79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.09.15 Справа№ 914/3018/15
Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Зубрицькій розглянула справу
За позовом: Львівського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м.Львів,
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “РІЕЛ-МАЙНО”, м.Львів,
Про: стягнення 40 775,75 грн.
За участю представників:
Від позивача: ОСОБА_1 -представник;
Від відповідача: ОСОБА_2 - представник;
Суть спору: Львівське міське комунальне підприємство “Львівтеплоенерго” звернулось у Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “РІЕЛ-МАЙНО” про: стягнення 40 775,75 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов договору №4829Ф від 01.12.2010р. він поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді, однак відповідач не оплатив вартість фактично спожитої теплової енергії, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість за період з 01.12.2014р. по 31.07.2015р. в сумі 30 253,94 грн.
За неналежне виконання договірних зобов'язань, відповідачу нараховано 1518,09 грн. пені, 8592,44 грн. інфляційних втрат та 411,28 грн. 3% річних.
Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 31.08.2015 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 15.09.2015року.
В судове засідання 15.09.2015р. з'явився представник позивача. Відповідач не забезпечив в судове засідання явки уповноваженого представника, подав через канцелярію суду платіжні доручення в підтвердження факту погашення боргу.
Представник позивача надав пояснення по суті предмету спору в яких зазначив, що відповідач всупереч умов договору не оплатив вартість фактично спожитої теплової енергії, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість за період з 01.12.2014р. по 31.07.2015р. в сумі 30 253,94 грн.
Оскільки основну заборгованість відповідач погасив, після подання позову до суду, просив стягнути з відповідача 1518,09 грн. пені, 8592,44 грн. інфляційних втрат та 411,28 грн. 3% річних.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
01 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РІЕЛ-МАЙНО» (споживач) та Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (теплопостачальна організація) укладено договір №4829/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді.
Згідно п.1 договору Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Згідно п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:
- опалення та вентиляцію в період опалювального сезону;
- гаряче водопостачання - протягом року відповідно до графіка, затвердженого органами місцевої влади;
В матеріалах справи міститься акт про включення системи теплопостачання від 22.10.2014р., з якого вбачається, що опалювальному сезоні 2014/2015 р.р. система теплопостачання в приміщеннях ТзОВ «РІЕЛ-МАЙНО» за адресою м.Львів, вул. В.Великого,35А була включена 22.10.2014р.
Таким чином, свої зобов'язання за договором ЛМКП “Львівтеплоенерго” виконувало та постачало відповідачу теплову енергію.
Відповідно до п. 3.2.2 договору споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені даним договором.
Як передбачено п. 6.3 договору, споживач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує Теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.
Однак відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання щодо оплати фактично спожитої теплової енергії, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість за період з 01.12.2014р. по 31.07.2015р. в сумі 30 253,94 грн.
15.09.2015р. відповідач подав через канцелярію суду платіжні доручення в підтвердження факту погашення основної заборгованості.
Дослідивши дані платіжні доручення суд встановив наступне:
- 27.08.2015р. відповідачем погашено заборгованість в сумі 4 514,80 грн.
- 04.09.2015р. відповідачем погашено 6000,00 грн. боргу;
- 09.09.2015р. відповідачем погашено 9 000,00 грн. боргу.;
- 11.09.2015р. відповідачем погашено 18000,00 грн. боргу.
Загалом відповідачем перераховано на користь позивача кошти в сумі 37 514,80 грн., а відтак основна заборгованість, яка є предметом даного спору погашена відповідачем в повному обсязі.
Суд також встановив, що частина боргу погашена відповідачем до моменту подання позову до суду.
Так, як вбачається з відмітки канцелярії суду на позовній заяві, вона подана до суду 31.08.2015р. В той же час, частина боргу в сумі 4514,80 грн. погашена відповідачем 27.08.2015р., тобто до моменту подання позову до суду.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 4 514,80 грн. основного боргу є безпідставними та до задоволення не підлягають.
Щодо решти основного боргу в сумі 25739,14 грн., який був погашений відповідачем після подання позову до суду, то провадження у справі в цій частині слід припинити у відповідності до п.1.1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.
За неналежне виконання договірних зобов'язань, відповідачу нараховано 1518,09 грн. пені, 8592,44 грн. інфляційних втрат та 411,28 грн. 3% річних.
Згідно п. 7.2.3 Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно з ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Суд здійснив перевірку правильності проведених позивачем нарахувань та встановив, що позивач при здійсненні розрахунків в окремих періодах не враховував проплати здійснені відповідачем.
Так, як вбачається із розрахунку пені, в якому чітко визначено дати часткових проплат, 25.02.2015р. відповідач погасив 2126,46 грн., 20.03.2015р. - 6617,30 грн. та 14.05.2015р. - 1600,00 грн.
Провівши перерахунок суд встановив, що до стягнення підлягають:
- 1518,09 грн. - пені;
- 411,28 грн. 3% річних;
- 5363,41 грн. інфляційних втрат.
Всього 7292,78 грн.
В той же час, як уже зазначалося судом, відповідачем в рахунок погашення боргу було перераховано на користь позивача кошти в сумі 37 514,80 грн., а відтак враховуючи, що сума основного боргу становила 30 253,94 грн., решту суму коштів в розмірі 7 260,86 грн. слід зарахувати в якості погашення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Таким чином відповідачем не погашено інфляційні втрати в сумі 31,92 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають до задоволення частково в сумі 31,92 грн. інфляційних втрат.
Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 25739,14 грн., пені в сумі 1518,09грн., 3% річних в сумі 411,28 грн. та інфляційних втрат в сумі 5331,49 грн. слід припинити.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.
Судовий збір суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1478,60 грн. з врахуванням суми боргу яка погашена відповідачем після подання позову до суду.
Керуючись ст. ст.28, 33 ,43, 44, 48, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “РІЕЛ-МАЙНО” (79005, м.Львів, вул ОСОБА_3,18/7, код ЄДРПОУ 05506460) на користь Львівського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” (79000, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460) 31,92 грн. інфляційних втрат та 1478,60 грн. судового збору.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 25739,14 грн., пені в сумі 1518,09грн., 3% річних в сумі 411,28 грн. та інфляційних втрат в сумі 5331,49 грн.
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
6. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.09.2015р.
Суддя Запотічняк О.Д.