ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 52/374
02.10.09
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства «Залізничне»Слом'янської районної у м. Києві ради про стягнення 714 008,61 грн. за участю представників позивача -Радзівіло Т.О., довіреність № Д07/2009/07/10-3 від 10.07.2009 р., відповідача -Ядчишин О.В., довіреність №52 від 13.01.2009р.,
У грудні 2008 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 680 342,03 грн. боргу, 26 377,00 грн. інфляційної складової боргу, 7 289,59 грн. 3% річних, а загалом 714 008,61 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання за договором на постачання електричної енергії № 41413 від 22.05.2008 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 25.06.2009 року.
У судовому засіданні 28.08.2009 року представник відповідача заявив клопотання про залучення в якості третьої особи Київську міську державну адміністрацію, яке судом було відхилено у зв'язку з його безпідставністю та необгрунтованістю.
У судових засіданнях 28.08.2009 року, 16.09.2009 року та 23.09.2009 року оголошувались перерви відповідно на 16.09.2009 року, 23.09.2009 року та 02.10.2009 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(постачальник) та Комунальним підприємством «Залізничне»Солом'янської районної у м. Києві ради (споживач) 22.05.2008 року укладено договір про постачання електричної енергії № 41413, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.
Договір набуває чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31 грудня 2008р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.5 договору).
Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
Згідно з п.2.2.2 договору постачальник постачає електроенергію, як різновид товару за умовами, визначеними йому договором, вартість якої споживач згідно з п.2.3.3 договору зобов'язаний оплачувати своєчасно та у повному обсязі відповідно до встановлених договором умов та термінів оплати.
Відповідно до п. 13 додатку №2.2 до договору споживачем до 1 числа поточного місяця проводиться оплата вартості активної електричної енергії за фактичними та прогнозованими до кінця поточного розрахункового періоду показаннями розрахункових засобів обліку.
П. 8 додаткової угоди до договору від 22.05.2008 №41413 про постачання електричної енергії від 22.05.2008року постачальник зобов'язується в період встановлення приладів обліку проводити нарахування за точками обліку з відсутніми приладами обліку за середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду.
За точками обліку, термін встановлення приладів обліку в яких завершився, нарахування будуть проводитися згідно з ПКЕЕ за встановленою потужністю струмоприймачів та 24 годинним робочим днем до моменту відновлення приладів обліку (п.9 додаткової угоди від 22.05.2008р.).
Однак, взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.05.2008р. по 01.12.2008р. виникла заборгованість за спожиту електричну енергію, яка складає 680 342,03 грн.
Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі звітів про використану спожиту електроенергію стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором електричної енергії на суму 680 342,03 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією електричною енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту електричну енергію у сумі 680 342,03 грн.
Однак, письмових поясненнях представника позивача, поданих в судовому засіданні 02.10.2009 року, зазначено що борг за період з 01.05.2008р. по 01.12.2008р після часткової сплати складає 508 986,31 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів.
Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 171 355,72грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Таким чином на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 508 986,31 грн.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу електричну енергію, а останній виконав неналежним чином взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором на постачання електричної енергії № 41413 у сумі 508 986,31 грн.
Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині стягнення 2 909,64 грн. боргу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 508 986,31 грн. основного боргу є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати електричної енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 26 377,00 грн. інфляційної складової боргу, 7 289,59 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.
Отже, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 26 377,00 грн. інфляційної складової боргу, 7 289,59 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.
Державне мито у сумі 7 140,09 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 80 п.1-1, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Залізничне»(03087, м. Київ, вул. Єреванська, 3-А, код 35756945) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 508 986 (п'ятсот вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 31 коп. основного боргу, 26 377 (двадцять шість тисяч триста сімдесят сім) грн. 00 коп. інфляційної складової боргу, 7 289 (сім тисяч двісті вісімдесят дев'ять) грн. 59 коп. 3% річних, 7 140 (сім тисяч сто сорок) грн. 09 коп. витрат по оплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з відповідача в доход державного бюджету України суму недоплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 194 (сто дев'яносто чотири) грн.50 коп.
Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 171 355,72 грн.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С. Чебикіна