ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 39/268
12.10.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Українська гірничо -металургійна компанія»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Метал -Столиця»
про стягнення 30 116 400,43 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача:. Самсоненко Р.В. (довіреність № 1572 від 24.03.2009 року),
Якубовські В.В. (довіреність № 5027 від 28.09.2009 р.)
Від відповідача: не з'явилися.
Відкрите акціонерне товариство «Українська гірничо -металургійна компанія»(позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Метал -Столиця»(відповідача) про стягнення 30 116 400,43 грн. заборгованості за Договором № 042/07-тр від 13.12.2007 р., з яких 27 126 266,01 грн. основного боргу, 751 660,08 грн. індексу інфляції за період з 26.03.2009 р. по 30.06.2009 р., 254 169,40 грн. 3% річних за період з 26.03.2009 р. по 30.06.2009 р., 1 984 304,94 грн. пені. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач в порушення умов договору зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2009 р. порушено провадження у справі № 39/268 та призначено справу до розгляду на 28.09.2009 р. о 14:40 год.
Представник позивача в судовому засіданні 28.09.2009 р. на виконання вимог ухвали суду від 14.09.2009 р. подав документи та письмові пояснення по справі, а також довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців щодо ТОВ «Торговий дім «Метал -Столиця»(серія АГ № 849827) та щодо ВАТ «Українська гірничо -металургійна компанія»(серія АГ № 849829) станом на 22.10.2009 р.
Представник відповідача в судове засідання 28.09.2009 р. не з'явився, вимоги ухвали суду від 14.09.2009 р. не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2009 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 12.10.2009 р. о 11:10 год.
Представник відповідача у судове засідання, призначене на 12.10.2009 р., повторно не зЧявився, відзив на позов з підтверджуючими документами на виконання вимог ухвал суду від 14.09.2009 р. та від 28.09.2009 р. не подав і не надіслав.
Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. З п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Поштові відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/268 від 14.09.2009 р. та 28.09.2009 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13-А) та яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серія АГ № 849827. Підтвердженням надсилання відповідачу названих ухвал суду є відповідні відмітки на зворотньому боці цих ухвал.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).
Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/297 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 12.10.2009 р. від останнього до суду не надходило.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Представник позивача в судовому засіданні 12.10.2009 р. подав заву про уточнення позовних вимог № 5142/1 від 01.10.2009 р. (надалі -Заява), відповідно до якої збільшив позовні та просив стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 35 731 125,02 грн., з яких: 27 126 266,01 грн. основного боргу, 7 240 648,51 грн. індексу інфляції за період з 23.12.2007 р. по 30.09.2009 р., 1 364 210,50 грн. 3% річних за період з 23.12.2007 р. по 30.09.2009 р. При цьому вимоги про стягнення пені позивачем не заявлялись.
Відповідно до 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині.
Вищий господарський суд України в п. 3.7 роз'яснення від 18.09.1997 року № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначає, що під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві -така дія кваліфікується як зміна предмета позову.
Згідно ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
В разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита оплачується чи стягується згідно з новою ціною позову (ч. 2 ст. 46 ГПК України).
Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян (не менше 102 грн.) та не більше 1500 неоподаткованих мінімумів (не більше 25500 грн.).
Фактично позивачем при зверненні до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Метал -Столиця»(відповідача) про стягнення 30 116 400,43 грн. заборгованості за Договором № 042/07-тр від 13.12.2007 р. сплачено держмито у розмірі 25500,00 грн. платіжним дорученням № 16466 від 21.07.2009 р. (оригінал в матеріалах справи). А отже, державне мито за подання Заяви не підлягає доплаті.
