Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"15" вересня 2015 р. Справа № 911/2769/15
За позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”
до відповідача ОСОБА_1 підприємства Київської обласної ради “Переяслав- Хмельницьктепломережа”
про стягнення 1 056 253,46грн
Суддя А.Р. Ейвазова
Представники:
від позивача - ОСОБА_2 (довіреність №14-137 від 13.05.2014):
від відповідача - ОСОБА_3 (довіреність № 1 від 02.01.2015)
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (далі - Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 підприємства Київської обласної ради “Переяслав-Хмельницьктепломережа” (далі - КП КОР “Переяслав-Хмельницьктепломережа”) про стягнення 1056253,46грн, у тому числі:
- 577842,46грн - втрат від інфляції за період лютий 2013 року - вересень 2014 року;
- 138144,82грн - процентів за період з 14.02.2013 по 09.10.2014;
- 340266,18грн - пені за період з 14.02.2013 по 09.10.2014.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором №13/2861-NT-17 від 28.12.2012 купівлі-продажу природного газу в частині оплати за поставлений природний газ у січні - квітні 2013року та серпні-грудні 2013 року у встановлений договором строк (а.с.2-5).
Відповідач у справі - КП КОР “Переяслав-Хмельницьктепломережа” у відзиві просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на не своєчасність відшкодування субсидій та погашення заборгованості з різниці у тарифах, що позбавило підприємство своєчасно розраховуватись за спожитий природний газ. Окрім того, відповідач зазначає, що підприємство звернулось до позивача про списання пені та штрафних санкцій відповідно до чинного законодавства (а.с.49-51).
У судовому засіданні 17.08.2015 оголошувалась перерва до 04.09.2015, а з 04.09.2015 до 15.09.2015.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
28.12.2012 між сторонами у справі - Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та КП КОР “Переяслав-Хмельницьктепломережа” укладено договір №13/2861-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу (а.с.8-13, далі - договір).
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
За умовами договору, позивач (продавець) взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідачу (покупцеві) у 2013 році природний газ, а покупець - зобов'язується прийняти і оплатити природний газ на умовах договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору продавець передає з 01.01.2013 по 31.12.2013 природний газ у обсязі до 4493,37 тис.куб.м.
Згідно п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди №2 від 31.12.2013) фактичні обсяги, що передаються за вказаним договором у 2014 році, зазначаються щомісячно в актах приймання-передачі.
Як визначено п. 5.1 договору, ціна (граничний рівень ціни) на газ встановлюється НКРЕ; ціна 1000 м3 природного газу на дату укладання договору, відповідно до його п. 5.2, становить - 1309,20грн з ПДВ
Пунктом 5.3 визначено, що у разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обов'язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію.
Відповідно до п. 5.5 договору, загальна вартість вказаного договору становить з ПДВ 5 882 720,00грн.
Договором (в редакції додаткової угоди №2 від 31.12.2013) встановлено, що він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині поставки газу до 30.06.2014, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).
На виконання п. 2.1 договору, позивач поставив протягом січня-грудня 2013 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 5 181 101,39грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.17-25).
Станом на 16.10.2014 відповідач повністю розрахувався за природний газ, переданий у 2013 році на загальну суму 5 181 101,39грн, що не заперечується сторонами у справі.
Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором, а також чинним законодавством за порушення зобов'язання.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 6.1 договору оплати за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки.
Проте, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, за природний газ, поставлений у січні-грудні 2013 року, розрахувався з порушенням встановленого договором строку. Так, відповідачем здійснено остаточний розрахунок за газ, поставлений у: січні 2013 року - 14.02.2014, лютому 2013 року - 25.06.2014, березні 2013 року - 09.10.2014, у квітні 2013 року - 09.10.2014, у серпні 2013 року - 09.10.2014, у вересні 2013 року - 09.10.2014, у жовтні 2013 - грудні 2013 року - 09.10.2014.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки зобов'язання з оплати природного газу виконані не у встановлений договором строк, відповідач є таким, що допустив порушення зобов'язання.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилається на те, що розрахунки з позивачем проводились несвоєчасно, у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням субсидій та погашенням різниці у тарифах на послуги з теплопостачання.
Разом з тим, відповідні обставини не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Як передбачено ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання, аналогічну норму містить ст. 625 ЦК України.
Згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
При цьому, відповідно до ч. 2 вказаної статті не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Крім того, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю, тому у випадках порушення грошового зобов'язання не повинні прийматись доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України) (див. п. 1.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України у від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлення факту прострочення грошового зобов'язання відповідачем, вимоги позивача в частині стягнення процентів за період прострочення є обґрунтованими, однак, не у повному обсязі.
