17.09.2015 Справа № 920/1428/15
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ЛАКС», м.Ніжин, Чернігівська область
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Суми
про стягнення 5886,13 грн.
СУДДЯ МОЇСЕЄНКО В.М.
при секретарі судового засідання Сорока Л.М.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Суть спору: позивач у своїй позовній заяві від 21.08.2015р. № 7/15 просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4304,39 грн. основного боргу, 1511,34 грн. інфляційних втрат, 70,40 грн. 3% річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Позивач на виконання вимог господарського суду , викладених в ухвалі про порушення провадження у справі № 920/1428/15 від 02.09.2015р. направив супровідним листом оригінал товарно-транспортної накладної № 2897/14/0 від 27.01.2015р., просить розглядати справу за відсутності його представника по наявним в справі матеріалам.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення - копії ухвали господарського суду Сумської області про порушення провадження у справі № 920/1428/125 від 02.09.2015р., однак відзив на позов не подав, про причини нез'явлення його представника в судове засідання не повідомив.
Відповідач не скористався своїм диспозитивним правом на участь його представника в розгляді справи в господарському суді Сумської області. При таких обставинах суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника відповідача за наявними в справі матеріалами у відповідності з приписами ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:
27.01.2015р. позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Лакс» , за усною домовленістю, по товарно-транспортній накладній № 2897148/0, поставив відповідачу - Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 лікарські препарати на загальну суму 4304,39 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми ( договори).
Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Факт поставки та отримання відповідачем товарів підтверджується матеріалами справи, а саме оригіналом наданої позивачем товарно-транспортної накладної № 289714/0 від 27.01.2015р. , на якій містяться підписи та печатки представників сторін.
Як вбачається з оригіналу даної накладної, товар відповідачем мав бути оплачений до 02.02.2015р., проте відповідач за отриманий товар не розрахувався , його заборгованість перед позивачем склала 4304,39 грн.
Тому, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України , позивач направив відповідачу вимогу (претензію)№ 353 від 06.08.2015р. з вимогою погасити заборгованість за поставлені товари у розмірі 4304,39 грн.в семиденний строк з дня отримання даної претензії. В підтвердження направлення відповідачу претензії позивачем подано оригінал фіскального чека № НОМЕР_1 від 07.08.15р. та опис вкладення до цінного листа ( а.с.21), однак відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість позивачу не сплатив.
Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки відповідач після отримання претензії розрахунки з позивачем не провів, позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар відповідно до товарно-транспортної накладної № 289714/0 від 27.01.2015р. складає 4304,39 грн., що підтверджується матеріалами справи .
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.
Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 4304,39 грн. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.
Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню 1511,34 грн. інфляційних втрат та 70,40 грн. 3% річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тому, позовні вимоги стосовно стягнення 1511,34 грн. інфляційних втрат та 70,40 грн.. - 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов'язань підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до Закону України “Про судовий збір”, ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (40013, м.Суми, вул. 2-А Севастопольська, буд.14, корпус А, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Лакс» ( 16608, Чернігівська область, м.Ніжин, вул. Московська,54, код 14255011) 4304, 39 грн. основного боргу, 1511,34 грн. інфляційних втрат, 70,40 грн. 3 % річних, 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 17.09.2015 року.
Суддя ОСОБА_2