Оскільки позивачем у вищезазначеній Заяві від 01.10.2009 р. було збільшено суму позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (зокрема, щодо стягнення індексу інфляції та 3% річних) суд прийняв заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду. А тому новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 35 731 125,02 грн., з яких: 27 126 266,01 грн. основного боргу, 7 240 648,51 грн. індексу інфляції за період з 23.12.2007 р. по 30.09.2009 р., 1 364 210,50 грн. 3% річних за період з 23.12.2007 р. по 30.09.2009 р.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
В судовому засіданні 12.10.2009 р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
13.12.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Українська гірничо -металургійна компанія», визначеним як Постачальник (позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Метал -Столиця», визначеним як Покупець (відповідач) був укладений Договір № 042/07-тр (надалі -Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник (позивач) зобов'язується поставити, а Покупець (відповідач) прийняти й оплатити на умовах, викладених у Договорі, металопродукцію (надалі -Товар), асортимент, кількість, якість і ціна якої зазначені в Специфікаціях, що є його невід'ємною частиною. Під Товаром у Договорі розуміється, як уся металопродукція в цілому, так і частина металопродукції, що поставляється за Договором. Відправниками вантажу Товару можуть бути треті особи.
Згідно п. 2.1 Договору кількість Товару обумовлюється в Специфікаціях до даного Договору, а згідно пункту 3.1 Договору ціна Товару за одиницю і по позиціях асортименту також вказується в Специфікаціях до даного Договору.
Загальна сума Договору визначається як загальна вартість Товару, постачання якого здійснюється відповідно до доданих до нього Специфікацій. Зміна загальної суми даного Договору здійснюється шляхом підписання уповноваженими представниками Сторін кожної Специфікації (п. 3.3 Договору).
Відповідно до п. 4.1 Договору сторони погодили, що умови, терміни постачання Товару вказуються в Специфікаціях до даного Договору.
Крім того, пунктом 4.2 Договору визначено, що право власності на Товар переходить до Покупця в момент передачі Товару перевізникові. Товар перевізникові може передаватися, як Постачальником, так і відправником вантажу.
З пункту 5.1 Договору вбачається, що приймання Товару по кількості, якості і комплектності провадиться Покупцем відповідно до Інструкцій Держарбітражу П-6 і П-7.
Відповідно до п. 6.1 Договору сторони встановили, що розрахунки за даним Договором здійснюються в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі наданого Постачальником Покупцеві рахунка-фактури, а у випадку відсутності рахунка-фактури -на підставі Специфікації. Допускається передача рахунка-фактури по факсимільному зв'язку.
Умови оплати коштів зазначені в Специфікаціях до даного договору. При розбіжності умов оплати Товару, зазначених у рахунку-фактурі й у Специфікації, Покупець зобов'язаний оплатити Товар у терміни й у порядку, зазначені в Специфікації (п. 6.2 Договору).
Згідно п. 7.1 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним договором відповідно до діючого законодавства України.
Так, пунктом 7.3 Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати Товару Покупець зобов'язується оплатити Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент прострочення, від загальної суми заборгованості, за кожний день прострочення.
В матеріалах справи наявні 11 Специфікацій за період грудень 2007 року -березень 2008 року (надалі -Специфікації), які відповідно до п. 1.1 Договору містять асортимент, кількість, якість і ціну Товару та є невід'ємною частиною Договору. Крім того, відповідно до п.п. 4.1, 6.2 у названих специфікаціях вказані умови, терміни постачання Товару та його оплати. Так, щодо умов оплати зазначено: 10 календарних днів з дати підписання специфікації.
По матеріалам справи встановлено, що на виконання умов Договору за період з 27.12.2007 р. по 21.07.2008 р. позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 42 642 478,70 грн., що підтверджується видатковими накладними, номера яких вказані в таблиці № 1 (стор. 2 -4 позовної заяви), при цьому копії видаткових накладних знаходяться в матеріалах справи (надалі -Видаткові накладні).
Факт прийняття Товару відповідачем у відповідності до умов Договору підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача, завіреним відбитком печатки ТОВ «Торговий дім «Метал -Столиця»).
З матеріалів справи також вбачається, що відповідач здійснив повернення Товару на загальну суму 17 332,69 грн., що підтверджується Накладною на повернення № УГ1-000045 від 01.05.2008 р. (копія знаходяться в матеріалах справи).
Крім того, позивачем були надані відповідачу послуги з порізки металу на загальну суму 1 120,00 грн., що підтверджується підписаним уповноваженими представниками та засвідчений печатками сторін Актом № УГ1-000934 приймання -передачі наданих послуг за Договором (надалі -Акт).
