Апеляційний суд міста Києва
Справа № 22-ц/796/2247/2015 Головуючий у 1 інстанції - Литвинова І.В.
Доповідач - Кабанченко О.А.
08 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кабанченко О.А.
суддів - Рубан С.М., Желепи О.В.
при секретарі - Гарматюк О.Д.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року
в справі за позовом Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_1 про заборону використання квартири не за призначенням, зобов'язання звільнити квартиру від обладнання салону та офісу, надання доступу для огляду, зобов'язання привести квартиру в первинний стан до поверхового плану будинку,
за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про заборону використання квартири не за призначенням, зобов'язання звільнити квартиру від обладнання салону та офісу, зобов'язання відновити планування квартир та відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, -
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року відмовлено в задоволені позову КП Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_1 про заборону використання квартири не за призначенням, зобов'язання звільнити квартиру від обладнання салону та офісу, надання доступу для огляду, зобов'язання привести квартиру в первинний стан до поверхового плану будинку.
Задоволено частково позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про заборону використання квартири не за призначенням, зобов'язання звільнити квартиру від обладнання салону та офісу, зобов'язання відновити планування квартир та відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 27 702 грн., у відшкодування моральної шкоди 20 000 грн., судові витрати в розмірі 506,42 грн.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23 квітня 2014 року рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 майнової та моральної шкоди скасовано, в цій частині ухвалено нове рішення - стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 13 851 майнової шкоди, 10 000 грн. моральної шкоди, 0 101,51 грн. судових витрат, а всього 31 952,51 грн.; стягнуто з з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 13 851 майнової шкоди, 10 000 грн. моральної шкоди, 0 101,51 грн. судових витрат, а всього 31 952,51 грн.
В іншій частині рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня 2014 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 23 квітня 2014 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідачів відновити квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 відповідно до проектної документації, наданої бюро технічної інвентаризації м. Києва, скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні вимоги про зобов'язання відновити квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 відповідно до проектної документації, наданої БТІ м. Києва, ухвалити нове рішення, яким задовольнити вказану вимогу.. Вважає, що рішення суду першої інстанції у зазначеній частині є незаконним, необґрунтованим, не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Зазначає, що висновок суду про проведення відповідачами реставрації квартир у відповідності з дозвільними документами є необгрунтованим, оскільки останніми не було отримано дозвіл Головного управління охорони культурної спадщини, отримання якого було передбачено розпорядженням КМДА. Відповідачі не отримали дозволи на право виконання будівельних робіт щодо реставрації з пристосуванням квартир та з об'єднанням в одну та щодо переобладнання і перепланування квартир і їх реконструкції з капітальним ремонтом.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що у січні 2010 року до суду звернулось КП УЖГ Печерського району м. Києва «Хрещатик» з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, просило ухвалити рішення, яким заборонити відповідачам використовувати квартири АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 за призначенням, зобов'язати відповідачів: звільнити квартири від обладнання косметичного салону та офісного обладнання, надати доступ працівникам позивача до квартир для огляду та з'ясування які саме перегородки перенесені або демонтовані, поновити планування квартир відповідно до поверхового плану забудовника будинку або надати проектно-дозвільну документацію по проведенню ремонтних робіт з перепланування приміщень квартир АДРЕСА_1, АДРЕСА_2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачі є власниками квартир АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2; при проведенні обстеження квартир було виявлено, що вони переплановані та об'єднані в одне приміщення, яке використовується не за призначенням - як косметичний салон; документи щодо прийняття в експлуатацію квартир після перепланування у відповідачів відсутні; при проведенні відповідачами будівельних робіт з перепланування своїх квартир було пошкоджено квартири інших мешканців будинку, функціонування косметичного салону створює незручності мешканцям будинку.
