"12" квітня 2010 р.Справа № 7/140-1916(6/167-17-9/18-194-3/376-3470)
Про відмову у прийнятті скарги на дії ДВС
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 04 червня 2009р. у справі №7/140-1916(6/167-1769-9/18-194-3/376-3470), позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Герда” задоволено, та серед іншого, зобов'язано Державну компанію з утилізації відходів як вторинної сировини „Укрекокомресурси” Кабінету Міністрів України в особі структурного підрозділу - виробничого комплексу „Галант”, усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою по вул. Збаразькій, 16 у м. Тернополі, шляхом проведення демонтажу павільйону “Світанок” та звільнення земельної ділянки від конструктивних частин складського приміщення, в строк до 30.09.2009 року.
За порушення вимог ст.ст. 5, 6, 88 Закону України «Про виконавче провадження», що полягало у невиконанні вимог державного виконавця щодо виконання рішення господарського суду Тернопільської області у справі №7/140-1916(6/167-1769-9/18-194-3/376-3470), 24 березня 2010 року виконуючим обов'язки Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції прийнято постанову про накладення на директора виробничого комплексу «Галант»ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 грн.
06 квітня 2010 року директор ВК "Галант" звернулась в господарський суд Тернопільської області зі скаргою б/н від 06.04.2010 року, за змістом якої скаржниця просить скасувати прийняту постанову.
У зв'язку з тим, що суддя Стадник М.С., яка розглядала справу № 7/140-1916(6/167-17-9/18-194-3/376-3470), в даний час знаходиться у основній відпустці, з метою дотримання вимог статті 121-2 ГПК України, розпорядженням голови господарського суду Тернопільської області від 07 квітня 2010 року справу № 7/140-1916(6/167-17-9/18-194-3/376-3470) для розгляду скарги передано судді Шумському І.П.
Розглянувши подану скаргу, суд прийшов до висновку про її непідвідомчість господарському суду, з огляду на таке:
За змістом ст. 121-2 ГПК України, оскарженню підлягають дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.
При цьому, право на таке оскарження, в силу названої статті, належить стягувачу, боржнику або прокурору.
Боржником, за рішенням суду від 04 червня 2009 року у справі №7/140-1916(6/167-1769-9/18-194-3/376-3470) є Державна компанія з утилізації відходів як вторинної сировини „Укрекокомресурси” Кабінету Міністрів України в особі структурного підрозділу - виробничого комплексу „Галант”.
В той же час, оскаржувана постанова ДВС прийнята відносно фізичної особи - ОСОБА_1, котрій встановлено обов'язок сплатити штраф. Тому, саме ОСОБА_2 належить право подання відповідної скарги (позову).
У зв'язку з цим, згідно з ст.ст. 1,2,12,21,121-2 ГПК України, скарга на постанову ДВС про накладення штрафу на фізичну особу не підвідомча господарському суду.
Відповідно до п.1ч.1 ст. 62 ГПК України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо вона не підлягає розгляду в господарських судах України.
У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватись положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання (Постанова Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003р.).
З огляду на викладене, заява не підлягає розгляду в господарських судах України, а тому, в порядку п.1 ч.1 ст. 62 ГПК України, у прийнятті скарги слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.1,2,4,45,12, п.1 ст.62,86,121-2 ГПК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14, суддя
1. Відмовити у прийнятті скарги директора ВК «Галант»на дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції.
2. Скаргу б/н від 06 квітня 2010 року та долучені документи (у т.ч. квитанцію №3 від 06.04.10р. про сплату 3,40 грн. державного мита) повернути заявнику.
3. У відповідності з п.2 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р. №7-93 - 3,40 грн. державного мита, сплачені квитанцією №3 від 06.04.10р., підлягають поверненню.
Суддя І.П. Шумський