Так, позивачем при розрахунку процентів до періоду, за який вони нараховувались, включені дні, у які здійснена оплата і сума боргу, з її урахуванням, фактично становила менший розмір.
Так, розмір процентів, за розрахунком суду, який здійснено з урахуванням дат оплат, становить за поставлений природний газ:
· у січні 2013 року:
- за період з 14.02.2013 по 17.04.2013 (оскільки 18.04.2013 відповідачем здійснена часткова оплата) на борг у розмірі 1 008 860,98грн - 5223,97грн;
- за період з 18.04.2013 по 18.04.2013 на борг у розмірі 908 860,98грн - 74,70грн;
- за період з 19.04.2013 по 29.04.2013 на борг у розмірі 708 860,98грн - 640,89грн;
- за період з 30.04.2013 по 12.05.2013 на борг у розмірі 658 860,98грн - 703,99грн;
- за період з 13.05.2013 по 19.05.2013 на борг у розмірі 558 860,98грн - 321,54грн;
- за період з 20.05.2013 по 22.05.2013 на борг у розмірі 408 860,98грн - 100,82грн;
- за період з 23.05.2013 по 26.05.2013 на борг у розмірі 308 860,98грн - 101,54грн;
- за період з 27.05.2013 по 28.10.2013 на борг у розмірі 208 860,98грн - 2660,83грн;
- за період з 29.10.2013 по 13.02.2014 на борг у розмірі 146 760,98грн - 1314,82грн;
· у лютому 2013 року:
- за період з 14.03.2013 по 13.02.2014 на борг у розмірі 845 481,36грн - 23 418,68грн;
- за період з 14.02.2014 по 24.04.2014 на борг у розмірі 368 462,34грн - 2119,92грн;
- за період з 25.04.2014 по 25.05.2014 на борг у розмірі 57 962,34грн - 147,68грн;
- за період з 26.05.2014 по 24.06.2014 на борг у розмірі 1062,34грн - 2,62грн;
· у березні 2013 року:
- за період з 14.04.2013 по 24.06.2014 на борг у розмірі 960 167,28грн - 34 487,10грн;
- за період з 25.06.2014 по 22.07.2014 на борг у розмірі 863 929,62грн - 1988,22грн;
- за період з 23.07.2014 по 26.08.2014 на борг у розмірі 797 329,62грн - 2293,69грн;
- за період з 27.08.2014 по 23.09.2014 на борг у розмірі 729 029,62грн - 1677,77грн;
- за період з 24.09.2014 по 08.10.2014 на борг у розмірі 658 729,62грн - 812,13грн;
· у квітні 2013 року:
- за період з 14.05.2013 по 08.10.2014 на борг у розмірі 297 088,89грн - 12 526,57грн;
· у серпні 2013 року:
- за період з 14.09.2013 по 08.10.2014 на борг у розмірі 18 868,19грн - 604,82грн;
· у вересні 2013 року:
- за період з 14.10.2013 по 08.10.2014 на борг у розмірі 2454,76грн - 72,63грн;
· у жовтні 2013 року:
- за період з 14.11.2013 по 08.10.2014 на борг у розмірі 402 855,24грн - 10 893,65грн;
· у листопаді 2013 року:
- за період з 14.12.2013 по 08.10.2014 на борг у розмірі 593 109,49грн - 14 575,87грн;
· у грудні 2013 року:
- за період з 14.01.2014 по 08.10.2014 на борг у розмірі 952 215,20грн - 20 974,82грн.
Таким чином, загальний розмір процентів, які позивач має право отримати, становить 137 739,29грн; вимоги в частині стягнення процентів у розмірі 405,55грн суд вважає безпідставними.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 577 842,46грн втрат від інфляції, проте суд не може погодитись з розрахованим позивачем розміром таких вимог, оскільки до періодів за який вони розраховувались включені дні оплат, а також до суми боргу позивачем додано інфляційні нарахування за попередні періоди.