У січні 2011 року до суду з позовом звернулась ОСОБА_1 - третя особа із самостійними вимогами, посилалась на те, що відповідачами проводилась перебудова належних їм квартир АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2, в одну квартиру з порушенням закону, що призвело до руйнування належної їй квартири АДРЕСА_3. Зазначала, що відповідачі при проведенні будівельних робіт знесли несучу капітальну стіну між квартирами АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2, демонтували верхній шар міжповерхового перекриття, поклавши замість нього двотаврові балки, чим порушили звукоізоляцію, перенесли та встановили над житловою кімнатою санвузол, кухню та стояки водопостачання, влаштували у квартирі сауну. Вказувала, що з початком функціонування в квартирах відповідачів косметичного салону було порушено її спокій, вона чула постійний шум зливу води, гуркіт, грюкання дверима, голосні розмови. Просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів 100 000 моральної шкоди, 27 702 грн. майнової шкоди, яка полягає у проведенні ремонтно-будівельних робіт по усуненню пошкоджень та руйнувань її квартири, заборонити відповідачам використання квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 не за призначенням, зобов'язати відповідачів звільнити квартиру від обладнання салону та офісу, а також зобов'язати відповідачів відновити квартири АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2, відповідно до проектної документації, наданої БТІ м. Києва.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року відмовлено у задоволенні позову КП «Хрещатик», у задоволенні вимог ОСОБА_1 про заборону відповідачам використання квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 не за призначенням, зобов'язання відповідачів звільнити квартиру від обладнання салону та офісу, і у зазначеній частині рішення набрало законної сили 23 квітня 2014 року.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23 квітня 2014 року вирішено позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, розподіл судових витрат, і в цій частині рішення апеляційного суду залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня 2014 року.
На новий апеляційний розгляд направлено дану справу в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідачів відновити квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 відповідно до проектної документації, наданої бюро технічної інвентаризації м. Києва.
При вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідачів відновити квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 відповідно до проектної документації БТІ м. Києва судом встановлені наступні обставини.
Відповідач ОСОБА_3. є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 10 квітня1998 року.
Відповідач ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 31 березня 1998 року.
Третя особа ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_3, яка розташована поверхом нижче від квартир відповідачів.
У судовому засіданні було встановлено та не заперечувалось сторонами, що відповідачами проводилась перебудова належних їм квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в одне приміщення.
На підтвердження вказаної обставини в якості доказу було надано акт, складений працівниками комунального підприємства 07 грудня 2009 року, в якому зазначено, що при проведенні обстеження квартир АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 було виявлено, що вони переплановані та об'єднані в одне приміщення. Документи щодо прийняття в експлуатацію даних квартир після перепланування у власників квартири відсутні, при проведенні відповідачами будівельних робіт з перепланування жилих приміщень, було пошкоджено квартири інших мешканців будинку (а.с. 10 т. 1).
28 лютого 2011 року працівниками комунального підприємства «Хрещатик» також був складений акт, яким зафіксовано проведене відповідачами перепланування (а.с.195-196 т. 1).
Судом встановлено, що при проведенні зазначених робіт по переплануванню в квартирах відповідачів, ними була знесена несуча капітальна стіна між квартирами і замість неї влаштована широка арка, що з'єднує обидві квартири; демонтований верхній шар міжповерхового перекриття; порушена звукоізоляція; перенесені та встановлені над житловою кімнатою санвузол, кухня і стояки водопостачання; у квартирі влаштована сауна.
Проведення відповідачами будівельних робіт призвело до руйнування належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_3, у неї в квартирі з"явились тріщини на стелі та стінах, частково лопнула кахельна плитка на кухні та у ванній кімнаті на стінах і підлозі.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №8175/8176/12-43 від 18 вересня 2013 року: шляхом порівняння технічних паспортів БТІ на квартиру АДРЕСА_1 від 27 вересня 2011 року (т. 2, а.с. 58-59) з технічними паспортами БТІ на вказані приміщення (квартиру АДРЕСА_1 (т.2 160-161) та квартиру АДРЕСА_2 (т.2 а.с 158-159) від 01 жовтня 1986 встановлено факт проведення ремонтно-будівельних робіт, які відносяться до перепланування. Встановлено факт втручання в несучі внутрішні стіни будинку, а саме: в несучій стіні влаштований проріз арочного типу (шириною в основі 2,14 м, висотою до вершини 3,02 м) між приміщеннями АДРЕСА_1-1 та АДРЕСА_2-8, який поєднує квартири в одну (номера приміщень вказані згідно технічного паспорта БТІ від 01.10.1986).
