"13" жовтня 2009 р. Справа № 12/259/09
Позивач: Відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія
«Миколаївобленерго»
54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40,
код ЄДРПОУ 23399393.
.
Відповідач: Снігурівське управління водного господарства
57300, Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Леніна, 196,
код ЄДРПОУ 01033935
Про: врегулювання розбіжностей по договору.
Суддя Семенов А.К.
Від позивача: Дворянова О.І. - довіреність № 01/33-94 від 30.12.2008 р.
Від відповідача: Соколенко О.П. -довір. №3 від 01.01.09 року.
Куніна С.В.- довір. №311 від 29.09.09 року.
Позов поданий 22.07.2009 року.
Позивач просить врегулювати розбіжності за договором на постачання електрич-ної енергії №43/130 від 22.06.2009 року, що укладається між ВАТ ЕК «Миколаївобленер-го»та Снігурівським управлінням водного господарства.
Відповідач свого представника в судове засідання направив, письмовий відзив по суті спору надав, проти позову заперечує, наполягає на укладенні спірних пунктів догово-ру в його редакції ( аркуші справи 34-36).
В справі оголошено перерву до 13.10.09 року.
В судовому засіданні 13.10.09 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи.
20 вересня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” та Снігурівським управлінням водного господарства був укладений договір № 43/130 “Про постачання електричної енергії і про технічне забезпе-чення електропостачання споживача”.
У зв'язку з викладенням Правил користування електричною енергією у новій ре-дакції, затвердженої Постановою НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910 “Про внесення змін до Правил користування електричною енергією”, зареєстрованою в Міністерстві юс-тиції України 18.11.2005 р. за № 1399/11679, 28.04.2000 р. позивачем було направлено на адресу відповідача проект договору від 22.06.2009 року на постачання електричної енер-гії з додатками №1,1а,2, 3,4,5,7, 8, 10, 11, 13 до нього.
При укладанні нового договору (згідно проекту від 22.06.2009 року) між сторона-ми виникли розбіжності.
02.07.2009 року відповідач за вих. № 220 направив позивачеві підписаний ним про-ект договору від 22.06.2009 р. № 43/130 з додатками до нього та з протоколом розбіжнос-тей. Вказане відправлення позивач отримав у той же день та зареєстрував за вх. № 2001.
Розглянувши протокол розбіжностей, позивач погодився з редакцію відповідача по наступним пунктам: преамбула договору, п.9.8. Розділу 9 «Інші умови», Додаток 8 Акт 9 «Схема електропостачання», Додаток №10.
14.07.2009 р. за вих. № 13/11- 974 позивачем на адресу відповідача був направле-ний протокол узгодження розбіжностей до проекту договору № 43/130 від 22.06.2009 р. про постачання електричної енергії між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»та Снігурівським управлінням водного господарства.
20.07.2009 р. позивачем було отримано протокол узгодження розбіжностей в ре-дакції відповідача, з яким позивач не погодився та 22.07.2009 р. направив до господарсь-кого суду позов з метою врегулювання спору в решті розбіжностей, котрі залишилися неврегульованими.
Відповідно ст. 26 ЗУ «Про електроенергетику»споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, п.5.1.ПКЕЕ передбачено що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між пос-тачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обо-в'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
ч.1 ст. 187 ГКУ передбачено, що спори які виникають під час укладання господар-ських договорів які є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках встановлених законом, розглядаються судом.
Згідно ч.ч. 4,7 ст.181 ГК України, за наявності заперечень щодо окремих умов дого-вору сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладання якого є обов'язковим для сторін на підста-ві закону, або сторона -виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіж-ностій, не передасть у двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишились невре-гульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Не узгодженими залишились п. 2 Додатку №10 та Додаток №1а до договору.
ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»звернулось з позовом до Снігурівського управління водного господарства про врегулювання розбіжностей за договором на постачання елект-ричної енергії №43/130 від 22.06.09 року, в якому просило господарський суд викласти п. 2 Додатку № 10 та Додаток №1 а до договору у своїй редакції.
В судовому засіданні, яке відбулося 30.09.09 року представник відповідача надав письмове повідомлення, яким проінформував суд про узгодження сторонами спору щодо Додатку №1а до договору на постачання електричної енергії № 43/130 від 22.06.2009 ро-ку (відповідач погодився з редакцією ВАТ ЕК «Миколаївбленерго»цього додатку), в зв'язку з чим клопоче про припинення провадження в справі в цієї частині спору (щодо Додатку №1а до договору на постачання електричної енергії № 43/130 від 22.06.2009 ро-ку). Представник позивача це підтверджує. За таких обставин відповідно до п.1-1 статті 80 ГПК України провадження в справі в частині спору щодо Додатку № 1а до вказаного до-говору підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.
