Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
15.10.2009
Справа №2-3/3763-2009
за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сімферополі, м.Сімферополь (95014, м. Сімферополь, вул. Кім, 56/69)
до відповідача ТОВ "Юждор ЛТД", м. Сімферополь (95013, м. Сімферополь, вул. Севастопольська,43)
про стягнення 283 738,18 грн.
Суддя ГС АР Крим Соколова І.О.
Від позивача - представник Аблякімова Е.Е. від 01.07.09р.
Від відповідача - представник Єфрємова В.Є., д/п від 01.12.08 р.
Обставини справи: Позивач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Сімферополі, м.Сімферополь звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - ТОВ "Юждор ЛТД", м. Сімферополь про стягнення у порядку регресу суми 283738,18грн. на підставі ст. ст. 1166, 1172, 1187, 1191 ЦК України.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач позовні вимоги позивача не визнав на підставах, викладених у відзиві на позов від 29.09.09р.
При цьому, представник відповідача посилався на Положення про Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві професійних захворювань України у м. Сімферополь АРК, затвердженого Наказом № 94 від 10.07.07 р., яким не передбачено право звернення з регресним позовом до платника страхових внесків, яким є ТОВ «Юждор ЛТД».
Крим того, відповідач вважає, що посилання позивача на норми ст. 1166,1172, 1187, 1191 Цивільного кодексу України є необґрунтованими, так як ці норми носять загальний характер, а тому не розповсюджуються на платників страхових внесків.
Розглянувши матеріали справи, додатково представлені документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
встановив:
23 серпня 2007 р., працівник ТОВ "Юждор ЛТД" водій Юнусов М.Х., керуючи автомобілем "Татра 815" , регістраційний номер АК 8401 АМ, рухаючись по автодорозі Обхід м. Сімферополь, з боку московської розвилки у напрямку розвилки на с.Живопісне, здійснив наїзд на пешохіда Сальнікову З.Л., яка від отриманих тілесних пошкоджень померла на місці пригоди.
Потерпіла Сальнікова З.Л. працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «ВО Техномаш-Крим»
Вироком Київського районного суду М.Сімферополя АРК по справі № 3-111/08 р. від 04.02.08р. Юнусов М.Х. визнай винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України ( а.с. 17-20).
Наказом територіального управління Держгірпромнагляду по АРК і в М.Севастополі №398 від 27.08.07р. (із змінами згідно Наказу №218 від 16.05.08р.) була призначена комісія спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком головного бухгалтера ТОВ «ВО Техномаш-Крим» Сальніковой З.Л.
06.06.08р. комісією був складений Акт спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 23.08.07р. у 9 час. 30 мін. в ТОВ "ВО Техномаш-Крим", а також 06.06.08р. складений Акт№1 про нещасний випадок, зв'язаний з виробництвом по формі Н-1 ( а.с. 21-25).
Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим №0119/63082/63082/4884 від 01.10.08р. «Про призначення єдиноразової допомоги сім'ям та особам, які мають на неї право у випадку смерті потерпілого» була призначена единоразова допомога у випадку смерті потерпілого його родині у розмірі 167645,40грн. ( а.с. 26).
Згідно Постанови Відділення №0119/63082/63082/4883 від 01.10.08р. «Про призначення перерахованої щомісячної страхової виплати станом на 1 березня 2008 року особам, які мають на це право у разі смерті потерпілого» призначена сума щомісячної страхової виплати особам, які мають на це право у випадку смерті потерпілого, а саме: Левченко Інессе Матвіевні (мати) безстроково суму у розмірі 392,92грн., Левченко Леоніду Григоровичу (батько) безстроково суму у розмірі 392,92грн, Сальнікову Олексію Ігоровичу (син) у розмірі 785,84грн. строком до 13.03.09р., Сальнікову Сергію Ігоровичу (син) у розмірі 785,84 грн. строком до 30.06.09р. ( а.с. 27).
Відповідно до Постанови Відділення №0119/63082/63082/3098 здійснено перерахунок щомісячної страхової виплати станом на 01.03.09р., а Постановою № 0119/63082.3/63082.3/1306 от від 03.03.09р . Сальнікову О.І. продовжен строк щомісячної страхової виплати до 27.02.2011р. Крім того, згідно до Постанов Відділеня № 0119/63082.1/949 от від 09.02.09р , № 0119/63082.2/950 от від 09.02.09р,№ 0119/63082.3/951 от від 09.02.09р ,№ 0119/63082.4/952 от від 09.02.09р проведено індексація щомісячних страхових виплат Левченко Інессе Матвієвні, Левченко Леоніду Григоровичу , Сальнікову Олексію Ігоровичу, Сальнікову Сергію Ігоровичу ( а.с. 64-69).
Сумарно за вказані вище періоди позивачем у період з листопада 2008 р. по червень 2009 р., родині потерпілої було перераховано страхових виплат на загальну суму 283738,18 грн., що підтверджується платіжними дорученнями ( а.с. 32-63).
Позивач, посилаючись на вимоги ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р., а також норми ст. ст. 1166, 1172, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача заподіяну шкоду, яка виникла з вини його працівника, на підставі вироку суду, тобто суму відшкодовану позивачем у розмірі 283738,18 грн.
Дійсно, згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Зазначена норма передбачає право регресу особи в разі, якщо вона відшкодувала потерпілому шкоду заподіяну іншою особою в рамках деліктних правовідносин між нею та потерпілим.
Разом із тим, правовідносини, пов'язані зі страхуванням різних видів, регулюються нормами глави 67 ЦК.
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом від 23 вересня 1999 р. N 1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон N 1105-XIV).
Преамбулою Закону N 1105-ХІV передбачено, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Статтею 5 Закону N 1105-ХІV визначено основні принципи страхування від нещасного випадку, якими, зокрема, є обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю; обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків, формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі; диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 6 Закону N 1105-ХІV суб'єктом страхування є страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.
Отже, страхування від нещасного випадку є обов'язковим особистим страхуванням.
Оскільки сфера дії Закону N 1105-ХІV поширюється виключно на застрахованих осіб, страхувальників та страховика, цим Законом, а також іншими нормативно-правовими актами не врегульований правовий механізм відносин Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як страховика з іншими особами - відповідальними за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю застрахованої особи, а тому до таких правовідносин слід застосовувати загальні положення ЦК щодо страхування.
Таке право, як зазначено у ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика переходить лише в разу виплати ним страхового відшкодування за договором майнового страхування.
За таких обставин за загальними правилами страхування страховик має право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, лише в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування; в разі проведення страхових виплат за договором особистого страхування (життя, здоров'я, працездатності, пенсійного забезпечення) страховик не має права вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Проаналізувавши зазначені вище норми, суд дійшов до висновку, що здійснювані та відшкодовані Фондом соціальні послуги та виплати є його обов'язком у разі настання страхового випадку, а тому здійснення ним таких виплат застрахованій особі не є заподіяною Фонду шкодою у розумінні ст. 1166 Цивільного кодексу України і, відповідно, відділення Фонду не є особою, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, та не набуває права зворотної вимоги до винної особи, згідно із ч. 1 ст. 1191 цього кодексу.
З обліком викладеного, суд не знаходить законних підстав для задоволення вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі про стягнення з відповідача ТОВ "Юждор ЛТД", м. Сімферополь у порядку регресу суми 283738,18грн., а тому в позові слід відмовити.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в засіданні суду в присутності представників сторін 15.10.2009 р.
Рішення оформлене згідно зі ст.84 ГПК України та підписане 19.10.2009 року.
З обліком викладеного, керуючись, ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРIШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Соколова І.А.