про повернення позовної заяви
17.09.2015 Справа № 908/5078/15
Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши позовну заяву Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Насіння» (юридична адреса: 03022, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 26, кв. 20; фактичне місцезнаходження: 72102, м. Приморськ Запорізької області, вул. Леніна, буд. 19, кім. 11)
до Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» (72242, с. Таврія Веселівського району Запорізької області, вул. Леніна, буд. 1)
про стягнення суми,
17.09.2015 р. в господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Насіння» про стягнення з Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» заборгованості в сумі 286800,00 грн.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пунктів 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.
Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, пунктами 2 та 3 ч. 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також документи які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В даному випадку, розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» станом на 01.01.2015 р. розмір мінімальної заробітної плати складає - 1218,00грн.
Як свідчать матеріали позовної заяви, ПП «НВП «Насіння» заявлено позовну вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості в сумі 286800,00 грн.). Тобто розмір судового збору за даним позовом повинен становити 4302,00грн. (1,5 відсотка ціни позову).
Однак, як встановлено судом, до матеріалів позовної заяви заявником взагалі не додано доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі. В якості додатків до позовної заяви докази сплати судового збору, також не зазначені.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. N 270 (з наступними змінами та доповненнями).
За змістом п. 19 вказаного Порядку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Відповідно до п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 р. N 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в п. 3.2.1 якого наведено зразок оформлення Опису вкладення за формою 107.
Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Таким чином, належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є оригінал опису вкладення, з зазначенням адреси і найменуванням адресанта та заповнений відповідно до переліку додатків, долучених до заяви.
В даному випадку, вищезазначені норми заявником не дотриманні.
Таким чином, позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками.
При цьому, суд відзначає, що згідно норм Господарського процесуального кодексу України, обов'язок направити копію позову із доданими документами, покладено саме на позивача.
Крім того, у відповідності до пункту 3 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані, зокрема, встановлюються письмовими доказами.
За приписами ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України „Вимоги до оформлення документів" ДСТУ 4163-2003 р., затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
В даному випадку, жодний документ, доданий до позовної заяви, ніяким чином не засвідчений, що позбавляє додані до позовної заяви документи статусу належних та допустимих доказів.
Зазначені обставини перешкоджають суду вчинити передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України дії по підготовці справи до судового розгляду та є підставами для повернення позовної заяви позивачу.
За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов'язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов'язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з'ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.
Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб'єктивні висновки та обставини.
Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Згідно із пунктами 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
З огляду на вищевикладене, позовна заява ПП «НВП «Насіння», підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному звертанню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст.ст. 56, 57, п. 3, п. 4, п. 6 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Насіння», м. Київ повернути без розгляду.
Додаток: позовні матеріали на 13 арк.
Суддя М.В. Мірошниченко