Так, втрати від інфляції, за розрахунком суду, з урахуванням дат оплат та суми боргу становлять на заборгованість за газ, поставлений:
· у січні 2013 року:
- за період з 14.02.2013 по 17.04.2013 на борг у розмірі 1 008 860,98грн - (мала місце дефляція) - -1 008,86грн;
- за період з 13.05.2013 по 19.05.2013 на борг у розмірі 558 860,98грн - 558,86грн;
- за період з 27.05.2013 по 28.10.2013 на борг у розмірі 208 860,98грн - - 835,44грн;
- за період з 29.10.2013 по 13.02.2014 на борг у розмірі 146 760,98грн - 1320,85грн
· у лютому 2013 року:
- за період з 14.03.2013 по 13.02.2014 на борг у розмірі 845 481,36грн - 5 072,89грн;
- за період з 14.02.2014 по 24.04.2014 на борг у розмірі 368 462,34грн - 22 844,67грн;
- за період з 25.04.2014 по 25.05.2014 на борг у розмірі 57 962,34грн - 2202,57грн;
- за період з 26.05.2014 по 24.06.2014 на борг у розмірі 1062,34грн - 10,62грн;
· у березні 2013 року:
- за період з 14.04.2013 по 24.06.2014 на борг у розмірі 960 167,28грн - 115 220,07грн;
- за період з 25.06.2014 по 22.07.2014 на борг у розмірі 863 929,62грн - 3455,72грн;
- за період з 23.07.2014 по 26.08.2014 на борг у розмірі 797 329,62грн - 6378,64грн;
- за період з 27.08.2014 по 23.09.2014 на борг у розмірі 729 029,62грн - 21 141,86грн;
- за період з 24.09.2014 по 08.10.2014 на борг у розмірі 658 729,62грн - 0,00грн;
· у квітні 2013 року:
- за період з 14.05.2013 по 08.10.2014 на борг у розмірі 297 088,89грн - 49 316,76грн;
· у серпні 2013 року:
- за період з 14.09.2013 по 08.10.2014 на борг у розмірі 18 868,19грн - 3301,93грн;
· у вересні 2013 року:
- за період з 14.10.2013 по 08.10.2014 на борг у розмірі 2454,76грн - 429,58грн;
· у жовтні 2013 року:
- за період з 14.11.2013 по 08.10.2014 на борг у розмірі 402 855,24грн - 68485,39грн;
· у листопаді 2013 року:
- за період з 14.12.2013 по 08.10.2014 на борг у розмірі 593 109,49грн - 99 642,39грн;
· у грудні 2013 року:
- за період з 14.01.2014 по 08.10.2014 на борг у розмірі 952 215,20грн - 154 258,86грн.
Таким чином, вимоги про стягнення втрат від інфляції у розмірі 551 797,36грн є обґрунтованими; у задоволенні вимог про стягнення 26 045,10грн втрат від інфляції суд відмовляє.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 340 266,18грн.
В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Як визначено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно з п.2 ч.1 цієї норми, сплата неустойки.
Штраф та пеня є видами неустойки згідно з ст.549 ЦК України. При цьому, відповідно до вказаної норми, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожний день прострочення платежу.
Встановлений відповідним пунктом договору розмір пені не перевищує максимального розміру, визначеного ст. 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»; пеня позивачем нарахована у межах строку, встановленого ч.6 ст.232 ГК України.
Однак, при розрахунку пені, позивачем до періоду, за який нарахована пеня, включені дні оплати.
Так, розмір пені, за розрахунком суду, з урахуванням дат оплат за поставлений природний газ становить на заборгованість за природний газ, поставлений:
· у січні 2013 року:
- за період з 14.02.2013 по 17.04.2013 на борг у розмірі 1 008 860,98грн - 26 119,83грн;
- за період з 18.04.2013 по 18.04.2013 на борг у розмірі 908 860,98грн - 373,50грн;
- за період з 19.04.2013 по 29.04.2013 на борг у розмірі 708 860,98грн - 3204,44грн;
- за період з 30.04.2013 по 12.05.2013 на борг у розмірі 658 860,98грн - 3519,94грн;
- за період з 13.05.2013 по 19.05.2013 на борг у розмірі 558 860,98грн - 1607,68грн;
- за період з 20.05.2013 по 22.05.2013 на борг у розмірі 408 860,98грн - 504,08грн;
- за період з 23.05.2013 по 26.05.2013 на борг у розмірі 308 860,98грн - 507,72грн;
- за період з 27.05.2013 по 13.08.2013 (6 місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано) на борг у розмірі 208 860,98грн - 6408,88грн;
· у лютому 2013 року:
- за період з 14.03.2013 по 13.09.2013 на борг у розмірі 845 481,36грн - 60967,31грн;
· у березні 2013 року:
- за період з 14.04.2013 по 13.10.2013 на борг у розмірі 960 167,28грн - 67 264,32грн;
· у квітні 2013 року:
- за період з 14.05.2013 по 13.11.2013 на борг у розмірі 297 088,89грн - 20 429,95грн;
· у серпні 2013 року:
- за період з 14.09.2013 по 13.03.2014 на борг у розмірі 18 868,19грн - 1216,35грн;
· у вересні 2013 року:
- за період з 14.10.2013 по 13.04.2014 на борг у розмірі 2454,76грн - 159,12грн;
· у жовтні 2013 року:
- за період з 14.11.2013 по 13.05.2014 на борг у розмірі 402 855,24грн - 27890,83грн;
· у листопаді 2013 року:
- за період з 14.12.2013 по 13.06.2014 на борг у розмірі 593 109,49грн - 44296,34грн;
· у грудні 2013 року:
- за період з 14.01.2014 по 13.07.2014 на борг у розмірі 952 215,20грн - 75472,84грн.
