Рішення
13.10.2009 Справа № 3/68
За позовом Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ в особі філії Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз”, м. Івано - Франківськ
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород
про стягнення суми 466 925 грн. 41 коп., в т.ч. 408 319 грн. 30 коп. інфляційних нарахувань та 58 606 грн. 11 коп. 3 % річних,
Суддя господарського суду - В.В.Мокану
представники:
Позивача - Шкурко Р.В., довіреність № 01/243 від 26.05.2009 року
Відповідача - Феделеш М.М., довіреність № 07/1112 від 22.05.2009 року
СУТЬ СПОРУ: Дочірньою компанією „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ в особі філії Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз”, м. Івано -Франківськ заявлено позов до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород про стягнення суми 466 925 грн. 41 коп., в т.ч. 408 319 грн. 30 коп. інфляційних нарахувань та 58 606 грн. 11 коп. 3 % річних. Заявою від 13.10.2009 року, поданою в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач наголосив на тому, що позовні вимог ґрунтуються на підставі невиконання відповідачем договірних зобов'язань.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Обґрунтовує позовні вимоги посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України. Наголошує на доведеності зобов'язання щодо сплати позовної суми, що ґрунтується на умовах укладеного договору №1- Зак-нас від 20.12.2005 року і підтвердженій постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 року у справі № 3/68 сумі заборгованості.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з мотивів, викладених у поданому суду відзиві на позовну заяву. Стверджує, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 року не може бути підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, а саме, підставою нарахування та стягнення інфляційних витрат та 3% річних. Крім того, посилається на те, що з моменту винесення міським відділом ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2009 року правовідносини сторін, що є учасниками виконавчого провадження не є цивільно - правовими, а отже, до них не може бути застосовано вимог цивільного законодавства.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 13.10.2009 року у справі № 3/68
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників позивача,
суд встановив:
Між дочірньою компанією „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” в особі УМГ „Прикарпаттрансгаз” (виконавцем) і ВАТ „Закарпатгаз” (замовником) 20.12.2005 року укладено договір № 1-Зак-нас на виконання послуг по транспортуванню природного газу для населення, підписаний з протоколом розбіжностей. Предметом договору є надання послуг по одоризації, редукуванню та транспортуванню природного газу для потреб населення, передачі його в газові мережі замовника в обсягах, передбачених договорами на їх поставку.
Розділом 3 договору передбачено, що кількість протранспортованого виконавцем газу в газові мережі замовника для потреб населення щомісячно підтверджується актами, складеними замовником на підставі показів контрольно - вимірювальних приладів замовника, споживачів та згідно діючих нормативних документів; кількість поданого і прийнятого газу для потреб населення за попередній місяць оформляється двостороннім актом.
Розділом 4 договору сторони визначили, що підставою для розрахунків є підписаний уповноваженими представниками сторін акт прийому -передачі газу; оплата послуг по транспортуванню природного газу здійснюється у відповідності до „Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств НАК „Нафтогаз України”, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.07.2000 року № 759 та змінами, внесеними НКРЕ за № 860 від 30.09.2005 року.
Умовами укладеного між сторонами договору передбачено здійснення оплати послуг з транспортування газу шляхом перерахування грошових коштів в порядку і строки, встановлені Алгоритмом розподілу коштів, затвердженим постановою НКРЕ від 12.07.2000 року № 759.
На виконання договору позивач в період з липня 2006 року по травень 2007 року включно протранспортував природний газ в кількостях, зазначених у підписаних сторонами актах приймання -передачі природного газу.
Відповідач вартість послуг по транспортуванню природного газу для населення оплатив частково, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем, яка за період з липня 2006 року по травень 2007 року становить суму 976 769 грн. 59 коп. Сума боргу 976 769 грн. 59 коп. підтверджена постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 року у справі № 3/68.
У зв'язку з несплатою відповідачем боргу в сумі 976 769 грн. 59 коп. позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України суми 466 925 грн. 41 коп., в т.ч. 408 319 грн. 30 коп. інфляційних нарахувань та 58 606 грн. 11 коп. 3% річних.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання,
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 13.10.2009 року у справі № 3/68
враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Отже, зважаючи на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України суд приходить до висновку про обґрунтованість нарахування відповідачеві 3% річних та інфляційних нарахувань за неналежне виконання зобов'язання, оскільки чинне законодавство прямо передбачає право кредитора, в разі прострочення виконання грошового зобов'язання, на заявлення до стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми. Нарахована позивачем за період з травня 2007 року по травень 2009 року включно сума 466 925 грн. 41 коп., в т.ч. 408 319 грн. 30 коп. інфляційних нарахувань та 58 606 грн. 11 коп. 3% річних підлягає стягненню з відповідача.
Заперечення відповідача сумом відхиляються. Згідно зі статтями 598 - 609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання. Водночас, приписи статті 625 Цивільного кодексу України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення. Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові № 1/384-07 від 30.09.2008 року.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 4 669 грн. 25 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити повністю.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 13.10.2009 року у справі № 3/68
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, вул. Погорєлова, 2, м. Ужгород (код ЄДРПОУ 05448610) на користь Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії Нафтогаз України”, м. Київ в особі філії Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз”, вул. Незалежності, 48, м. Івано -Франківськ (код 00153133) суму 466 925 (Чотириста шістдесят шість тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 41 коп., в т.ч. 408 319 (Чотириста вісім тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 30 коп. інфляційних нарахувань та 58 606 (П'ятдесят вісім тисяч шістсот шість) грн. 11 коп. 3 % річних, а також суму 4 669 (Чотири тисячі шістсот шістдесят дев'ять) грн. 25 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 (Двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В.Мокану
В зв'язку з оголошенням в судовому засіданні 13.10.2009 року лише вступної і резолютивної частини рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 19.10.2009 року.