 у справі №910/1728/15-г, а тому не потребують доказування у даній справі.
Нормами статті 546 Цивільного кодексу України, визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачем укладено договір застави рухомого майна № 930/980-ЮО/3РМ-1 від 31.01.2014, відповідно до якого предметом застави є рухоме майно, а саме: породний відвал №1 шахти №19 лш "Лєсная", який знаходиться за адресою: Донецька область, м. Торез, вул. Шепетовська та належить заставодавцю на праві власності.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" від 02.10.1992 №2654-XII, застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель, набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 19 Закону України "Про заставу" передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Згідно із ст. 20 Закону України "Про заставу", заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Згідно із п. 3.1.4. договору застави, заставодержатель має право звернути стягнення на майно та реалізувати його та/або вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань, що випливають із кредитного договору, у разі, зокрема, невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та/або заставодавцем зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п. 5.1. договору застави, заставодержатель набуває право звернення стягнення на майно та його реалізацію у випадку, зокрема: якщо у момент настання строку виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частково повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до кредитного договору строки суми кредиту: та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум відсотків за користування кредитом (у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором; незалежно від настання строку виконання позичальником будь-яких зобов'язань за кредитним договором - при настанні випадків, указаних у п. 3.1.4. цього договору.
Пунктом 5.2. договору застави передбачено, що звернення стягнення на майно може відбуватися відповідно до чинного законодавства будь-яким із наступних, обраних на власний розсуд заставодержателя, способів:
- в позасудовому порядку: передача заставодержателю права власності на майно; продаж заставодержателем майна третій особі (п. 5.2.1);
- звернення стягнення на майно на підставі рішення суду (п. 5.2.2).
Таким чином, позивач, у зв'язку з порушенням зобов'язання за кредитним договором, має право вимагати сплати заборгованості за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави.
Водночас, суд зазначає, що наявність рішення про стягнення з позичальника (Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕКС ТОРГ") заборгованості за кредитним договором від 07.12.2010 року № 17 на користь кредитора - Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний Банк" не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання грошових сум шляхом звернення стягнення на передане в заставу майно (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів").
З приводу заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, то суд зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 28.01.2014 між Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРРМЕТ" укладено договір про співпрацю в пошуку інвесторів,в відповідно до умов якого предметом даного договору є пошук інвесторів для покращення фінансового стану ряду позичальників позивача, в тому числі Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕКС ТОРГ".
Пунктом 3.1. договору про співпрацю сторони погодили, що у випадку, якщо протягом строку дії договору відповідач не знайде інвестора для покращення фінансового стану позичальників, позивач зобов'язаний на першу вимогу відповідача укласти відповідні договори про розірвання договорів забезпечення.
Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача про розірвання договору застави рухомого майна № 930/980-ЮО/3РМ-1 від 31.01.2014, розірвання вказаного договору за згодою сторін чи у судовому порядку.
При цьому, з умов договору про співпрацю вбачається, що сторонами не передбачено припинення дії договорів забезпечення у зв'язку із закінчення строку дії договору про співпрацю.
Договором про заставу рухомого майна № 930/980-ЮО/3РМ-1 від 31.01.2014 (п. 7.4.) передбачено, що цей договір діє до повного виконання зобов'язань позичальником за кредитним договором або до припинення права застави у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством.
В матеріалах справи відсутні докази наявності обставин згідно із якими, у відповідності до ст. 593 ЦК України та ст. 28 Закону України "Про заставу", припиняється застава за договором застави рухомого майна № 930/980-ЮО/3РМ-1 від 31.01.2014.
Посилання відповідача на введення відповідача в оману при укладенні договору визнаються судом безпідставними, оскільки, відповідачем не доведено суду факту умисного введення позивачем відповідача в оману, зокрема, повідомлення позивачем відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину; а також, наявності умислу в діях позивача та істотність значення обставин, щодо яких відповідача введено в оману.
Наявності обставин, які у відповідності до чинного законодавства є підставами для визнання недійсними правочинів, судом не встановлено.
Суд зазначає, що договір застави є чинним, в судовому порядку сторонами не оспорювався та не визнавався недійсним, а тому є обов'язковим для виконання.
Згідно із наявним у матеріалах справи витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) 30.06.2015 позивачем зареєстровано звернення стягнення за договором застави.
Під час розгляду справи, від відповідача не надходило заперечень щодо вартості предмету застави, що погоджена сторонами у договорі застави та складає 820169487,00 грн.
У пункті 9.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" визначено, що у резолютивній частині рішення про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження господарські суди повинні зазначати дані, визначені в частині другій статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" № 1255-IV від 18.11.2003, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:
1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;
2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;
3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;
4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;
5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;
6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджено та встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2015 у справі №910/1728/15-г, а відповідачем, в порядку статей 33, 34 ГПК України не спростовано, факт наявності заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 111296744,22 грн., доказів виконання основного зобов'язання матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави рухомого майна № 930/980-ЮО/3РМ-1 від 31.01.2014 є обґрунтованими, у зв'язку із чим, суд задовольняє позов.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 року за подання позовних заяв майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції чинній на час подання позову) від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 №732 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 № 124 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Міський комерційний Банк", згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Міський комерційний Банк".
Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Міський комерційний Банк" запроваджено строком на три місяці з 21.11.2014 по 20.02.2015.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №36 від 17.02.2015 продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації до 20.03.2015.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №187 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 64 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Міський комерційний Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний Банк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Тимошенка Костянтина Володимировича строком на 1 рік з 20.03.2015 по 19.03.2016 включно.
Враховуючи, те що ПАТ "Міський комерційний Банк" звільнене, від сплати судового збору згідно статті 5 Закону України "Про судовий збір", то у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір стягується з відповідача в доход Державного бюджету України.
Враховуючи те, що розмір позовних вимог становить 111296744,20 грн., тому з відповідача з відповідача в доход Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 73080,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Звернути стягнення на предмет застави (породний відвал №1 шахти №19 лш "Лєсная", який знаходиться за адресою: Донецька область, м. Торез, вул. Шепетовська) згідно договору застави рухомого майна № 930/980-ЮО/3РМ-1, укладеного 31.01.2014 з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРРМЕТ" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 17/52 "А", код ЄДРПОУ 39028840) з визначенням способу реалізації на публічних торгах в ході виконавчого провадження з визначенням початкової ціни предмету застави згідно визначеної сторонами у договорі застави рухомого майна №930/980-ЮО/3РМ-1 ринкової вартості у сумі 820169487,00 грн., в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТЕКС ТОРГ" (01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, 18/7, код ЄДРПОУ 38150400) перед Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний Банк" (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 33, код ЄДРПОУ 34353904) за кредитним договором № 930/980-ЮО від 26.02.2013 у розмірі 111296744,20 грн. заборгованості, з яких: 74137000,00 грн. - прострочена заборгованість по основному боргу, 27558691,43 грн. - прострочена заборгованість по відсоткам, 1811380,18 грн. - поточна заборгованість по відсоткам, 7789672,59 грн. - штрафні санкції (пеня).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРМЕТ" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 17/52 "А", код ЄДРПОУ 39028840) в доход Державного бюджету України 73080,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 21.09.2015 р.
Суддя С.О. Турчин