Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
01 лютого 2011 р. № 2-а- 15239/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Старосєльцевої О.В.
за участю секретаря судового засідання - Міхно А.О.,
представника позивача -не прибув,
представника відповідача - ОСОБА_1;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом
ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі міста Харкова
до Відкритого акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство 16330"
про стягнення заборгованості. ,
Позивач ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі міста Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство 16330" заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у суму 26698,81 грн. на користь ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова.
В обґрунтування адміністративного позову посилається на те, що відповідач, який є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, колишні працівники якого відпрацювали необхідний стаж на відповідних посадах водіїв міського транспорту та набули права на пільгову пенсію відповідно до п. “з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” набув обов'язок відшкодовувати фактичні витрату на виплату і доставку пенсій. Проте відповідач таких виплат не проводив внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 26698,81 грн.
У судове засідання представник позивача не прибув, надав заяву в якій просив розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав та просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що приписами п. 1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, у відповідності до яких відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 “Прикінцевих положень”Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, та положень частини 2 Прикінцевих положень вказаного Закону, не визначений обов'язок відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсії, призначеної на підставі пункту “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів і т.д.)
Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ВАТ “Харківське автотранспортне підприємство 16330”зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
УПФУ у Фрунзенському районі м. Харкова були вручені ВАТ “АТП 16330” повідомлення за жовтень, вересень 2010 року, в жовтні направлено повідомлення № 331 від 22.10.2010 року на суму 26698,81 грн., в яких позивач зобов'язує відповідача перерахувати до ПФУ суми платежів на виплату та доставку пільгових пенсій, призначеним водіям міського пасажирського транспорту, вказаних в п. «б»-«з»ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
У відповідності до п. 1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.
Пункт 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначає, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Таким чином, оскільки на даний час пенсійне забезпечення осіб, які мають право на призначення пенсій на пільгових умовах, через професійні та корпоративні фонди не запроваджено, пенсійний вік та наявність пільгового трудового стажу визначається Законом України "Про пенсійне забезпечення", та діє порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
У відповідності до п. з ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, серед інших, водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що пункт 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначає порядок покриття виплат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а посилання позивача на п. “з”ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як на підставу покриття виплат на виплату і доставку пенсій у пункті 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відсутні.
Посилання позивачів на визначення такого обов'язку Законом України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" судом до уваги не приймається, оскільки зазначений Закон визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а не підстави та порядок виплати пенсій і покриття витрат на їх доставку.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.8-1,71,94,160-163,185-186 КАС України суд
1. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова до Відкритого акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство 16330" про стягнення заборгованості - відмовити у повному обсязі.
2. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
3. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Повний текст постанови виготовлений 07.02.2011 року.
Суддя Старосєльцева О.В.