Запорізької області
27.05.10
№ 09-07/559
Суддя Місюра Л.С.
Розглянувши позовну заяву Приватного багатопрофільного підприємства „Влас” (71701, м. Токмак Запорізької області, вул. Леніна, 35б/69)
До Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Леніна, б. 164)
Про визнання недійсним рішення про застосування економічних санкцій за порушення дисципліни цін від 05.05.2010 року № 146
У прийнятті позовної заяви вих. № б/н від 20.05.2010 року слід відмовити відповідно до п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, тому що позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Позивач у позовній заяві просить визнати визнання недійсним рішення про застосування економічних санкцій за порушення дисципліни цін від 05.05.2010 року № 146.
Однак, відповідно до положень ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав; …, справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначено повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення, зокрема, встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Таким органом відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819, є Державна інспекція з контролю за цінами. Вона є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується останньому.
Згідно з пунктом 11 Положення, Держцінінспекція має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 Положення.
За змістом абзацу третього пункту 4 Положення, Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Відповідно до пункту 5 Положення Держцінінспекція, зокрема, має право проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів.
Згідно з Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519, прийняття рішень про застосування економічних або фінансових (штрафних) за фактами порушення державної дисципліни цін покладено на Держцінінспекцію та відповідні державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
З наведеного випливає, що Держцінінспекція, приймаючи рішення про застосування санкцій за порушення державної дисципліни цін, діє як орган державної влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.
Таким чином, Державна інспекція з контролю за цінами в розумінні п. 7 ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.
Аналогічна правова позиція міститься в рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 року № 04-5/120.
Аналіз суб'єктивного складу та характеру правовідносин свідчить, що вимога про визнання недійсним рішення про застосування економічних санкцій за порушення дисципліни цін від 05.05.2010 року № 146, є вимогою адміністративної юрисдикції.
Слід вказати, що з 01.09.2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, статтею 2 цього Кодексу визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій. Будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень можуть бути оскаржені до адміністративних судів, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
За таких обставин, позивач не позбавлений можливості звернутися за судовим захистом в цій частині до суду відповідної юрисдикції.
Керуючись п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд
В прийнятті позовної заяви вих. № б/н від 20.05.2010 року слід відмовити.
Позовну заяву і додані до позову документи повернути Приватному багатопрофільному підприємству „Влас”.
Додаток: позовні матеріали на двадцяти восьми аркушах, у т.ч. оригінали: позовної заяви вих. № б/н від 20.05.2010 року на двох аркушах, фіскального чеку № 9675 від 21.05.2010 року, двох квитанцій № 5 та № 6 від 21.05.2010 року.
Суддя Місюра Л.С.