ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 4/466
29.09.09
За позовом
Автогосподарства при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві
До
Комунального підприємства «Київпастранс»в особі Автобусного парку № 5
Про
стягнення 8887,17 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Руденко Л.В. -дов.
Від відповідача Магратій Я.В. -дов.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Автобусного парку № 5 КП «Київпастранс» 8472,17 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.
Відповідач позовні вимоги визнає частково, у сумі 4236грн.08коп., оскільки ДТП сталося з вини обох водіїв, тобто 50%., відшкодування витрат на проведення авто товарознавчого дослідження в розмірі 415грн. не визнає, оскільки за його твердженням в матеріалах справи відсутні докази оплати послуг на проведення дослідження.
Свої заперечення виклав в відзиві на позовну заяву від 14.07.2009р.
Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
15 вересня 2008 року о 16год. 10хв. в м. Києві на просп. Перемоги 75/2, водій Топало Іван Миколайович, керуючи автобусом «ЛАЗ-52523»д.н. 042-65 КА, не дотримався безпечної дистанції, в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «УАЗ-3163»д.н. 1419, який належить автогосподарству при ГУМВС України в місті,Києві, під керуванням міліціонера-водія Федчишина Олександра Васильовича, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Міліціонер-водій Федчишин О.В. керував автомобілем марки «УA3», д/н 11*1419 згідно наказу № 142 від 14.11.2007 про закріплення.
Вина Топала Івана Миколайовича щодо вчинення дорожньо-транспортної пригоди визнана постановою Святошинського районного суду м. Києва від 31.10.2008 в справі № 3-29283/2008, та й самим порушником, який в судовому засіданні свою вину в вказаному правопорушенні визнав.
Власником транспортного засобу ЛАЗ-52523 д.н. 042-65 КА являється Автобусний парк № 5 КП «Київпастранс». Керував транспортним засобом на момент скоєння ДТП водій Топало І.М., який перебував з даним підприємством в трудових відносинах.
Вартість ремонтних робіт по відновленню первинного стану пошкодженого автомобіля позивача становитиме 8 472 грн. 17 коп., що підтверджується висновком авто товарознавчого дослідження № 269-3 від 04.10.2008.
В грудні 2008 року автогосподарство звернулось до Відповідача з претензією про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП.
У відповіді на претензію, адміністрація Автобусного парку № 5 КП «Київпастранс»не заперечувала проти виплати вартості відновлювального ремонту транспортного засобу марки «УA3», д/н 11*1419, за умови притягнення для спільного відшкодування матеріальної шкоди водія автомобіля «Фольксваген»д.з. АА 2019 НХ Хьюз Наталії Валентинівни, яка нібито створила аварійну ситуацію, наслідком якої стала дорожньо-транспортна пригода.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав:
Постановою Святошинського районного суду м.Києва Топала І.М. було визнано винним у порушенні вимог ПДР та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 34 грн. на користь держави.
Згідно з Постановою Святошинського районного суду м.Києва від 13.02.2009р. іншого учасника ДТП Хьюз Н.В. було визнано також винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП.
Святошинським районним судом м.Києва було розглянуто справу та встановлено: 15.09.2008р. гр. Хьюз Н.В. керуючи автомобілем «Фольцваген»д.н. АА 2019 НС по пр. Перемоги, перед початком руху та перестроюванням не переконалась, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, ненадала перевагу в русі автомобілю «УАЗ»реєстр. № 1419, чим порушила вимоги п.п. 10.1, 10.3 ПДР.
Провадження по справі про притягнення Хьюз Н.В. до адміністративної відповідальності за ст. 124 ч. 4 закрито у зв'язку з закінченням строку, встановленого для накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, у заподіянні шкоди є вина не лише водія Відповідача Топала І.М. а й іншого учасника ДТП Хьюз Н.В.
Позивач вважає, що вина іншого учасника в ДТП Хьюз Н.В. не може братись до уваги, оскільки пошкодження автомобілю Позивача було заподіяно саме транспортним засобом ЛАЗ, що належить Відповідачу.
Твердження позивача не приймаються до уваги, оскільки вина Хьюз Н.В. встановлена Святошинським районним судом м.Києва, про що свідчить постанова суду, яка на момент подання позовної заяви є чинною, і суд 1 інстанції при розгляді двох адміністративних справ встановив, що порушення Правил дорожнього руху допустили обидва водії.
Згідно ч.3 ст. 1188 ЦК України «за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення».
Враховуючи положення ч.3 ст. 1188 ЦК України щодо підстав відповідальності за завдану матеріальну шкоду, суд вважає, що відповідач не повинен відшкодовувати шкоду Позивачу у відповідності до його позовних вимог у частині 4236грн.08коп.
Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № 269-3 від 04.10.2008 розмір матеріального збитку, нанесеного Позивачу складає 8472,17грн.
Оскільки ДТП сталася з вини обох водіїв, то враховуючи частку 50% вини водія Топала І.М. в зазначеній ДТП, позовні вимоги слід задовільнити в частині матеріального збитку лише в розмірі 4 236,08 грн., тобто 50%.
Враховуючи частку 50% вини водія Топала І.М., вимога позивача про відшкодування витрат на проведення авто товарознавчого дослідження в розмірі 415 грн. також підлягає задоволенню частково, у сумі 207грн.50коп. Оплата послуг за проведення автотоварознавчого дослідження здійснена платіжним дорученням №1181 від 17.11.2008р., належно засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення 4236грн.08коп. шкоди та 207грн.50коп. експертизи .
В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 4236грн.08коп. шкоди та 207грн.50коп. експертизи . Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані у відзиві на позовну заяву та доданими до них документами, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову повністю.
Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити частково
Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»в особі Автобусного парку № 5 (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 21, код ЄДРПОУ 03114336) на користь Автогосподарства при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справи України в м. Києві (01103, м. Київ, вул.. Залізничне шосе, 9, код ЄДРПОУ 08805513) 4236 грн. 08 коп. страхового відшкодування, 207 грн. 50 коп. витрат за проведення експертизи, 51 грн. державного мита та 156 грн. 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до ст.. 116 ГПК України.
В решта частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.
Суддя І.І.Борисенко