Таким чином, позивач на виконання умов Договору № 042/07-тр від 13.12.2007 р. поставив позивачу Товар (з урахуванням його повернення за накладною від 01.05.2008 р.) та надав послуги на загальну суму 42 626 266,01 грн. (42 642 478,70 грн. -17 332,69 грн. + 1 120,00 грн. = 42 626 266,01 грн.).
Зібрані у справі докази свідчать, що розрахунок за отриманий Товар та послуги був здійснений відповідачем частково та на загальну суму 15 500 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за 13.03.2008 р. (10 000 000,00 грн.), за 24.03.2008 р. (4 000 000,00 грн.) та за 03.04.2008 р. (1 500 000,00 грн.), копії яких знаходяться в матеріалах справи.
16.03.2009 р. позивач направив відповідачу лист № 1322 від 13.03.2009 р., відповідно до якого просив оплатити заборгованість за Договором № 042/07-тр від 13.12.2007 р. у сумі 27 126 266,01 грн. до 25.03.2009 р. (42 626 266,01 грн. - 15 500 000,00 грн. = 27 126 266,01 грн.). Направлення позивачем названого листа відповідачу підтверджується фіскальними чеками № 4963 та № 4964 від 16.03.2009 р. з описами вкладення у цінний лист, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи.
Однак заборгованість за Договором у сумі 27 126 266,01 грн. (основний борг) відповідач, станом на час подання позивачем позову до суду, не оплатив, чим порушив покладені на нього зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого Товару.
Так, з урахуванням положень п.п. 6.1, 6.2 Договору та положень Специфікацій, строк виконання зобов'язань щодо оплати Товару переданого згідно Видаткових накладних та послуг згідно Акту станом на час вирішення спору є таким, що настав. Зокрема, остання із Специфікацій № 77 від 24.03.2008 р. була підписана сторонами 24.03.2008 р., а отже, відповідно до визначених в ній умов оплати -10 календарних днів з дати підписання специфікації, оплата Товару за цією специфікацією повинна була бути здійснена до 03.04.2008 р., а з 04.04.2008 р. починається прострочення зобов'язання по оплаті спірного товару.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Наведене свідчить, що фактично між сторонами по справі укладений договір поставки (Договір № 042/07-тр від 13.12.2007 р.), а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 ЦК України та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (ГК України) визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.
Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в судове засідання не зЧявився, в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 27 126 266,01 грн. на підставі Договору № 042/07-тр від 13.12.2007 р. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.
Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача 7 240 648,51 грн. індексу інфляції та 1 364 210,50 грн. 3% річних за період з 23.12.2007 р. по 30.09.2009 р.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, враховуючи норму ст. 625 ЦК України та здійснивши перевірку наданих позивачем Розрахунку суми індексу інфляції за весь час прострочення (стор. 2 - 5 заяви про уточнення позовних вимог № 5142/1 від 01.10.2009 р.) та Розрахунку суми трьох процентів річних від простроченої суми (стор. 5 - 8 заяви про уточнення позовних вимог № 5142/1 від 01.10.2009 р.), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми індексу інфляції у розмірі 7 240 648,51 грн. та суми 3% річних у розмірі 1 364 210,50 грн. за період з 23.12.2007 р. по 30.09.2009 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 25 500,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 509, 525, 526, 530, 599, 626, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України, , ст.ст. 22, 33, 34, 44, 46, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Метал -Столиця»(01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13-А; ідентифікаційний код 35059571; рахунок № 26004007501 ПКВ АКБ «Інтеграл -банк»м. Київ, МФО 380344), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Метал -Столиця»(01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 1, ідентифікаційний код 25412086; рахунок № 26007006237001 в ВАТ «Банк Кіпру», МФО 320940) 27126266,01 грн. (двадцять сім мільйонів сто двадцять шість тисяч двісті шістдесят шість гривень 01 коп.) основного боргу, 7 240 648,51 грн. (сім мільйонів двісті сорок тисяч шістсот сорок вісім гривень 51 коп.) індексу інфляції, 1 364 210,50 грн. (один мільйон триста шістдесят чотири тисячі двісті десять гривень 50 коп.) 3% річних, 25500,00 грн. (двадцять пЧять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. Видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання
повного тексту рішення: 16.10.2009 р.