Миколаївський окружний адміністративний суд
54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
21.08.2009 р. № 2а - 2679/09/1470
м. Миколаїв
14:40
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Заварухіної Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомПрокурора Центрального району м. Миколаєва в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва
(вул. Потьомкінська, 24, м. Миколаїв, 54030)
до відповідачаДержавного підприємства «Південного науково-дослідного інституту по розвитку флоту рибного господарства»
(вул. Фалеєвська, 25, м. Миколаїв, 54017)
за участю представників:
від позивача:Марченко О.О.
від відповідача: не з'явився,
прокурор: Фірцак Т.Ю.
про стягнення податкової заборгованості на суму 16828,65 гривень
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу з податку на додану вартість в сумі 16828,65 гривень, з урахуванням заборгованості зі сплати пені та штрафу.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, та в їх обґрунтування зазначив, що відповідачем самостійно відображені свої зобов'язання у «Податкових деклараціях з податку на додану вартість», крім того, ним отримані та не оскаржені податкові повідомлення-рішення про нарахування податкового боргу. Однак, сума податкового зобов'язання у розмірі 16828,65 грн. позивачем в досудовому порядку не сплачена
Судом двічі надсилалися повідомлення за місцезнаходженням відповідача, але він в судове засідання не з'являвся.
Відповідно до ч.1 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. А відповідно до ч.2 зазначеної статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами неухильно виконувати процесуальні обов'язки
У такому випадку суд вважає, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами та не виконує процесуальні обов'язки щодо явки до суду.
Виходячи з принципу рівності сторін перед законом і судом (ст.10 КАС України), відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає, що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення представника позивача, прокурора, дослідивши в судовому засіданні всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд -
Державне підприємство «Південний науково-дослідний інститут по розвитку флоту рибного господарства»зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Миколаївської міської ради (арк.спр.28)
Як платник податків відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби з 01.07.1990 № 14030288 (арк.спр.11).
Відповідно до Закону України «Про систему оподаткування»відповідач є платником податків та зборів і повинен сплачувати передбачені законодавством податки та збори, зокрема є платником податку на додану вартість згідно до Закону України «Про податок на додану вартість»
20.01.09 р., 29.01.09 р., 19.02.09 р., 21.04.09 та 19.05.09 р відповідачем подано до податкового органу «Податкові декларації з податку на додану вартість», відповідно до яких ним самостійно визначені зобов'язання за грудень 2008, червень 2008 (уточнюючий розрахунок), січень 2009 р, березень-квітень 2009 р. ( арк.спр.8-12, 22-23, 25-26).
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Станом на момент розгляду справи зобов'язання зі сплати зазначеної ним до сплати узгодженої суми не виконано та з урахуванням часткового погашення боргу становить 12953,69 грн.
13.03.2009 року та 19.05.2009 р. державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва проведені невиїзні документальні перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість, у зв'язку із чим, за наслідками перевірок, позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення на загальну суму 3710,78 грн.(арк.спр.13-21,24).
Оскільки зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем отримані, що підтверджується підписом відповідача про отримання корінців документів та не оскаржені ним в адміністративному та судовому порядках, визначене позивачем податкове зобов'язання вважається узгодженим в розумінні ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Крім того, за відповідачем рахується залишок неасплеченої пені у сумі 164,18 грн.
У відповідності зі статтями 6, 8, 10 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, позивачем 08.01.09 р виставлена перша податкова вимога №1/2 та 09.02.09 р. виставлена друга податкова вимога №2/282, які отримані відповідачем, про що свідчать підписи на корінцях податкових вимог (арк.спр.27), між тим, заборгованість по вимогам відповідачем не сплачена.
Правом на оскарження в адміністративному та судовому порядку податкових вимог, податкових повідомлень-рішень про сплату податкового боргу відповідач не скористався, доводів щодо необґрунтованості цих вимог не надав, їх законність не заперечував ні під час цього судового розгляду, ні раніше.
Таким чином, станом на час звернення позивача з заявою до суду за відповідачем рахується загальна заборгованість зі сплати основного боргу з податку на додану вартість, застосованих податковим органом штрафних санкцій та пені на суму 16828,65 грн., що підтверджується розгорнутим розрахунком позовних вимог (арк.спр.6-7).
Статтею 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено можливість примусового стягнення з активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до п.11 ч. 1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції мають повноваження щодо подання до суду позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.
Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, з урахуванням уточнення суми боргу, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Державного підприємства «Південний науково-дослідний інститут по розвитку флоту рибного господарства» (вул. Фалеєвська, 25, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 04752910) на користь державної податкової інспекції у Центральному районі податкову заборгованість на загальну суму 16828,65 гривень.
3. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя В.В. Біоносенко
Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 25.08.09р.
Суддя В.В. Біоносенко