Таким чином, розмір пені за заявлений період складає 339 943,13грн, що на 323,05грн менше ніж заявлено позивачем.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на звернення до відповідача відповідно до Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» (зі змінами та доповненнями), про списання штрафних санкцій та пені за вказаним договором.
Так, відповідно до ч. 13 ст. 18 вказаного Закону заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.
Як визначено відповідною нормою, ця реструктуризація здійснюється за умови погашення у трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"; зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини.
Як передбачено п. 1 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», вказаний Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Так, відповідний Закон опубліковано у газеті «Голос України» №98 05.06.2015 і відповідно з 06.06.2015 він є таким, що набув чинності.
Разом з тим, вказані норми не можуть бути застосовані судом до відносин, які виникли між сторонами, враховуючи наступне.
Із змісту ч.13 ст.18 Закону вбачається, що для списання пені, штрафних та фінансових санкцій необхідні наступні умови:
- наявність заборгованості, що виникла у період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду);
- непогашення такої заборгованості на день набрання чинності відповідним Законом, тобто до 06.06.2015;
- наявність заборгованості за газ, спожитий до 01.01.2014, та її погашення протягом трьох місяців з дня набрання чинності законом.
Проте, у відповідача на момент набрання чинності відповідним Законом, заборгованості за газ, спожитий до 01.01.2014 не було, оскільки за газ, спожитий до відповідної дати відповідач, як свідчать матеріали справи, розрахувався остаточно 08.10.2014. Таким чином, норми відповідного Закону не встановлюють правило щодо списання пені, яка заявлена позивачем у даній справі.
Між тим, згідно п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Вказана норма кореспондується з загальними нормами, які визначають підстави для такого зменшення.
Так, відповідно до ч.1 ст.233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Окрім того, згідно ч.2 відповідної норми, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Також, відповідно до чч.2, 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У даній справі позивачем не доведено того, що порушенням зобов'язань з оплати природного газу у встановлений строк, відповідачем йому заподіяно збитків, розмір яких перевищує або дорівнює розміру заявленим штрафним санкціям.
Окрім того, як істотну обставину, яка має значення у даному випадку, суд враховує те, що, як вбачається з п.1.2 договору, газ, що продається за цим договором, використовується виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх релігійними осередками, що підтверджує посилання відповідача на те, що переданий газ ним використано для вироблення теплової енергії для населення. Також, слід зазначити, що відшкодування різниці у тарифах, як свідчать матеріали справи, на теплову енергію, для виробництва якої відповідачем закуповувався газ за договором, відбувалось вже після закінчення строків, встановлених для оплати переданого за договором газу; частина газу, що поставлена у січні 2013 року оплачена до закінчення строку, встановленого для оплати - 100 000грн внесено 01.02.2013.
Також, слід зазначити, що відповідач на даний час повністю розрахувався за природний газ, поставлений до 01.01.2014. При цьому, у разі, якщо б у відповідача була заборгованість за таку поставку, він би міг претендувати на списання штрафних санкцій, дотримавшись умов, визначених Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Враховуючи вказані обставини, які мають істотне значення, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 180 000,00грн; у задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 160 266,18грн суд відмовляє.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають частковому відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, а саме у розмірі 20 589,60грн.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства Київської обласної ради “Переяслав-Хмельницьктепломережа” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 137 739,29грн процентів, 551 797,36грн втрат від інфляції, 180 000,00грн пені, а також 20 589,60грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
3. В частині стягнення, 405,55грн процентів, 26 045,10грн втрат від інфляції, 160 266,18грн пені у задоволенні позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 18.09.2015
Суддя Ейвазова А.Р.