Позивач просить п.2 Додатку 10 до договору на постачання електричної енергії № 43/130 від 22.06.2009 року викласти в такій редакції : «Споживач протягом розрахун-кового періоду здійснює 2 планових платежу на поточний рахунок із спеціальним режи-мом використання у таких співвідношеннях: до 5 числа поточного місяця 60%, до 15 чис-ла поточного місяця 40%. В день надання «Акту про використану електричну енергію» Постачальник надає Споживачу рахунок на здійснення планових платежів та рахунок вар-
тості фактично спожитої електроенергії. Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою авансових платежів та вартості фак-тично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отри-
мання рахунку за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію. Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться меншим ніж очікуване, над-лишкові кошти зараховуються як оплата наступних платежів».
Позивач на обґрунтування своєї редакції п. 2 Додатку №10 до договору зазначає наступне.
Згідно ст. 275, 277 ГК України, відпуск електричної енергії без оформлення догово-ру енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично від-пущену енергію.
Приписами підпункту 2 п.1.постанови КМ України №1404 від 09.10.2006 року пе-редбачено, що у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти за-мовники можуть передбачати попередню оплату лише у разі закупівлі послуг з енергопос-тачання на строк не більше одного місяця.
Розрахунковим періодом, тобто періодом часу за який визначається обсяг спожитої електричної енергії, відповідно до п.1 Додатку 10 до договору на постачання електричної енергії №43/130 від 22.06.2009 року вважається період з 27 числа місяця до такого ж числа наступного місяця, що дорівнює 30-ти календарним дням, тобто місяцю. Отже, пропози-ція Позивача щодо здійснення планових платежів за договором не суперечить змісту Пос-танови КМ України № 1404 від 09.10.2006 року.
Відповідач у відзиві пропонує викласти п.2 Додаток №10 до договору в наступній редакції: «Споживач зобов'язується здійснювати повну оплату вартості обсягу спожитої електроенергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим відповідно до договору про постачання електричної енергії. В день надання «Акту про використану електричну енергію»Поста-чальник надає Споживачу рахунок за фактично використану електричну енергію у розра-хунковому періоді.»
В обґрунтування своєї редакції п. 2 Додатку №10 до договору посилається на п.п.6.6. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.96 року №28 згідно якого установи та організації, які фінансуються з держав-ного та/або місцевого бюджету, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої елект-ричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на по-чатку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії.
Позивач проти наведеного обґрунтування відповідача заперечує, мотивуючи це тим, що останній має не тільки бюджетні рахунки, але і субрахунки, не які отримує гро-шові кошти від господарської діяльності, отже, не підпадає під ознаки установ та організа-цій, вказаних у п.п. 6 ПКЕЕ.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст.179 Господарського кодексу України при укладанні господар-ських договорів сторони визначають зміст договору на основі типового договору, затверд-женого Кабінетом Міністрів України, а у випадках передбачених законом іншим органом державної влади. Сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Згідно довідки головного управління статистики в Миколаївській області Снігурів-ське управління водного господарства (57300, Миколаївська область, м. Снігурівка,
вул. Леніна, 196, код ЄДРПОУ 01033935) є державною організацією (установою) (аркуш справи 67).
Відповідачем надана суду довідка державного казначейства, згідно якої він є бюд-жетною установою і повністю утримується за рахунок коштів державного бюджету.
П.п.6.6. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.96 року №28 не містить застереження стосовно того, що повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів об-ліку електричної енергії здійснюють ті установи та організації, які фінансуються тільки з державного та/або місцевого бюджету та не містить заборони таким установам і організа-ціям проводити господарську діяльність, отримуючи за це грошові кошти.
Отже, на відповідача розповсюджуються вимоги п.п.6 Правил користування елект-ричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.96 року №28.
Таким чином, відповідачем доведена обґрунтованість його редакції спірного під-пункту договору.
Позивачем не доведена обґрунтованість його редакції спірного підпункту договору. Отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 22,44,49,32-34,77,п.п.1-1 ст. 80, ст..ст.82,84,85 ГПК України, гос-подарський суд
1. В частині позову щодо додатку №1а до договору на постачання електричної
енергії № 43/130 від 22.06.2009 року провадження в справі припинити.
2. В позові щодо врегулювання розбіжності за договором на постачання електрич-
ної енергії №43/130 від 22.06.09 року шляхом викладення п.2 додатку №10 до до-
говору на постачання електричної енергії № 43/130 від 22.06.2009 року в редак-
ції ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»відмовити.
3. Врегулювати розбіжності за договором на постачання електричної енергії
№43/130 від 22.06.09 року таким чином: викласти п.2 додатку №10 до договору
на постачання електричної енергії № 43/130 від 22.06.2009 року в редакції Сні-
гурівського управлінням водного господарства, а саме: «Споживач зобов'язуєть-
ся здійснювати повну оплату вартості обсягу спожитої електроенергії один раз
за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду,
наступного за розрахунковим відповідно до договору про постачання електрич-
ної енергії. В день надання «Акту про використану електричну енергію»Поста-
чальник надає Споживачу рахунок за фактично використану електричну енергію
у розрахунковому періоді».
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденно-го строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступна та резолютивна частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя