18.09.2015 р. Справа№ 914/3322/15
Суддя Яворський Б.І.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Творчо - видавничого підприємства Всеукраїнський політичний журнал “Державність”, м.Львів,
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Львівська книжкова фабрика “Атлас”, м.Львів,
про стягнення 50'700,00 грн. та зобов'язання виконати умови договору №76 від 25.06.2014 р.,
На розгляд господарського суду Львівської області Творчо - видавничим підприємством Всеукраїнський політичний журнал “Державність” подано позов до Приватного акціонерного товариства “Львівська книжкова фабрика “Атлас” про стягнення 50'700,00 грн. та зобов'язання виконати умови договору №76 від 25.06.2014 р.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви (вх.№3417 від 16.09.2015р.), судом встановлено наявність підстав для її повернення без розгляду, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, позивач додав до позовної заяви квитанцію про надіслання рекомендованого листа ПАТ “ЛКФ “Атлас”, проте позивачем не долучено опису вкладення, що не дозволяє суду зробити висновок про направлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно п.3 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до зі ст.1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Частина 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлює, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, а немайнового характеру сплачується судовий збір - 1 розмір мінімальної заробітної плати. За подання заяви, що має одночасно майновий та немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір”).
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 50' 700,00 грн. та зобов'язання виконати умови договору №76 від 25.06.2014 р., тому судовий збір має бути сплачений як за майнову вимогу та немайнову вимогу. Натомість до позовної заяви позивач додав квитанцію про сплату 1'218,00 грн. судового збору тільки за одну вимогу. Таким чином, докази сплати судового збору у розмірі, визначеному законом, відсутні.
Згідно з п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Зважаючи на те, що позивачем не подано доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками та доказів сплати судового збору, така позовна заява підлягає поверненню без розгляду відповідно до п.4, 6 ч.1 ст. 63 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 56, 57, п.4,6 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суддя
повернути позовну заяву Творчо - видавничого підприємства Всеукраїнський політичний журнал “Державність” та додані до неї документи без розгляду.
Додатки (для позивача): акт від 16.09.2015р. №164, позовна заява та додані до неї документи, в тому числі поштовий конверт, на 67 аркуші.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя Яворський Б.І.