Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" жовтня 2009 р. Справа № 37/254-09
вх. № 6879/5-37
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Фіньк О.М. за довіреністю № 36 - ЮР від 10.06.2009 р.
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексімбізнес", м. Вишгород
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Інтермаркет", м. Харків
про стягнення 290710,31 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрексімбізнес" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Інтермаркет" (відповідач) про стягнення з відповідача суму заборгованості у розмірі 265710,31 грн. за Договором № ТП-125 від 02 січня 2008 р. та витрат на адвокатські послуги у розмірі 25000,00 грн.
Представник позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 05.10.2009 р. за вх. № Д919, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Відповідачу господарським судом була направлена ухвала про відкладення розгляду справи на 05.10.2009 року о 11:30. Однак, відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи та відзив на позовну заяву до суду не надав, про причини не явки в судове засідання суд не повідомив. Крім того, відповідача було попереджено про те, що не явка його представника у призначене судове засідання не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Представник позивача, через канцелярію господарського суду 05.10.2009 р. за вх. № 23813, надав клопотання про залучення до матеріалів справи документів вказаних в клопотанні, яке господарським судом задовольняється та надані документи судом залучаються до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.
02 січня 2008 р. між сторонами було укладено Договір № ТП-125 (далі - договір).
Відповідно до п.1.1. договору, позивач (постачальник) зобов'язувався на умовах та в порядку, визначених цим договором, систематично поставляти відповідачу (покупцю) (передавати у власність покупця) визначений цим договором товар, а покупець зобов'язувався на умовах та в порядку визначених цим договором, приймати названий товар та оплачувати його. Предметом поставки за цим договором є товар: Walter Glas - декоративні вази; Simax - жаростійке скло; Wolomin - жаростійке скло; Rona - словенське питне скло.
Пунктом 1.2. договору було передбачено, що покупець складає замовлення постачальнику на підставі специфікацій (додаток № 1), затверджених сторонами, в яких вказано асортимент і ціна товарів, що поставляються за цим договором і які є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 9.1. договору було передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2008 р.
Умови передачі товару за договором та переходу права власності на товар сторони визначили у п.1.3. договору, згідно якого, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, а також право власності на товар переходить до покупця з моменту передання товару та підписання сторонами товаросупровідних документів.
Згідно п.п. 4.1., 4.2. приймання товару за кількістю та якістю здійснюється за накладними у порядку передбаченому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю № П-6, затвердженою Постановою держарбітражу від 15.07.1965 р. та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю № П-7, затвердженою Постановою держарбітражу від 25.04.1966 року.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання щодо поставки товару виконав належним чином згідно з умовами договору, в підтвердження чого в матеріалах справи містяться копії відповідних видаткових накладних.
Також, судом встановлено, що відповідно до акту звірки взаємних розрахунків між сторонами за договором станом на 30.11.2008 р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 266529,14 грн., а відповідно до складеного між сторонами станом на 20.03.2009 року акту звірки взаємних розрахунків за договором заборгованість відповідача перед позивачем складала 265710,31 грн.
Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що відповідач не виконав своїх зобов'язань по договору та не здійснив оплату за товар, який позивач поставив відповідачеві, а заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 265710,31 грн.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Враховуючи вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача на свою користь суми заборгованості у розмірі 265710,31 грн. є обґрунтованою, доведеною суду необхідними конкретними доказами, в зв'язку чим вона підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Витрати на адвокатські послуги у розмірі 25000,00 грн., які була надані позивачу Адвокатським об'єднанням «Міжнародна адвокатська компанія», відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають покладенню на відповідача, оскільки позивачем у відповідності до ст. 33 ГПК України доведено, що зазначені витрати пов'язані з судовим розглядом даної справи та вони надавалися Адвокатським об'єднанням «Міжнародна адвокатська компанія» про що свідчить контракт № 35/09 про адвокатських послуг від 05.06.2009 року, який було укладено між Адвокатським об'єднанням «Міжнародна адвокатська компанія» та позивачем, та платіжне доручення № 357 від 12.06.2009 року про сплату адвокатського гонорару згідно вказаного контракту у розмірі 25000,00 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 2908,00 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Інтермаркет" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд.7, к.1, код ЄДРПОУ 13827416, р/р 2600900601403 в ЛФ "Укрексімбанк" м. Львів, МФО 325718) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексімбізнес" (юридична адреса: 01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, 16 А, к.19; фактична адреса: 07300, м. Вишгород, вул. Межигірського Спаса, 6 Б; код ЄДРПОУ 25587561, р/р 26004300000139 в ПКФ АКБ «Форум» у м. Києві, МФО 300948) - суму заборгованості у розмірі 265710,31 грн.; витрати на адвокатські послуги у розмірі 25000,00 грн.; витрати по сплаті державного мита у розмірі 2908,00 грн. та витрати по сплаті за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 05.10.2009 р.