"05" січня 2012 р.Справа № 10/69/5022-1437/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Півторака М.Є.
За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
За позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" в особі ОСОБА_2 "Баядера Логістик" в м. Тернополі м. Тернопіль, вул. Промислова, 20
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 с. Колодіївка, вул. Задвір Верхня, 3, Підволочиського району, Тернопільської області
про стягнення боргу
За участю представників:
позивача: ОСОБА_4- представника, довіреність від 17.10.11 р.
відповідача: ОСОБА_3 -СПД ФО, ОСОБА_5- адвоката, ордер № 4009 від 12.12.2011 року.
У судовому засіданні представникам сторін роз'яснено процесуальні права та обов'язки відповідно до статей 20,22 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" в особі ОСОБА_2 "Баядера Логістік" в м. Тернополі звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 с. Колодіївка, вул. Задвір Верхня, 3, Підволочиського району, Тернопільської області про стягнення боргу в сумі 13 531,63 грн.( з яких 11292,24 грн. основного боргу ; 628,70 грн. -пені ; 820,23 грн. -20% річних; 790,46 грн. -штрафу; 135,32 грн. -держмито та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №815 від 06.05.2011 року, зокрема в частині здійснення оплати за отриманий товар, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 11 292,24 грн.
Ухвалою господарського суду від 24.10.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 10 год. 04 листопада 2011 року.
В порядку статті 77 ГПК справу слуханням було відкладено до 14 год. 15 хв. 22 листопада 2011 та до 15 годин 12 грудня 2011 року; в судовому засіданні оголошувалася перерва до 15 годин 21 грудня 2011 року; 15 год. 30 хв. 04 січня 2012 року та 11 год. 05 січня 2012 року.
Строк вирішення спору продовжено, в порядку ч.4 ст. 69 ГПК України, про що судом винесено відповідну ухвалу від 21.12.2011 року.
В судові засідання представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судові засідання 12.12.2011 року, 21.12.2011 року, 04.01.2011 року та 05.01.2012 року прибув, позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Окрім того, 05.01.2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з письмовою заявою б/н ( вх. № 8102(н) від 05.01.2012 року), в якій вказує, що не визнає заявлених вимог; боргу перед позивачем у вказаній сумі немає, оскільки повністю сплатила його; розрахунки з ОСОБА_2 "Баядера Логістик" в особі ОСОБА_1 в місті Тернополі проводила шляхом передачі коштів за отриманий товар торговому агенту ОСОБА_1 (представився як Тихоліз) для внесення їх у касу. Про отримання коштів торговий агент робив відмітку на накладних. В підтвердження зазначеного надала суду копії Видаткових накладних.
Також відповідач заявила клопотання про інформування правоохоронні органи про вчинення незаконних дій представником ОСОБА_2 "Баядера Логістик" щодо привласнення отриманих від неї грошей за поставлений товар.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
Згідно статті 1 ГПК України Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Стаття 16 Цивільного Кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга п. 1 ст. 16 ЦК України).
ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", місцезнаходження якого м. Горлівка вул. Озерянівська ,2 Донецької області, є юридичною особою, яка зареєстрована Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією 21.04.2008 року, включена до ЄДРПОУ, ідентифікаційний кожд 35871504, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 344936 (копія знаходиться в матеріалах справи), а тому наділене правом на звернення до господарського суду з позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовом до господарського суду, позивач самостійно визначає в позові предмет позову та його підстави, тобто, ті обставини, якими він обґрунтовує поданий позов; розглядаючи справу, господарський суд не може вийти за межі зазначених у позові предмету та підстав, за винятком випадків, прямо передбачених процесуальним законодавством.
Предметом позову ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", визначило стягнення з відповідача заборгованості в сумі 13531,63 грн.
Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту права є таким, що відповідає статтям 15, 16 Цивільного кодексу України.
В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).
У судовому засіданні встановлено, що 06 травня 2011 року між Позивачем -"Баядера Логістік" в особі ОСОБА_2 "Баядера Логістік" в м. Тернополі м. Тернопіль, вул. Промислова, 20 (надалі, Постачальник) та Відповідачем -Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 жителькою с. Колодіївка, вул. Задвір Верхня, 3 Підволочиського району, Тернопільської області (надалі, Покупець), був укладений договір поставки № 815, згідно з умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця алкогольні напої ( товар ), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар в порядку, визначеному умовами цього Договору (п.1.1 Договору).
Відповідно до умов Договору № 815 від 06.05.2011р. Продавець поставив, а Покупець отримав товар на загальну суму 17 232,36 грн., що підтверджується видатковими накладними №9803/9837 від 14 травня 2011 року на суму 561,78 грн.; №12393/12596 від 28 травня 2011 року на суму 679,68 грн.; №12390/12605 від 28 травня 2011 року на суму 7 236,90 грн.; №12392/12607 від 28 травня 2011 року на суму 3415,02 грн.; №12391/12606 від 28 травня 2011 року на суму 5338,98 грн.
Всього отримано продукції на загальну суму 17 232,36 грн.
Пунктом 3.4. Договору поставки № 815 від 06.05.2011 року сторони визначили що підпис уповноваженого представника Покупця в накладній на товар засвідчує, що товар прийнятий Покупцем від Постачальника за кількістю і якістю.
З досліджених у судовому засіданні видаткових накладних вбачається, що вони підписані отримувачем ( відповідачем у справі ) ОСОБА_3
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.
