Копія
Справа № 822/4794/15
18 вересня 2015 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Ковальчук А.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
позивач звернувся до суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що у відповідача наявний податковий борг в сумі 1094 грн. 10 коп. по єдиному податку. Просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1094 грн. 10 коп. в рахунок погашення податкового боргу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 6 ст. 128 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається, розгляд справи проводиться в письмовому провадженні.
Суд дослідивши докази по справі, вважає що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, що підтверджується копією реєстраційних даних.
За відповідачем наявний податковий борг в сумі 1094 грн. 10 коп. по єдиному податку.
Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
В силу п. 15.1. ст. 15 Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.291.2, п. 291.3 ст. 291 Кодексу, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 293.1 ст. 293 Кодексу визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
В силу п. 293.2 ст. 293 Кодексу, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Як встановлено судом, ОСОБА_1, відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та свідоцтва платника єдиного податку, є платником єдиного податку першої групи, а ставка єдиного податку становить 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно п.295.1 ст. 295 Кодексу, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Пунктом 296.2 ст. 296 Кодексу визначено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу.
Відповідно пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 Кодексу, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
В силу п. 59.1 ст. 59 Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу №5156-25 від 13.10.2014 року.
Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Кодексу, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
В силу п. 95.3., п. 95.4. ст. 95 Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Зазначена заборгованість підтверджується корінцем податкової вимоги №5156-25 від 13.10.2014 року, розрахунком суми позову та матеріалами справи.
Податкова вимога відповідачем не оскаржувалась.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Враховуючи, що відповідачем заборгованість не сплачена, суд вважає вимоги Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 14-16, 20, 95 Податкового кодексу України, ст. ст. 12, 41, 70, 71, 128, 158-163 КАС України, суд, -
позов Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області задоволити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 1094 (одну тисячу дев'ятсот чотири) грн. 10 коп. в рахунок погашення податкового боргу.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Суддя/підпис/
"Згідно з оригіналом" Суддя А.М. Ковальчук