"28" вересня 2009 р.
Справа № 14/84-1455
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Дочірнього підприємства Торговий Дім "Вінніфрут" ВАТ "Вінніфрут" в особі Київської філії Дочірнього підприємства Торговий Дім "Вінніфрут" ВАТ "Вінніфрут" вул. Зрошувальна, 5, м.Київ 99,02099
до Приватного підприємства "Продторг - Тернопіль" вул. Поліська, 14, м.Тернопіль
про cтягнення заборгованості в сумі 18977,03 грн.
За участю представників сторін:
Позивача: Зелений І.С., довіреність від 01.09.09 р.;
Відповідача: не з'явився.
Суть справи:
Дочірнє підприємство Торговий Дім "Вінніфрут" ВАТ "Вінніфрут" в особі Київської філії Дочірнього підприємства Торговий Дім "Вінніфрут" ВАТ "Вінніфрут", м. Київ звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Продторг-Тернопіль", м. Тернопіль про стягнення заборгованості у сумі 18977,03 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, підтримані повноважним представником в судових засіданнях, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору поставки, що призвело до виникнення боргу, який просить стягнути у судовому порядку.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, участь повноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст.ст. 64 ГПК України та п.19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482.
Таким чином, справа відповідно до ст.75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
У відповідності та в порядку статей 205, 207, 639 ЦК України між дочірним підприємством Торговий Дім "Вінніфрут" ВАТ "Вінніфрут" в особі Київської філії Дочірнього підприємства Торговий Дім "Вінніфрут" ВАТ "Вінніфрут" - позивач по справі (Постачальник) та Приватним підприємством "Продторг - Тернопіль" - відповідач по справі (Покупець) 14 лютого 2008 р. укладено Договір поставки № 121 ( далі, - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується постачати та передавати у власність Покупця продовольчу продукцію - соки, згідно замовлень Покупця, надалі "Товар", а Покупець зобов'язується приймати Товар та оплачувати його загальну вартість на умовах цього Договору.
Асортимент, кількість та строки поставки Товару зазначаються у специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.
За пунктом 4.1. Договору, доставка Товару здійснюється транспортом Постачальника, за його рахунок протягом 2-х календарних днів з моменту отримання замовлення від Покупця.
Відповідно до п.3.1. сума Договору складає суму Товару поставленого Покупцеві згідно всіх видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.
Пунктами 3.2 -3.3 Договору його контрагентами обумовлено, що Покупець здійснює оплату кожної партії Товару за ціною, яка передбачена у накладній на Товар, на умовах попередньої оплати або з послідуючою оплатою на протязі чотирнадцяти календарних днів з моменту отримання Товару Покупцем, шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника.
Із матеріалів справи слідує, що позивачем зобов'язання по Договору виконано, зокрема поставлено та передано, а Покупцем прийнято товар на суму 23631,72 грн., що підтверджується видатковими накладними № КФ-0001342 від 15.01.2009р. та № КФ-0001342 від 15.01.2009р., (копії в матеріалах справи).
Проте, відповідач в порушення зазначених умов Договору, за отриманий товар розрахувався лише частково, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в сумі 16630,54 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України. Крім цього наведеною статтею Господарського кодексу України обумовлено, що до вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст.712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як випливає з матеріалів справи, відповідач за отриманий товар не розрахувався, допустивши заборгованість перед позивачем станом на 20.07.2009р. (дата звернення до суду) в розмірі 16630,54 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття. Частиною 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
А у відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до поданого позивачем розрахунку, що здійсненний у відповідності до законодавства, яке регламентує спірні правовідносини, розмір трьох процентів річних від простроченої суми - 16630,54 грн. за період з 10.03.2009 р. по 20.07.2009р. становить 181,80 грн.
Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Пунктом 5.1. Договору, сторони визначили, що у випадку порушення термінів оплати, передбачених цим договором, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день його прострочення.
Згідно розрахунку поданого позивачем розмір пені за прострочення виконання зобов'язання за період з 10.03.2009 р. по 20.07.2009 р. становить 1333 грн. 17 коп. Оцінивши даний розрахунок пені, суд вважає, що він проведений у відповідності з вимогами ст. 232 ГК України та ст.ст. 549,550 ЦК України, а відтак заявлена позивачем сума пені підлягає до задоволення.
При вирішенні спору суд враховує, що доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу (ст.ст. 32-34 ГПК України).
Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості, відповідачем не надано, а судом не здобуто.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Продторг-Тернопіль" - 16630,54 грн. основного боргу, 1333,17 грн. пені, 181,80 грн. 3% річних за прострочення оплати підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не заперечені у встановленому порядку відповідачем.
В той же час у задоволені вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5% від суми заборгованості ( згідно розрахунку 831, 52 грн.) слід відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Учасниками спору у п.5.1 Договору визначена відповідальність сторони у разі несвоєчасної оплати нею отриманого товару, а саме Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої партії Товару за кожен день прострочення платежу.
Такого різновиду неустойки як штраф за неналежне виконання договірних зобов"язань у розділі 5 Договору поставки його контрагентами не обумовлено.
Натомість сторони узгодили (розділ 7 Договору поставки), що лише розв"язання спорів (а не визначення розміру штрафу за неналежне виконання досягнутих домовленостей, як помилково вважає дочірнє підприємство) буде здійснюватись відповідно до чинного законодавства України та Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення і Положення про поставку товарів народного споживання, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 р. № 888 (далі, - Положення про поставку товарів народного споживання) .
За таких обставин, застосування позивачем до спірних правовідносин приписів ч.1 п.57 Положення про поставку товарів народного споживання суд вважає необґрунтованим, а відтак і вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 831, 52 грн. безпідставними.
Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44-49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Продторг-Тернопіль", (м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, п/р 260484460 в АППБ "Аваль" у м.Тернополі, МФО 338017, код ЄДРПОУ 34473634) на користь Дочірнього підприємства Торговий Дім "Вінніфрут" ВАТ "Вінніфрут" в особі Київської філії Дочірнього підприємства Торговий Дім "Вінніфрут" ВАТ "Вінніфрут" (м.Київ, вул. Зрошувальна, 5, р/р26009228269300 в АКІБ "УкрСиббанк" м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 25965307) - 16630 (шістнадцять тисяч шістсот тридцять) грн. 54 коп. основного боргу, 1333 (одну тисячу триста тридцять три) грн.17 коп. пені, 181 (сто вісімдесять одну) грн. 80 коп. 3% річних за прострочення оплати.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Продторг-Тернопіль", (м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, п/р 260484460 в АППБ "Аваль" у м.Тернополі, МФО 338017, код ЄДРПОУ 34473634) на користь Дочірнього підприємства Торговий Дім "Вінніфрут" ВАТ "Вінніфрут" в особі Київської філії Дочірнього підприємства Торговий Дім "Вінніфрут" ВАТ "Вінніфрут" (м.Київ, вул. Зрошувальна, 5, р/р26009228269300 в АКІБ "УкрСиббанк" м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 25965307) - 183 (сто вісімдесять три) грн. 12 коп. в рахунок повернення сплаченого державного мита та 303 (триста три) грн. 98 коп. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
5. В іншій частині позову відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) .__. ___. 2009 р. рішення через місцевий господарський суд.
Суддя