Фактично виконані ремонтно-будівельні роботи в квартирах АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2, а саме роботи по улаштуванню перекриття між другим та третім поверхом (над квартирою АДРЕСА_3) та пробивання прорізу в несучій стіні (отвір арочного типу шириною в основі 2,14 м, висотою вершини 3,02 м) між приміщеннями АДРЕСА_1 -1 та АДРЕСА_2-8):
- не підпадають під визначення терміну «перепланування», наданих в «Правилах забудови міста Києва» (затверджених рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 року №11/2587) та «Правилах утримання жилих будинків ті прибудинкових територій» (затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 року №76);
- відносяться до робіт по реконструкції з капітальним ремонтом, оскільки були спрямовані на зміну та поліпшення техніко-експлуатаційних показників приміщень не тільки шляхом заміни або відновлення в них огороджувальних (ненесучих) конструкцій, але і шляхом втручання (часткового демонтажу) у зовнішні та внутрішні несучі і самонесучі стіни будівлі.
При переплануванні квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 порушені вимоги п. 2.28 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», п. 8.11 та п. 8.12 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт.) Встановити, чи було отримано необхідні дозволи та погодження на виконання реконструкції зазначених приміщень з переплануванням не вбачається можливим, оскільки проектну та дозвільну документацію на перепланування квартир № 31 та АДРЕСА_2 на дослідження не представлено.
При проведенні ремонтно-будівельних робіт в квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 було пошкоджено внутрішню несучу стіну будинку.
Встановити, чи негативно впливають проведені в квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ремонтно-будівельні робота на його стійкість, міцність і просторову жорсткість (як в цілому будинку так його окремих несучих конструктивних елементів), не вбачається за можливе, оскільки проектну, дозвільну та виконавчу документацію на проведення робіт в квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 на дослідження не представлено.
Експертизою встановлено, що основною причиною виникнення деформацій в стінах та перекритті житлової квартири АДРЕСА_3 (ознаками яких є наявність на момент обстеження, численних тріщин в оздоблювальних покриттях несучих і огороджувальних конструкцій), розташованої на другому поверсі будинку АДРЕСА_1, найімовірніше було нерівномірне розподілення існуючих навантажень частини несучих конструкцій, викликане проведенням робіт по реконструкції з капітальним ремонтом в вищерозташованих квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 третього поверху будівлі.
У висновку експертизи також зазначені додаткові причини появи частини тріщин в конструкціях перекриття, стін і перегородок та їх оздоблювальних покриттях в приміщеннях квартири АДРЕСА_3, якими могли бути: вплив на проміжку незначного періоду часу динамічного навантаження на конструкції будівлі, викликаного працюючими будівельними засобами малої механізації при проведенні окремих демонтажних та підготовлюючих робіт в приміщеннях третього поверху; нерівномірні усадки стін, викликані зносом цегляної кладки фундаментів внаслідок значного періоду експлуатації; нерівномірні деформації ґрунтової основи фундаментів будинку внаслідок порушення її сформованого напружено-деформованого стану зміною положення рівня ґрунтових вод; недосконалість окремих конструктивних рішень, застосованих при реконструкції або капітальному ремонті будинку в минулому.
Встановити, чи відповідає проектній документації розташування санвузлів, умивальників, ванних кімнат, сауни в квартирі АДРЕСА_1 не вбачається можливим, оскільки зазначену проектну документацію на перепланування квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 на дослідження не представлено.
Відповідно до висновку вказаної судової будівельно-технічної експертизи вартість ремонтно-будівельних робіт по усуненню тих пошкоджень в оздоблювальних покриттях несучих і огороджувальних конструкцій квартири АДРЕСА_3. які могли виникнути внаслідок нерівномірного розподілення існуючих навантажень частини несучих конструкцій, викликаного проведенням робіт по реконструкції з капітальним ремонтом в квартирах АДРЕСА_1; впливу на проміжку незначного періоду часу динамічного навантаження на конструкції будівлі, викликаного працюючими будівельними засобами малої механізації при проведенні окремих демонтажних та підготовлюючих робіт в приміщеннях третього поверху, і відновлення попереднього технічного стану, на момент дослідження складало 27 702 грн.
Вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів у відшкодування шкоди, завданої проведенням будівельних робіт, у зазначеному розмірі судом були задоволені і рішення в цій частині набрало законної сили.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідачів відновити квартири АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2, відповідно до проектної документації, наданої БТІ м. Києва, суд першої інстанції виходив з того, що представниками відповідачів були надані докази дотримання вимог законодавства при проведенні робіт по реставрації спірного приміщення, які виконані відповідно до проектної документації, на підставі розпорядження №155 від 18 березня 2010 року виконавчого органу Київської міської ради про реставрацію з пристосуванням квартир АДРЕСА_1; 31 жовтня 2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві була зареєстрована декларація про готовність об'єкта - квартир АДРЕСА_1 до експлуатації, у якій зазначена також інформація про проектну документацію, затверджену наказом від 09 вересня 2011 року, в якості дозвільного документа зазначено декларацію про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 30 вересня 2011 року, і у п. 15 декларації зазначено, що на об'єкті виконано всі передбачені проектною документацією згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи.
