Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
21 вересня 2015 р. № 820/9080/15
Харківський окружний адміністративний суд в особі судді Самойлової В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом
Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення заборгованості,
Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області звернулась до належного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 1654,57 грн., що виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов"язань та на підставі податкової вимоги № 1741-25 від 23.03.2015 р.
Згідно зі ст.183-2 КАС України даний позов підлягає розгляду та вирішенню в порядку скороченого провадження.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Встановлено, що ФОП ОСОБА_1 взято на облік, як платника податків, до органів податкової служби з 24.02.2012 року (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1).
Як свідчать докази у справі, ФОП ОСОБА_1 має податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб на загальну суму 1654,57 грн., який утворився відповідно до поданої відповідачем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
Згідно п. 291.3. ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України визначено, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб -підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
Отже, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає заяву до органу державної податкової служби, таким чином він погоджується на сплату єдиного податку та узгоджує дану суму єдиного податку.
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Згідно до п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для річного податкового (звітного) періоду, (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року), в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 цього Кодексу.
Порядок визначення сум податкових та грошових зобов'язань встановлено ст. 54 Податкового кодексу України, зокрема, згідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
На виконання наведеного податковою інспекцією було складено податкову вимогу №1741-25 від 23.03.2015 р., яка була направлена на адресу відповідача, але сума податкового боргу відповідачем самостійно не була сплачена та рішення суб"єкта владних повноважень не було оскаржено у визначений законом спосіб, а тому сума боргу вважається узгодженою.
Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, ст. 36 Податкового кодексу України).
Суд звертає увагу на приписи ст. 95 Податкового кодексу України, які визначають, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а уразі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.
Крім того, право керівника державної податкової служби щодо стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу передбачено в пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, тобто шляхом звернення до суду про стягнення цих коштів.
Враховуючи, що відповідачем добровільно не сплачена зазначена заборгованість по податковому зобов'язанню, то в суду маються правові підстави для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 9, 11, 159, 160, 183-2 КАСУ, суд, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: 61054, м. Харків, пров. Червоношляховий, буд. 3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 1654,57 (одна тисяча шістсот п'ятдесят чотири) грн. 57 коп. на р/р 33212866700007, одержувач УДКСУ у Московському районі м. Харкова, код 37999607, код платежу 18050401, ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з моменту отримання копії постанови.
Суддя Самойлова В.В.