ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 1/406
05.10.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«ВДС - Торг»
До Комунального підприємства «Київпастранс»
в особі Автобусного парку № 1
Про стягнення 39 147,45 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Карпеєва А.М., довіреність № б/н від 27.08.2009 р.
Слободян Д.Б., довіреність № б/н від 27.08.2009р.
від відповідача Пономаренко М.О., довіреність № № 06-5/81 від 10.02.2009р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВДС - Торг»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Автобусного парку № 1 Комунального підприємства «Київпастранс» (далі -відповідач) про стягнення з останнього 39 147,45 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 31/10-08 від 02.01.2009р.
Ухвалою суду від 31.08.2009р. порушено провадження у справі № 1/406 та призначено розгляд на 28.09.2009.
17.09.2009р. позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог
28.09.2009р. позивач в судовому засіданні підтримав свої вимоги у повному обсязі та надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.
Відповідач в судовому засіданні надав статутні документи, які стверджують про те, що відповідач є відокремленою одиницею КП «Київпастранс»без статусу юридичної особи.
Суд здійснив заміну неналежного відповідача на належного, та відклав розгляд справи на 05.10.2009р.
05.10.2009р. позивач підтримав свої вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечив.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідач, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
На підставі укладеного між сторонами Договору № 31/10-08 від 31.10.2008р. (далі-договір) позивач зобов'язався постачати товар у власність відповідача, який в свою чергу зобов'язався приймати та сплачувати вартість товарів, передбачених умовами договору.
Відповідно до п.4.2 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару проводиться в національній валюті України шляхом перерахунку грошей на розрахунковий рахунок постачальника включно ПДВ на умовах 100 % попередньої оплати.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 250 750,64 грн., що підтверджується накладними, копії яких додані до матеріалів справи.
Станом на день подачі позов до суду відповідач з позивачем не розрахувався.
У своїй уточненій позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 316 094,55 грн. боргу, а саме: 250 750,64 грн. -основного боргу, 18 009,74 грн. -інфляційних втрат, 42 003,08 грн. -пені, 5 331,09 грн. -3% річних, 4250,00 грн. -витрат на правову допомогу, та покласти на відповідача судові витрати.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.
Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Доказів того, що відповідачем здійснено повну оплату за поставлений позивачем товар по спірному договору суду не надано.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підставою господарсько-правової відповідальномсті (в тому числі у вигляді штрафних санкцій) учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господраювання (ч.1 ст.218 ГК України).
Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), як учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином з відповідача підлягає стягненню пеня за шість місяців прострочення виконання зобов'язання у розмірі 18 398,69 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 3552,47 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236 грн., 4 250 грн. адвокатських послуг.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань за договором поставки доведена матеріалами справи і не спростована відповідачем.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 173, 193, 222 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»в особі Автобусного парку №1 (04070, м.Київ, Набережне шосе 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДС - Торг»(07452, Київська обл., Броварський р-н, с.Гоголів, вул. Артема 56, код ЄДРПОУ 34719939) 250 750 (двісті п'ятдесят тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 64 коп. -основного боргу, 18 009 (вісімнадцять тисяч дев'ять) грн. 74 коп. -інфляційних втрат, 42 003 (сорок дві тисячі три) грн. 08 коп. -пені, 5 331 (п'ять тисяч триста тридцять одну) грн. 09 коп. -3% річних, 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) грн. -адвокатських послуг; 3552 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 47 коп. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя В.І. Мельник
(Рішення виготовлено та підписано 08.10.2009р.)
Суддя