справа № 22-ц/796/440/2015 головуючий у 1-й інстанції: Трусова Т.О.
9 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Головачова Я.В.
суддів: Пікуль А.А., Поливач Л.Д.
при секретарі: Бугай О.О.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2014 року,
У вересні 2014 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - ПАТ "СК "Українська страхова група") звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 12 березня 2011 року між ПАТ "СК "Українська страхова група" та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування № 28-0107-11-11707, предметом якого є страхування транспортного засобу "Volkswagen Polo", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
11 вересня 2011 року в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Volkswagen Polo", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3, та автомобіля марки "Chevrolet Aveo", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2011 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
На підставі страхового акту № ДККА-10541 від 13 жовтня 2011 року ПАТ "СК "Українська страхова група" здійснило виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування в розмірі 95386 грн. 86 коп.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки "Chevrolet Aveo", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ СК "Лафорт" (ліміт відповідальності становить 50000 грн., франшиза 500 грн.).
Посилаючись на викладене, позивач на підставі ст. ст. 993, 1194 ЦК України просив в стягнути з ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 45886 грн. 86 коп. (95386 грн. 86 коп. - 49500 грн. = 45886 грн. 86 коп.).
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2014 року позов ПАТ "СК "Українська страхова група" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "СК "Українська страхова група" 45886 грн. 86 коп. на відшкодування майнової шкоди, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 458 грн. 86 коп.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаржник зазначає, що повідомлення про проведення автотоварознавчого дослідження він не отримував, а тому не мав можливості висловити свої заперечення з приводу порядку проведення огляду транспортного засобу; розрахунок завданих збитків згідно звіту № 82309 від 22 вересня 2011 року, зробленого на замовлення ПАТ "СК "Українська страхова група", є завищеним; судом було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи.
Особи, які беруть участь у справі, в суд апеляційної інстанції не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи.
Судом установлено, що 12 березня 2011 року між ПАТ "СК "Українська страхова група" та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування № 28-0107-11-11707, предметом якого є страхування транспортного засобу "Volkswagen Polo", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
11 вересня 2011 року в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Volkswagen Polo", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3, та автомобіля марки "Chevrolet Aveo", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2011 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
12 вересня 2011 року ОСОБА_3 звернулася до ПАТ "СК "Українська страхова група" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
Згідно звіту № 82309 від 22 вересня 2011 року вартість відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen Polo", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 95386 грн. 86 коп.
На підставі страхового акту № ДККА-10541 від 13 жовтня 2011 року ПАТ "СК "Українська страхова група" здійснило виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування в розмірі 95386 грн. 86 коп., що підтверджується видатковим касовим ордером № 2821 від 18 жовтня 2011 року (а. с. 47).
Установлено також, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки "Chevrolet Aveo", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ СК "Лафорт" (ліміт відповідальності становить 50000 грн., франшиза 500 грн.).
Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно п. 12.1 ст. 12 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Отже, відповідальними за завдані позивачу збитки є ПрАТ СК "Лафорт" відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності " (50000 грн. (ліміт відповідальності) - 500 грн. (франшиза) = 49500 грн.), та ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню ПрАТ СК "Лафорт" як страховиком.
У межах фактичних витрат право вимоги, яке потерпіла ОСОБА_3 мала б до осіб відповідальних за завдані збитки, перейшло до ПАТ "СК "Українська страхова група" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування № 28-0107-11-11707 від 12 березня 2011 року.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки цивільна відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то для повного відшкодування завданою ним шкоди має бути стягнута різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в сумі грн. 45886 грн. 86 коп. (95386 грн. 86 коп. - 49500 грн. = 45886 грн. 86 коп.).
Доводи скаржника про те, що розрахунок завданих збитків згідно звіту № 82309 від 22 вересня 2011 року, зробленого на замовлення ПАТ "СК "Українська страхова група", є завищеним, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що підлягають відхиленню, оскільки будь-яких доказів на його спростування відповідачем не подано.
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість ухвалення рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.
Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий Судді: