"25" травня 2010 р.Справа № 02-2/6-170
про повернення зустрічної позовної заяви
Суддя Шумський І.П., розглянувши зустрічну позовну заяву № без номера, від 20.05.2010 року Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні належним майном, зобов'язання передати належні на праві спільної часткової власності нежитлові приміщення будівлі гаражів легкового автотранспорту по вул. Микулинецькій,8, в м.Тернополі та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 0,2277 га. по вул. Микулинецькій,8, м.Тернопіль, встановив наступне:
В провадженні господарського суду Тернопільської області знаходиться справа №6/26-490 (суддя І.П.Шумський) за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про визнання договору оренди з правом викупу, не посвідченого нотаріально, дійсним та визнання права власності на 1/2 частини власності гаражів легкового автотранспорту по вул. Микулинецька,8, в м.Тернопіль, які належать ОСОБА_1
В процесі розгляду даної справи відповідач звернувся до первісного позивача із зустрічним позовом.
Суд вважає, що зустрічний позов та додані до нього документи підлягають поверненню заявнику за таких підстав:
Відповідно до ст.60 ГПК України, зустрічний позов повинен відповідати загальним правилам подання позовних заяв до господарського суду.
Однак, в порушення вимог п. 3 ст. 57 ГПК України ОСОБА_1 не подано належних доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Так, всупереч п. 33 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої Наказом ГДПІ України № 15 від 22.04.1993р., п.п. а,б ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" №7-93 від 21.01.1993р., позивачем за зустрічним позовом сплачено меншу, аніж визначену законодавством суму державного мита.
Крім того, згідно ст.9 названого Декрету, відповідальність за правильність справляння мита покладено на його платників, які відповідно до п.14 Інструкції, при перерахуванні мита з свого рахунку повинні додати останній примірник платіжного доручення до зустрічної позовної заяви.
Проте, ОСОБА_1 надано суду лише світлокопії квитанцій про сплату судових витрат.
Таким чином, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 44-46,54,57,60,п.4 ч.1 ст.63,86 ГПК України, Декрету КМУ "Про державне мито", -
1. Повернути без розгляду позовну заяву № без номера, від 20.05.2010 року та додані до неї документи, всього на 12 аркушах, в тому числі світлокопії квитанцій : №76 від 20.05.2010р. про сплату 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та №78 від 20.05.2010р. про сплату 80 грн. державного мита, Суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1.
2. У відповідності з п.2 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р. №7-93, п.13 Порядку оплати витрат з інформаційно- технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1258, 80грн. сплачені квитанцією №78 від 20.05.2010р.та 236 грн. сплачені квитанцією №76 від 20.05.2010 року підлягають поверненню.
3. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя І.П. Шумський