16 вересня 2015 року Справа № 908/5023/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіДемидової А.М.
суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р. (доповідач)
перевіривши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Міко-Фуд"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 05.05.2015
у справі№ 908/5023/14 господарського суду Запорізької області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Міко-Фуд"
пророзірвання договору, стягнення заборгованості та зобов'язання повернути предмет лізингу
Товариство з обмеженою відповідальністю "Міко-Фуд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою вих. № 67/15 від 23.06.2015 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.2015 у справі № 908/5023/14.
Втім, подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011 ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
У випадку об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з п. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є розірвання договору фінансового лізингу № 1222-FL від 11.11.2013, стягнення 82 620,11 грн заборгованості за лізинговими платежами, 936,61 грн інфляційних втрат, 576,04 грн річних процентів, 4 565,21 грн пені та зобов'язання повернути предмет лізингу.
Отже, судовий збір за подання даної касаційної скарги сплачується за ставками встановленими для вимоги немайнового характеру, а також для вимог майнового характеру та складає 5 913,51 грн.
Разом з тим, до касаційної скарги ТОВ "Міко-Фуд" не додано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду.
Водночас, відповідачем подано заяву про зменшення розміру сплати судового збору, у зв'язку з скрутним майновим станом підприємства, на підтвердження чого додано сертифікат (висновок) № 606 про настання обставин непереборної сили Торгово-промислової палати України, акти про пожежі від 06.11.2014, 09.09.2014, 13.11.2014, 27.02.2015 та виписку з особового рахунку № 26004011103405 з ПАТ "Укрсоцбанк".
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Виходячи зі змісту поданого клопотання, судова колегія не вбачає підстав для його задоволення, оскільки відповідачем не подано достатніх доказів, на підтвердження скрутного фінансового стану, зокрема, матеріали справи містять відомості щодо наявності інших банківських рахунків скаржника.
Таким чином, скаржником не сплачено судовий збір у встановлених порядку та розмірі і тому касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.
Головуючий суддя А.М. Демидова
С у д д я І.М. Волік
С у д д я С.Р. Шевчук