Судова колегія не погоджується з таким висновком суду, зважаючи на наступне.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку.
Як встановлено судом першої інстанції, внаслідок проведення робіт по зміні планування належних відповідачам квартир були порушені права ОСОБА_1, оскільки проведення будівельних робіт призвело до руйнування належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_3.
З метою з'ясування питання про те, чи впливає перепланування квартир відповідачів після закінчення в цих квартирах ремонтно-будівельних робіт по переплануванню на технічний стан квартири ОСОБА_1 апеляційним судом за клопотанням її представника була призначена ухвалою від 07 квітня 2015 року судова будівельно-технічна експертиза.
Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 29 квітня 2015 року, на час обстеження експертом квартири АДРЕСА_3 пошкодження та дефекти збільшились за розмірами та кількістю у порівнянні з дефектами та пошкодженнями, виявленими та зафіксованими у висновку експертизи від 05 вересня 2013 року. На даний час перепланування АДРЕСА_1 (після закінчення ремонтно-будівельних робіт по переплануванню в 2011 році) на технічний стан АДРЕСА_3, впливає по причині:
порушення просторової жорсткості несучих конструкцій будинку, зміни навантаження на перекриття під час переносу цегляних перегородок, дії додаткового навантаження на перекриття між другим і третім поверхами металевими балками,
переміщення сантехнічних приладів в кв. АДРЕСА_1 над житлові кімнати кв. АДРЕСА_3 на другому поверху, що призводить до підтоплення кв. АДРЕСА_3.
Таким чином, судовою колегією встановлено, що внаслідок проведеного відповідачами перепланування своїх квартир з об'єднанням їх в одну квартиру АДРЕСА_1 продовжується руйнування квартири ОСОБА_1, отже порушуються її права.
Посилання відповідача ОСОБА_4 та його представника на те, що відповідачі здійснювали перепланування не самовільно, а з отриманням необхідних дозвільних документів, і на даний час у лютому 2015 року відповідачами отримано технічний паспорт та свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, не спростовує висновків експертизи про те, що внаслідок перепланування квартир відповідачів продовжується руйнування квартири ОСОБА_1
Твердження відповідача та його представника про те, що на стан квартири ОСОБА_1 вплинули перепланування, які проводились у більшості квартир будинку, розміщення станції метро під будинком, проведення капітального ремонту будинку в травні 2008 року та ремонту у 2014 році, будівництво поруч з будинком масштабної новобудови, зсуви грунту, не підтвердженні належними доказами, і не спростовують висновку експертизи від 18 вересня 2013 року, яким було встановлено як можливі додаткові причини додаткові причини появи частини тріщин в конструкціях перекриття, стін і перегородок та їх оздоблювальних покриттях в приміщеннях квартири АДРЕСА_3, так і основну причину пошкодження квартири ОСОБА_1 - нерівномірне розподілення існуючих навантажень частини несучих конструкцій, викликане проведенням робіт по реконструкції з капітальним ремонтом в вищерозташованих квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 третього поверху будівлі, а також висновку експертизи від 29 квітня 2015 року, яким встановлено, що квартира АДРЕСА_3 продовжує руйнуватись по причині порушення просторової жорсткості несучих конструкцій будинку, зміни навантаження на перекриття під час переносу цегляних перегородок, дії додаткового навантаження на перекриття між другим і третім поверхами металевими балками, переміщення сантехнічних приладів в кв. АДРЕСА_1 над житлові кімнати кв. АДРЕСА_3.
З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідачів відновити квартири АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2, відповідно до проектної документації, наданої БТІ м. Києва, є доведеними та підлягають задоволенню, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення зазначених позовних вимог.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати по сплаті за проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 8 017,72 грн. - по 4 008,86 грн. з кожного.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про відновлення планування квартир скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити зазначені позовні вимоги.
Зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_4 відновити квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 відповідно до проектної документації, наданої БТІ м. Києва до здійснення ОСОБА_3, ОСОБА_4 перепланування з об'єднанням квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в одну квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 4 008,86 грн., з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати у розмірі 4 008,86 грн. на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3).
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: