Запорізької області
про повернення позовної заяви
29.04.11 № 17/5009/2332/11
Суддя Корсун В.Л.
розглянувши позовну заяву приватного підприємця ОСОБА_1, 69013, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 79/13
до відповідача: приватного підприємця ОСОБА_2, 69095, АДРЕСА_1
про стягнення 7 200,86 грн.
29.04.11 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 заборгованості за договором від 21.08.10 № 210810 в розмірі 7 200,86 грн.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі п.4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.
Згідно з ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 57 ГПК України, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Зокрема, згідно з положеннями Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, з позовної заяви майнового характеру стягується держмито у розмірі один відсоток ціни позову, але не менше ніж шість неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто - 102 (сто дві) грн., і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто - 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептованому) порядку.
Позивач в резолютивній частині позовної заяви просить суд стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 заборгованість, яка виникла за договором від 21.08.10 № 210810 в розмірі 7 200,86 грн., яка складається з 1 739,10 грн. -основного боргу, 5 391,21 грн. -пені, 13,29 грн. -3% річних та 57,26 грн. -втрат від інфляції.
Таким чином, враховуючи зміст позовних вимог, державне мито повинно складати не менше ніж шість неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто - 102 (сто дві) грн.
Однак, як встановлено судом, і як підтверджується банківською квитанцією від 28.04.11 № 107250539/112477135/308413246/1547 про сплату державного мита, доданого позивачем до позовної заяви, позивач сплатив державне мито лише в сумі 72,00 грн.
Інших доказів сплати позивачем державного мита в установленому законом розмірі суду не надано.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що наведенні норми чинного законодавства не передбачають обов'язку суду порушити провадження у справі, а потім витребувати належні докази у встановленому законом порядку сплати державного мита, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення позовної заяви приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 заборгованості за договором від 21.08.10 № 210810 в розмірі 7 200,86 грн. без розгляду.
Судом роз'яснюється, що згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви на підставі статті 63 ГПК України не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись ст. 4-3, 4-5, п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву з додатками повернути позивачу.
Додаток: позовні матеріали на 37 аркушах.
Суддя В.Л. Корсун