Беручи до уваги доводи позивача, оцінені докази, суд дійшов висновку про те, що, між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Матеріали справи свідчать, що позивач у справі поставив ФОП ОСОБА_3 с. Колодіївка, вул. Задвір Верхня, 3, Підволочиського району, Тернопільської області товар на загальну суму 17 232,36 грн., і стверджує, що відповідач по справі своїх зобов'язань згідно договору повністю не виконав, а здійснив оплату за поставлений товар частково на суму 5940,12 грн., і його заборгованість перед ним на час подання позову до суду становить 11 292,24 грн., що в силу ст.ст. 526 та 530 ЦК України є неприпустимим.
Пунктом 6.1. Договору поставки № 815 від 06.05.2011 року встановлено, що розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечать чинному законодавству України, або за домовленістю сторін -шляхом попередньої оплати.
Датою оплати Покупцем вартості отриманого від Постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок постачальника ( п. 6.2. Договору ) .
У поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістік" в особі ОСОБА_1 в місті Тернополі вказало, що СПД ФО ОСОБА_3 частково провела оплату за отриманий товар, а саме в сумі 5 940,12 грн.
Представники сторін у судовому засіданні підтвердили, що розрахунок СПД ФО ОСОБА_3 за отриману продукцію проводився шляхом передачі грошових коштів представнику позивача для їх наступної передачі в касу ОСОБА_1, що не є порушенням п.6.1. Договору поставки № 815 від 06.05.2011 року. Таким способом було сплачено 5 940.12 грн., що позивачем не заперечується.
Однак, що позивач заперечує той факт, що грошові кошти в сумі 11 292,24 грн. за отриманий товар були отримані його представником СПД-ФО ковальською І.С. для наступного внесення цих коштів у касу товариства.
Як вбачається з Видаткових накладних, наданих позивачем у справі у графі: "Відпустив" та "Водій" не вказано, хто з працівників ОСОБА_2 "Баядера Логістик" в особі ОСОБА_2 в місті Тернополі здійснював безпосередньо передачу матеріальних цінностей відповідачу у справі: ОСОБА_3, а також хто отримував грошові кошти для їх передачі в касу ОСОБА_1.
У судовому засіданні 05.01.2012 року, а також у наданому письмовому пояснення , написаного власноруч ОСОБА_3 відповідач стверджує, що нею особисто вказані кошти були передачі представнику ОСОБА_1 ( представився як Тихоліз ) за отриманий товар для наступного внесення у касу товариства.
Таким чином, у матеріалах справи знаходяться пояснення представників позивача та відповідача щодо проведення розрахунків за отриманий товар, які суттєво відрізняються по своєму змісту: відповідач стверджує, що заплатив за отриманий товар шляхом передачі їх представнику товариства; а позивач стверджує, що його представник грошових коштів не отримував від СПД ФО ОСОБА_3
З огляду на наведене, відповідач звернувся до суду із письмовим клопотанням про направлення матеріалів у правоохоронні органи на підставі п.2 ч. 2 ст. 79 ГПК України.
В силу вимог ст.ст. 8, 24, 61 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права, закріплено рівність кожного перед Законом, а також, індивідуальний характер відповідальності особи за порушення закону.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст.ст. 4-2, 21, 54,56 ГПК України) та заходи та дії, які вчиняє господарський суд для забезпечення правильного та своєчасного вирішення спору.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).
При вирішенні даного спору, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України заходами та засобами доказування, господарський суд не має можливості з'ясувати всі фактичні обставини що проведення розрахунків між сторонами за отриману продукцію (а саме: передачі ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 11 292,24 грн. за отриманий товар представнику ОСОБА_1 Тихоліз; отримання Тихоліз чи іншим представником ОСОБА_1 вказаних коштів; внесення коштів за отриманий товар в касу ОСОБА_2 "Баядера Логістик" ; опитування свідків, можливого проведення почеркознавчої експертизи підписів на Видаткових накладних ), а відповідно і винести об'єктивне судове рішення про стягнення з СПД ФО ОСОБА_3 боргу в сумі 13 531,63 грн..
Відповідно до п.2ч.2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів.
Враховуючи наведене та з метою встановлення можливих правопорушень в діях осіб, які можуть містити ознаки злочину, у відповідності до ст. ст. 79,90 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №10/69/5022-1437/2011 та направити матеріали даної справи до Прокуратури м. Тернополя, для проведення перевірки по фату проведення розрахунків згідно господарської операції між ОСОБА_2 "Баядера Логістик" в особі ОСОБА_2 в місті Тернополі та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3, жительки с. Колодіївка Підволочиського району Тернопільської області, можливих ознак кримінальних діянь в діях працівників ОСОБА_2 "Баядера Логістик", з метою виявлення причин можливого порушення Закону, поновлення прав та притягнення винних осіб до відповідальності.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 79, 86 ГПК України, господарський суд,-
1.Зупинити провадження по справі № 10/69/5022-1437/2011.
2.Матеріали справи № 10/69/5022-1437/2011 направити в Прокуратуру м. Тернополя з метою встановлення наявності в діях посадових осіб ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" в особі ОСОБА_1 в місті Тернополі та СПД ФО Ковальської ОСОБА_7, жительки с. Колодіївка Підволочиського району при виконанні умов Договору поставки № 815 від 06.05.2011 року ознак злочину ( крадіжки ст. 185 КК України; шахрайства ст. 190 КК України, зловживання довірою ст. 192 КК України), тощо.
3.Зобовязати сторони надати прокуратурі міста Тернополя за її зверненням всі документи, необхідні для проведення перевірки.
4.Прокуратурі міста Тернополя повідомити господарський суд про результат проведеної перевірки та повернути матеріали справи № 10/69/5022-1437/2011 на адресу господарського суду Тернопільської області.
5.Дану ухвалу надіслати сторонам у справі та Прокуратурі м. Тернополя.
6.Повна ухвала складена та підписана 17 січня 2012 року.
Суддя М.Є. Півторак