Справа № 2-а-417/1115/2010
Провадження № без номера провадження
17 листопада 2010 року м. Новомиргород
Суддя Новомиргородського районного суду Кіровоградської області Орендовський В.А. у відсутності сторін та їх представників, розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області про зобов'язання покладення обов'язку по проведенню перерахунку призначеної державної та додаткової пенсії передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
ОСОБА_1 звернувся до Новомиргородського районного суду з позовом в якому просить визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі у проведенні перерахунку призначеної державної та додаткової пенсій по інвалідності, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог чинного законодавства України із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб за період з травня по жовтень 2010 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання пов'язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відноситься до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, отримує державну та додаткову пенсії передбачені статтями 50 та 54 Закону № 796-ХІІ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Вважає, що розміри призначених і виплачуваних Управлінням Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі йому пенсій не відповідають розмірам передбаченим цим Законом, а тому просить суд усунути зазначені порушення його прав. Позивач зазначає, що відповідач не виконав вимог вказаного закону, а його письмове звернення про перерахунок пенсії відповідно до чинного законодавства залишив без задоволення.
Представник відповідача направив до суду заперечення на позовну заяву в якому просить суд відмовити у задоволенні позову.
У відповідності до ст. 183-2 КАС України суд вважає можливим розглянути справу у порядку скороченого провадження за відсутності сторін на підставі наявних доказів, оскільки у справі мається достатньо матеріалів про їх права та правовідносини.
Дослідивши матеріали справи, зваживши доводи, викладені в позовній заяві, враховуючи письмові заперечення проти позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796 - ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону № 796 - ХІІ, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до 1 категорії та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно статті 50 цього Закону інвалідам ІІІ групи віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону № 796- ХІІ та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 Закону № 796-ХІІ, що підтверджується копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи на ім'я позивача, серії А № 037241 від 27.02.1995 року, копію пенсійного посвідчення ОСОБА_1 серії Б № 412446 від 22.06.1999 року, довідками МСЕК.
Таким чином позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України ( ч.2 ст.46 Конституції України ).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд прийшов до висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону № 796-ХІІ.
Відповідач у запереченні безпідставно посилається на частину п'яту статті 54 Закону № 796-ХІІ, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір - немає.
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону № 796-ХІІ, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачу слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
За змістом статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Враховуючи те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд вважає за необхідне зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області, здійснити перерахунок та виплатуОСОБА_1 пенсії та щомісячної додаткової пенсії по інвалідності як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС починаючи з 1 травня 2010 року по 31 жовтня 2010 року відповідно до ч. 4 ст. 54 та ч.1 ст. 50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ».
З огляду на вказане, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відмова відповідача здійснити позивачу на його письмове звернення перерахунок призначеної йому державної та додаткової пенсії передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є безпідставною.
Враховуючи що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та приймаючи до уваги, що відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» позивача звільнено від сплати судового збору, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати за рахунок держави.
Керуючись ч.2 ст. 152 Конституції України, ч.1 ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.2, 86, 94, 159-163, 167, 183-2 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області про зобов'язання покладення обов'язку по проведенню перерахунку призначеної державної та додаткової пенсії передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі у проведенні перерахунку призначеної державної та додаткової пенсій по інвалідності ОСОБА_1, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 1 травня 2010 року по 31 жовтня 2010 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії по інвалідності як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період з 1 травня 2010 року по 31 жовтня 2010 року відповідно до ч.4 ст. 54 та ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням раніше сплачених позивачу сум.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя \ підпис \
Згідно з оригіналом:
Суддя Новомиргородського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_2